Принципи навчання та шляхи їх реалізації засобами шкільної географії за сучасних вимог освіти

Інноваційні технології. «Кубик Блума» - як використати на уроці.

Прийом «Кубик Блума»: цікавий спосіб перевірки знань

Інтерактивний формат проведення підсумкових уроків.

«Кубик Блума» – це прийом критичного мислення, який дозволяє швидко й ефективно перевірити рівень опанування школярами навчального матеріалу. Для цього використовується спеціальний кубик, на гранях якого нанесені 6 опорних слів-запитань. 

Пошук відповідей на них стимулює учнів замислитися та побачити об'єкт вивчення у дещо іншій, не помітній на перший погляд площині.

Автор методики – американський психолог і педагог Бенжамін Блум. З її допомогою можна не лише перевіряти рівень знань школярів, а й навчити їх знаходити причинно-наслідкові зв'язки, а також творчо підходити до вирішення стандартних завдань у межах будь-якої навчальної дисципліни.

У бібліотеці порталу «Всеосвіта» ви можете безкоштовно завантажити три дизайнерські шаблони кубика Блума із запитаннями та підказками до кожного з них. Вам залишиться лише роздрукувати будь-який кольоровий шаблон, скласти аркуш у куб та почати використовувати цей інструмент під час уроків!

Як працювати з кубиком Блума

Принцип роботи з цим інтерактивним інструментом доволі простий:

1.     На початку уроку вчитель оголошує тему і коло питань, які будуть обговорюватися упродовж заняття. 

2.     Разом зі школярами узгоджується послідовність участі учнів у грі-жеребкуванні з використанням кубика.

3.     Вчитель підкидає кубик. Та грань, яка опиниться зверху і визначить, на яке питання мають відповісти школярі класу чи конкретний учень. Опорне слово є орієнтиром для формулювання відповіді. 

Цей прийом буде найбільш ефективним під час уроку-узагальнення чи всередині вивчення теми, коли учні вже добре орієнтуються у навчальному матеріалі. Хоча його можна впроваджувати і на початку теми. У такому випадку усі запитання мають бути не до конкретних учнів, а до класу в цілому.

Зміст опорних запитань та приклади завдань із використанням інтерактивного кубика

Шість боків кубика, відповідно, шість опорних запитань.

·         Назви. Цей блок передбачає питання репродуктивного рівня. Це найпростіші питання. Якщо випадає саме ця сторона, учневі пропонується лише назвати певну формулу, імена головних героїв, певний термін, рік події тощо.

Наприклад, якщо учню потрібно відповісти на запитання цього блоку, то вони можуть бути на кшталт «Назви головних героїв оповідання», «Назви формулу чи складові хімічної сполуки» та інше.

·         Чому. У межах цього блоку питання мають бути на з'ясування причинно-наслідкових зв'язків та пояснення учнем свого розуміння взаємозв'язку певних процесів, явищ чи подій.  

У цьому випадку питання мають бути таких формулювань, наприклад, як «Чому Карпати не утворились у центрі України?», «Чому всі карти передають зображення зі спотворенням?» та інше.

·         Поясни. Питання цього блоку мають спонукати учня аргументовано висловити власне ставлення до предмета дискусії. У ході відповіді вчитель може ставити уточнювальні запитання, які мають допомогти учневі розглянути проблему з різних боків.

Для уточнення відповіді учнів варто використовувати запитання на кшталт «Як ти ставишся...», «Ти дійсно вважаєш, що..».

·         Запропонуй. У цьому випадку учень має вигадати задачу, для вирішення якої потрібно використати аналогічну формулу чи дібрати слово, написання якого відповідає певному правилу. Також у межах цього блоку можуть бути питання щодо ідей практичного застосування отриманих знань чи пошук альтернативних шляхів розв'язання певної проблеми, слідування яким могло б призвести до інших наслідків.

Наприклад, «Запропонуй, які б альтернативні вектори політики могли обрати очільники “СС Галичина” для відстоювання незалежності України, окрім  співпраці з нацистами?», «Подумай, де й як можна у повсякденному житті використати знання з тригонометрії?» тощо. 

·         Придумай. Цей блок дещо схожий з попереднім, однак його відрізняє цілковита творчість, пов'язана з  вигадуванням та припущеннями.

Наприклад, у цьому випадку завдання можуть бути такими «Вигадай продовження цієї історії», «Уяви, якби Земля була кубом, як саме б на ній розподілилися кліматичні пояси?» та інші.

·         Поділись. Цей блок питань пов'язаний з обговоренням емоційного сприйняття,  переживань та ставлення учня щодо предмета обговорення.

Наприклад, «Як ти думаєш, чому твори Т. Шевченка не втрачають актуальності?», «Як ти ставишся до змісту вислову, що історія вчить лише тому, що вона ще нікого нічому не навчила?» тощо.

«Кубик Блума» – ефективна і цікава методика, яка варта вашої уваги! Її використання не потребує складного і довготривалого етапу підготовки, водночас дозволяє комплексно перевірити знання учнів в ігровій формі. 

Кубик Блума – ігровий метод

для розвитку критичного мислення

Про суть та практичне використання методу «Кубик Блума».

«Кубик Блума» – один із популярних практичних прийомів, що розвиває критичне мислення дітей. Розробив цей чудо-метод американський учений та психолог-педагог, автор унікальної системи алгоритмів педагогічної діяльності «Таксономія навчальних цілей» Бенджамін Блум. Він вважав, що школа має навчити дитину вирішувати проблеми, з якими доведеться стикатися у житті.

Користь методу Блума

Бенджамін Блум об'єднав основні освіті цілі у кілька груп:

• закріплення та аналіз отриманих знань;
• емоційний відгук учнів на здобуті знання;
• використання здобутих знань на практиці. 

Цей метод навчає учнів вирішувати проблемні питання самостійно, спираючися на вже здобуті знання і вміння, а також використовуючи досвід, спостережливість, логіку і творче мислення. 

Правила використання «Кубика Блума»

1.     Учителю знадобиться паперовий куб (ще краще, якщо його зробити із цупкого картону), на гранях якого написано: назви, чому, поясни, запропонуй, подумай, поділись.

2.     Педагог формулює тему і добирає до кожного слова на кубику коло питань, що дозволить дітям повторити і закріпити вивчений матеріал.

3.     Учитель підкидає кубик. Та грань, що випала, вказує на тип запитання, яке слід поставити учням (тобто запитання вчителя має починатися зі слова на грані). Альтернативний варіант – запитання формулюють самі учні, а потім ставлять їх класу. 

4.     Учень/учениця відповідає на запитання. Якщо відповідь неповна, то однокласники можуть доповнити її та скоригувати неточності.

Примітка. Кожного разу, коли ви кидаєте кубик, ви залучаєте до обговорення більшу кількість дітей. Що це дає? Це підвищує ефективність заняття та розуміння теми, чи допоможе вчителю виявити прогалини у знаннях учнів. Крім того, цей метод навчає дітей аналізувати та інтерпретувати інформацію, будувати гіпотези і відстоювати власну точку зору. 

Коротко про типи запитань «Кубика Блума»

Назви! Запитання, спрямовані на відтворення знань: учень називає предмет, явище, термін тощо. 

Приклади. Назви географічні об'єкти, поблизу яких відбулася битва [офіційна назва]. Назви асоціацію, яку викликає [назва предмету чи явища]. Назви компоненти дії додавання. Назви головних героїв роману «Тигролови» Івана Багряного. 

Чому? Запитання для формулювання причинно-наслідкових зв'язків: учень має описати процеси, що відбуваються з певним предметом чи явищем. Це відкрите запитання, що розвиває аналітичне мислення дитини. 

Приклади. Чому Володимира Великого прозвали саме Великим? Чому математику називають «царицею» наук? Чому вимерли динозаври? Чому критики назвали [назва твору] психологічним романом? 

Поясни! Запитання для уточнення, що допомагають дітям сфокусуватися на різних сторонах обговорюваної теми. Зазвичай ці питання починаються зі фраз на кшталт «поясни свою точку зору...», «ти справді вважаєш, що...» або «ти впевнений, що...».

Приклади. Ти впевнений, що у всіх випадках після букви «м» перед «я» пишеться апостроф? Поясни цінність [назва відкриття] для людства. Поясни роль м'якого знака у словах. Поясни значення кисню у житті людини.

Запропонуй! Учень пропонує свої ідеї/варіанти того, як можна використати ті чи інші знання на практиці, або шукає шляхи вирішення конкретних ситуацій. 

Приклади. Запропонуй свої варіанти використання таблиці множення. Запропонуй, де можуть знадобитися знання з граматики [назва мови]? Де та як знадобиться таблиця Д. Менделєєва? Запропонуй, де та як можна застосовувати знання із теорії ймовірності? 

Придумай! Це творчі запитання, що містять елемент припущення та вигадки. Діти розвивають стратегічне мислення (що буде, якщо…, придумай, як...). 

Приклади. Придумай, який вигляд матиме планета, якщо з неї зникнуть усі джерела прісної води? Придумай, як зміниться світ, якщо науковці винайдуть формулу безсмертя? Придумай свій варіант закінчення драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Придумай, як би використовувався [назва закону] у наш час?

Поділись! Запитання для аналізу та оцінки фактів/отриманої інформації. Кожне із запитань обов'язково має апелювати до емоцій дитини. Альтернативні варіанти запитань: що ти відчуваєш, коли…, чому ти обрав… 

Приклади. Які емоції у тебе викликає музика Бетховена? Поділися, чому зі всіх віршів Івана Франка ти обрав для вивчення саме цей? Поділися своїми враженнями від [назва твору]. 

Формулювання запитань для молодших школярів методисти радять спростити:

• Опиши. Форму, колір, назви на ім'я тощо. 
• Порівняй. Дитина порівнює предмети та явища з подібними, а потім вказує на подібності та відмінності.  
• Проаналізуй. Учень чи учениця може проаналізувати, наприклад, значення епітетів і метафор у вірші. 
• Застосуй. Наприклад, учні наводять можливі варіанти використання води у різних станах (рідкому, твердому і газоподібному).
• Оціни. Дитина вказує на переваги і недоліки предмета/явища. 
• Асоціації. Молодші школярі розповідають, із чим у них асоціюється предмет чи явище. 

Добірка корисних матеріалів із Бібліотеки для вчителів про метод «Кубик Блума»:

Тема: «Презентація про кубик Блума»
Автор: Матоніна Раїса
Про матеріал: Ця розробка допоможе вчителеві зробити заняття цікавим та ефективним. У презентації розглянуто принцип використання «Кубика Блума» для розвитку критичного мислення.

Тема: «Прийом розвитку критичного мислення «Кубик Блума» та як його використати на уроці»
Автор: Ларіна Тетяна
Про матеріал: Авторська розробка про прийом «Кубик Блума», який дозволяє формулювати запитання різного характеру. Дитині пропонують не готове знання, а проблему. А вона, використовуючи свій досвід і знання, повинна знайти шляхи вирішення цієї проблеми.

Тема: Дидактична збірка «Використання навчального прийому «Кубик Блума» в початковій школі»
Автор: Муращенко Вікторія
Про матеріал: У цій розробці наведені приклади застосування навчального прийому «Кубик Блума» для розвитку критичного та креативного мислення учнів початкової школи. Кубування сприяє перевірці рівня опанування учнями навчального матеріалу.

Тема: «Методика використання кубика Блума»
Автор: Білик Анна
Про матеріал: Авторська розробка про використання прийому «Кубик Блума», за допомогою якого можна швидко та цікаво перевірити і закріпити вивчений матеріал.

Тема: Доповідь «Кубик Блума»
Автор: Коваленко Наталія
Про матеріал: Педагогиня у своїй розробці додала біографічні відомості про Бенджаміна Блума, автора методу «Кубик Блума», а також варіанти практичного використання прийому на уроках.

Тема: «Кубик Блума. Роль інформації в житті людини»
Автор: Князевич Оксана
Про матеріал: Авторська розробка про «Кубик Блума», який зробить урок не тільки цікавим і успішним, а й надасть можливість учителю перевірити, узагальнити та систематизувати знання учнів із вивченої теми.

Тема: «Кубик Блума – прийом технології критичного мислення»
Автор: Тесленко Алла
Про матеріал: Ця розробка про «Кубик Блума» – прийом для розвитку критичного мислення учнів: суть та варіанти використання на заняттях.

Ми впевнені, що вам також є чим поділитися з колегами! Тож додавайте матеріали до нашої Бібліотеки! І обов'язково підписуйтеся на наш канал у Telegram, ви будете у курсі всіх новин! 

Журнал «На Урок»

Редакція

Розгортки «Кубика Блума» від освітнього проєкту «На Урок»

Особливості підготовки учнів до участі в природничих іграх,

турнірах , МАН,  олімпіадах.

Методичні рекомендації по проведенню І етапу Всеукраїнських учнівських  олімпіад з географії

І етап Всеукраїнської учнівської  олімпіади з географії  проводиться згідно з вимогами Положення про Всеукраїнські  учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси – захисти науково дослідницьких робіт  та конкурси фахової майстерності  ( затверджено наказом Міністерства освіти і науки , молоді та спорту України 17 листопада 2011 року за № 1099 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2011 року за № 1318/20056, зі змінами, внесеними згідно з наказами МОНмолодьспорту України від 16.01.2012 № 29 та від 26.03.2012 № 360).

Кількісний склад учасників І етапу не обмежений, приймають участь всі бажаючі учні навчального закладу, починаючи із  шостого і закінчуючи одинадцятим класом  у час, визначений наказом адміністрації школи. Цей етап проводиться один тур. Учасники олімпіадних змагань мають право виступати за клас, не молодший, ніж клас їх навчання в школі. За бажанням учасник має право на загальних засадах брати участь у змаганнях серед учнів старших (порівняно з класом фактичного навчання) класів ( пункт 1.2. Положення).

І етап олімпіади з географії проходить за завданнями, підготовленими шкільними вчителями, шкільними методичними об’єднаннями або районними методичними об’єднаннями. Завдання мають враховувати тематику матеріалу, вивченого учнями відповідного класу на час проведення змагань. Олімпіадні завдання мають забезпечувати  можливість якнайповнішого розкриття здібностей учнів. З метою наступності  у проведення ІІ, ІІІ та ІV етапів радимо при  складанні завдань  І етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії  орієнтуватись на рівень складності ІІ та ІІІ етапів олімпіад попередніх років, та зокрема, змісту, форми та структури завдань ІV етапу Всеукраїнської олімпіади з географії ( журнали «Географія та економіка в рідній школі) за попердні роки .  Одне з важливих завдань географічної  освіти – формування в світогляді учнів цілісної картини світу, яка формується тільки при системному засвоєнні  знань. Тому пропонується комплектувати олімпіадні завдання  кожного етапу не тільки з урахуванням знань і вмінь, сформованих з початку певного навчального року, але й за всі попередні роки. Загальна кількість теоретичних і практичних завдань повинна становити не більше чотирьох, а тестових і експрес, бліц не більше 12.Необхідно підбирати завдання , доступні для більшості учнів, але за змістом і формою вони не повинні дублювати питання репродуктивного рівня, які наведені у підручнику. Теоретичні запитання бажано підбирати одне з поточного року, а друге з попередніх курсів навчання.  Практичні завдання повинні перевірити знання карти, ерудованість та обізнаність учня з країн світу, цікавих географічних фактів, закономірностей природи, опису  об’єктів за зразком та заповнення таблиць, складання діаграм, графіків та розв’язування географічних задач. Бліц опитування повинно включати в себе короткі характеристики деяких географічних понять, явищ, подій. Тестові завдання повинні охоплювати всі вивчені курси поточного та минулих років, та включати основні поняття,  ілюстрації з фізичної та економічної географії, портрети видатних мандрівників та вчених, елементи задач, географічну номенклатуру.

 Роботи оформляються на окремих аркушах з штампом навчального закладу. Після  завершення перевірки олімпіад них завдань складається протокол, визначаються переможці, а після проведення апеляції складається список учнів, що будуть брати участь у ІІ етапі, згідно рейтингу.  Завдання та   роботи зшиваються і зберігаються у вчителя або у заступника директора. Вчитель аналізує відповіді учасників, указує на оптимальні шляхи  вирішення завдань, дає правильні відповіді. 

Пропонуємо   використовувати матеріали  посібників, які подаються на офіційному веб сайті Міністерства освіти і науки України. Для складання завдань рекомендуємо використовувати літературу:  

·        В.Д.Попов Географічні олімпіадні завдання з відповідями та розв’язками : посібник / В.Д,Попов, Є.М.Бартош . – Суми :Вид – во СумДПУ імені А.С.Макаренка, 2016. – 214 с.

·        Шматько О.Є.Шкільний курс географії в тестах / О.Є.Шматько, ВФ.Вовк.- Х.: Вид-во «Ранок», 2014. – 448 с- (Серія «Енциклопедія тестових завдань».

·        Лис Ю.В. Географічні олімпіадні завдання з відповідями  та розв’язками  : Посібник / Ю.В.Лис. – Кам’янець  - Подільський: Аксіома , 2008.-120с.

·        Гілецький Й.Р. Географічні задачі та їх розв’язування. / Й.Р.Гілецький. – вид. 3 –тє, виправл. – Тернопіль : Мандрівець, 2016.  -  136 с.

Методичні рекомендації по проведенню ІІ етапу Всеукраїнських учнівських  олімпіад з географії.

ІІ етап Всеукраїнської учнівської  олімпіади з географії  проводиться згідно з вимогами Положення про Всеукраїнські  учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси – захисти науково дослідницьких робіт  та конкурси фахової майстерності  ( затверджено наказом Міністерства освіти і науки , молоді та спорту України 17 листопада 2011 року за № 1099 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2011 року за № 1318/20056, зі змінами, внесеними згідно з наказами МОНмолодьспорту України від 16.01.2012 № 29 та від 26.03.2012 № 360).

Кількісний склад учасників ІІ етапу визначається рейтингом, приймають участь   учні 8 -  11 класів згідно рейтингу навчального закладу можуть приймати участь і  учні молодших класів   але не молодший, ніж клас їх навчання в школі. За бажанням учасник має право на загальних засадах брати участь у змаганнях серед учнів старших (порівняно з класом фактичного навчання) класів ( пункт 1.2. Положення).

                І І етап олімпіади з географії  буде проведено 29 листопада за завданнями, підготовленими КЗ «ЗОІППО»  ЗОР і проводиться в один тур. Завдання мають два теоретичних запитання, одне з яких  за попередній курс, а друге за поточний клас.  Тести складаються з 12 запитань, що охоплюють матеріал всіх попередніх класів та  включають завдання на ерудицію. Тестові завдання     включають  основні поняття,  ілюстрації з фізичної та економічної географії, портрети видатних мандрівників та вчених, елементи задач, географічну номенклатуру. Одне з важливих завдань географічної  освіти – формування в світогляді учнів цілісної картини світу, яка формується тільки при системному засвоєнні  знань, тому в кожній паралелі є завдання для роботи з контурними картами.  Практичні завдань    становлять  два завдання:  експрес, бліц не більше 12 завдань.    Практичні завдання перевірять  знання карти, ерудованість та обізнаність учня з країн світу, цікавих географічних фактів, закономірностей природи, опису  об’єктів за зразком та заповнення таблиць, складання діаграм, графіків та розв’язування географічних задач. Бліц опитування   включає в себе короткі характеристики деяких географічних понять, явищ, подій.

          Склад оргкомітету  й журі призначається наказом по відділу освіти районної (міської) державної адміністрації. Членами журі можуть бути всі члени районного (міського) методичного об’єднання географії, а також науковці, студенти – магістранти географічних факультетів та інші особи, які мають географічну освіту. Міський (районний) методист з географії є членом оргкомітету олімпіади, відповідальним  за умови її проведення, дотримання правил  і прав учасників.  Із числа найдосвідченіших вчителів у наказі призначається експерт – консультант, який вирішує спірні питання , надає наукові і методичні консультації і є головою апеляційної комісії.

        Завдання відкриваються за пів години до початку олімпіади. Члени журі певного класу переважною більшістю голосів  мають право ви лучити чи відредагувати завдання, яке вони  вважають  недостатньо коректно сформульованими, або замінити його іншим, узгодженим всім складом журі.

Оргкомітет забезпечує учасників олімпіади відповідною контурною картою. Користування атласами, будь-якими посібниками, калькуляторами, мобільними телефонами під час виконання  всіх завдань  учням категорично забороняється. Оргкомітет олімпіади повинен завчасно повідомити учасників про обладнання, які повинні мати  при собі.

         Під час виконання завдань потрібно , щоб у класі  були присутні два – три учителі з різних шкіл району чи міста. Відповідальні члени оргкомітету  після закінчення виконання всіх завдань шифрують і передають членам журі. Роботи, як правило перевіряються в день написання робіт. Голова журі здійснює розподіл обов’язків  між членами журі та виробляють критерії оцінювання, узгоджують з членами журі.   Протокол засідання журі  вивішується  для загального ознайомлення. У ньому повинні бути оцінки за кожне виконане завдання, підписи голови й членів журі, які перевіряли певні завдання. Кожен з учасників у визначений оргкомітетом  термін  має право подати заяву на апеляцію. Апеляція відбувається згідно  «Положення».

  Для підготовки дітей до олімпіади  рекомендуємо використовувати літературу: 

·        В.Д.Попов Географічні олімпіадні завдання з відповідями та розв’язками : посібник / В.Д,Попов, Є.М.Бартош . – Суми :Вид – во СумДПУ імені А.С.Макаренка, 2016. – 214 с.

·        Шматько О.Є.Шкільний курс географії в тестах / О.Є.Шматько, ВФ.Вовк.- Х.: Вид-во «Ранок», 2014. – 448 с- (Серія «Енциклопедія тестових завдань».

·        Лис Ю.В. Географічні олімпіадні завдання з відповідями  та розв’язками  : Посібник / Ю.В.Лис. – Кам’янець  - Подільський: Аксіома , 2008.-120с.

·        Гілецький Й.Р. Географічні задачі та їх розв’язування. / Й.Р.Гілецький. – вид. 3 –тє, виправл. – Тернопіль : Мандрівець, 2016.  -  136 с.

Огляд новинок методичної літератури та періодичних видань.

КРАЄЗНАВСТВО. ГЕОГРАФІЯ. ТУРИЗМ. 

Сучасних дітей важко зацівити географією.Нині, коли існує багато цифрових карт, барвисті путівники, GPS-приймачі, турфірми, географічні відеофільми, шкільний предмет видається нудним та не цікавим.

Учні можуть швидко назвати висоту Евересту або глибину озера Тітікака, але при цьому легко заплутатися, в яку сторону від Києва потрібно їхати до Донецька або чому в гірський похід на висоті 2 тисячі метрів не треба братии сокиру! Те, що на цій висоті дерева не ростуть, — для них стає справжнім відкриттям!

Газета «Краєзнавство. Географія. Туризм» допоможе вчителеві стати не джерелом знань, а наставником, тьютором і поводирем у світі інформації.

Журнал «Географія»

Практичний журнал для вчителя географії:

• розробки уроків та позакласних заходів;
• актуальні питання сучасної географічної науки;
• класичні та нові підходи до навчального процесу;
• нестандартні дидактичні матеріали, бланки для копіювання;

Вкладка:

• повнокольорова вкладка з наочно-дидактичними матеріалами;
• «Фаховий сервер» — усе найнеобхідніше у практичній роботі вчителя щодня. Тематичні збірки матеріалів за актуальними напрямами; 
• «Актуальні діалоги» — обговорюємо у формі «запитання-відповідь» усе, що цікавить педагогів незалежно від досвіду та предмета, що викладається.

ЗОІППО: для вчителів географії

Електронний ресурс: http://metodzoippo.osvita.zp.ua/nasa-robota/dla-vciteliv-ekonomiki-ta-geografiie