КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ВИВЧЕННЯ
КУРСУ «ГЕОГРАФІЯ: МАТЕРИКИ І ОКЕАНИ», 7 КЛАС
(70 год на рік, 2 години на тиждень)
Скорочення: ЕБСР – екологічна безпека та сталий розвиток, ЗБ – здоров’я і безпека, ГВ – громадянська відповідальність, ПФГ – підприємливість і фінансова грамотність
Метою вивчення наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» є формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, щоб вони зберігали і захищали довкілля і усвідомлювали сталий розвиток, були готові брати участь у вирішенні питань довкілля і розвитку суспільства.
Учнів 7 класів орієнтують на формування:
- розуміння про взаємозв’язки компонентів природи; вплив людини та її діяльності на планетарні природі комплекси; дотримання екологічної етики щодо поведінки людини в природі; значення природоохоронних територій для збереження унікальних ландшафтів Землі; значення Червоної книги;
- знань про небезпечні природні об’єкти та явища в різних частинах світу та правила безпечної поведінки.
Метою вивчення наскрізної змістової лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також важливість національної ініціативи; спирається у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.
Учнів 7 класів орієнтують на:
- отримання і аналіз інформації щодо світових явищ і процесів, зв’язків України з іншими країнами із широкого кола джерел;
- уміння формулювати обґрунтовану думку щодо суспільних проблем, критично мислити;
- роботу в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва;
- толерантне ставлення до культурних надбань і традицій народів світу.
Вивченням наскрізної змістової лінії «Здоров’я і безпека» прагнуть сформувати учня духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінним членом суспільства, який здатний вести здоровий спосіб життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.
Учнів 7 класів орієнтують на:
- усвідомлення значення санітарно-гігієнічних умов проживання і харчування для збереження життя і здоров’я людей (в тому числі на прикладі країн, що розвиваються);
- розуміння важливості профілактичних заходів під час закордонних подорожей до країн з високою ймовірністю епідемій;
- формування знань про небезпечні природні об’єкти та явища та їхній вплив на життя людини.
Метою вивчення наскрізної змістової лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» є забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.
Учнів 7 класів орієнтують на:
- формування умінь розв’язувати елементарні екологічні проблеми;
- командний стиль роботи під час виконання навчальних проектів і досліджень.
№ уроку |
Дата проведення |
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
Тема уроку |
Практична складова |
Наскрізні змістові лінії |
Підручник |
Практикум |
Атлас |
ВСТУП (2 год.) |
||||||||
1 |
|
Знаннєвий компонент: називає материки, частини світу, океани, Діяльнісний компонент: порівнює материки та океани за площею |
Материки та океани – як об’єкти вивчення регіональної географії. Співвідношення і розподіл на Землі материків і океанів. Материки і частини світу |
|
ГВ |
|
|
|
2 |
|
Знаннєвий компонент: називає різні види карт. Діяльнісний компонент: порівнює карти за масштабом та просторовим охопленням; розрізняє в атласах карти показує (знаходить) на картах різного масштабу материки, частини світу, океани. Ціннісний компонент: оцінює значення для людини географічних знань про материки та океани |
Джерела вивчення і дослідження материків та океанів. Карти материків та океанів, їх класифікація за охопленням території, змістом і призначенням |
|
ГВ |
|
|
|
РОЗДІЛ І. Закономірності формування природи материків та океанів |
||||||||
Тема 1. Форма і рухи Землі |
||||||||
3 |
|
Знаннєвий компонент: знає і уявляє форму Землі, дні рівнодення та сонцестояння; розуміє і наводить приклади добових і річних ритмів як наслідків осьового обертання та орбітального руху Землі. Діяльнісний компонент: знаходить на карті екватор, лінії тропіків і полярні кола; пояснює вплив форми Землі та її рухів на природу материків і океанів. Ціннісний компонент: оцінює і характеризує наслідки форми Землі, добового і річного рухів Землі на життя людини
|
Куляста форма Землі та її географічні наслідки. Рухи Землі, їх наслідки. |
|
ЗБ |
|
|
|
Тема 2. Материки й океани — великі природні комплекси географічної оболонки |
||||||||
4 |
|
Знаннєвий компонент: знає і розуміє основні етапи розвитку геологічної історії Землі, наслідки руху літосферних плит; знає і розуміє гіпотези дрейфу материків Діяльнісний компонент: знаходить і показує на картах різного масштабу найбільші літосферні плити; Ціннісний компонент: оцінює значення знань про географічні закономірності природи материків і океанів для життя людини; |
Походження материків та океанічних западин внаслідок руху літосферних плит. Геологічні ери та епохи горотворення. |
|
ЕБСР |
|
|
|
5 |
|
Знаннєвий компонент: знає і розуміє найбільші платформи та області складчастості; наводить приклади форм рельєфу на материках і в океанах, платформ і областей складчастості; Діяльнісний компонент: аналізує закономірності розміщення форм рельєфу на материках та океанах, вміє практично використовувати інформацію тематичних карт: тектонічної Ціннісний компонент: оцінює значення знань про географічні закономірності природи материків і океанів для життя людини; |
Тектонічні структури: платформи і області складчастості. Закономірності поширення основних форм рельєфу на материках і океанах. |
Практична робота № 1 Аналіз тектонічної та фізичної карт світу: виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу |
ЕБСР |
|
|
|
6 |
|
Діяльнісний компонент: вміє практично використовувати інформацію тематичних карт: кліматичної Ціннісний компонент: оцінює значення знань про географічні закономірності природи материків і океанів для життя людини; |
Кліматотвірні чинники. Розподіл сонячної енергії на Землі. Вплив підстильної поверхні на клімат. Закономірності зміни температури повітря і поверхневих вод океанів. |
|
ЕБСР |
|
|
|
7 |
|
Знаннєвий компонент: наводить приклади різних за властивостями повітряних мас; знає і розуміє загальну циркуляцію атмосфери та їх вплив на природні умови Землі. Діяльнісний компонент: знаходить і показує на картах різного масштабу райони поширення пасатів, мусонів, західних вітрів помірних широт і східних полярних вітрів; пояснює вплив повітряних мас на погодні умови Землі своєї місцевості; вміє практично використовувати інформацію тематичних карт: кліматичної Ціннісний компонент: оцінює значення знань про географічні закономірності природи материків і океанів для життя людини; |
Повітряні маси, їх властивості та переміщення. Загальна циркуляція повітряних мас. Закономірності розподілу атмосферних опадів. |
|
ЕБСР |
|
|
|
8 |
|
Знаннєвий компонент: знає і розуміє основні і перехідні кліматичні пояси; наводить приклади типів клімату, Діяльнісний компонент: знаходить і показує на картах різного масштабу кліматичні пояси, вміє практично використовувати інформацію тематичних карт: кліматичної Ціннісний компонент: оцінює значення знань про географічні закономірності природи материків і океанів для життя людини; |
Кліматичні пояси і типи клімату Землі. |
|
ЕБСР |
|
|
|
9 |
|
Знаннєвий компонент: наводить приклади різних за властивостями водних мас, теплих і холодних течій, Діяльнісний компонент: знаходить і показує на картах різного масштабу найбільші теплі й холодні поверхневі течії аналізує причини виникнення океанічних течій вміє практично використовувати інформацію тематичних карт Ціннісний компонент: оцінює значення знань про географічні закономірності природи материків і океанів для життя людини; досліджує наслідки взаємодії Світового океану, атмосфери та суходолу |
Водні маси, їх властивості. Океанічні течії |
Дослідження Взаємодія Світового океану, атмосфери та суходолу, її наслідки
|
ЕБСР |
|
|
|
10 |
|
Знаннєвий компонент: наводить приклади природних зон на материках; Діяльнісний компонент: знаходить і показує на картах різного масштабу природні зони; аналізує розміщення природних комплексів на материках і в океанах, взаємодію і взаємовплив океанів і материків; вміє практично використовувати інформацію тематичних карт: географічних поясів природних зон. Ціннісний компонент: оцінює значення знань про географічні закономірності природи материків і океанів для життя людини |
Природні комплекси материків і океанів. Широтна зональність і висотна (вертикальна) поясність. |
|
ЕБСР |
|
|
|
11 |
|
|
Самостійна робота з теми «Вступ» та «Закономірності формування природи материків і океанів» |
|
|
|
|
|
РОЗДІЛ ІІ. Материки тропічних широт |
||||||||
Тема 1. Африка |
||||||||
12 |
|
Діяльнісний компонент: характеризує географічне положення материка; знаходить і показує на картах різного масштабу: моря: Середземне, Червоне; затоки: Гвінейська, Аденська; протоки: Мозамбіцька, Гібралтарська, Баб-ель-Мандебська; острів Мадагаскар; півострів Сомалі; |
Географічне положення Африки. |
Практична робота № 2 Визначення географічних координат крайніх точок та протяжності Африки з півночі на південь та із заходу на схід Практична робота № 3 (початок) Позначення на контурній карті об’єктів берегової лінії Африки |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
13 |
|
Знаннєвий компонент: знає дослідників материка |
Дослідження та освоєння Африки |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
14 |
|
Знаннєвий компонент: знає особливості тектонічної будови, основні форми рельєфу; Діяльнісний компонент: аналізує закономірності розміщення форм рельєфу; знаходить і показує на картах різного масштабу: гори: Атлас, Драконові, Капські; вулкан Кіліманджаро; нагір’я Ефіопське; плоскогір’я Східноафриканське; |
Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини Африки |
Практична робота № 3 (продовження) Позначення на контурній карті основних форм рельєфу Африки |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
15 |
|
Ціннісний компонент: робить висновок впливу клімату та природних зон на особливості життя і господарської діяльності людей; |
Загальні риси клімату Африки |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
16 |
|
Знаннєвий компонент: знає розміщення типів клімату на материку; Діяльнісний компонент: аналізує закономірності розміщення кліматичних поясів, визначає типи клімату за кліматичною картою та кліматичними діаграмами; Ціннісний компонент: робить висновок впливу клімату та природних зон на особливості життя і господарської діяльності людей; |
Кліматичні пояси і типи
клімату Африки |
Практична робота № 4 Визначення типів клімату Африки за кліматичними діаграмами |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
17 |
|
Знаннєвий компонент: знає географічне розміщення внутрішніх вод, Діяльнісний компонент: аналізує закономірності розміщення вод суходолу, знаходить і показує на картах різного масштабу: річки: Ніл, Конго, Нігер, Замбезі, Оранжева; озера: Вікторія, Танганьїка, Ньяса, Чад; водоспад Вікторія; |
Води суходолу Африки. Використання водних ресурсів |
Практична робота № 3 (продовження) Позначення на контурній карті основних водних об’єктів Африки |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
18 |
|
Знаннєвий компонент: знає природних зон на материку; Діяльнісний компонент: аналізує закономірності розміщення природних зон, зональні типи ґрунтів; Ціннісний компонент: висловлює судження про вплив природних умов і ресурсів на економіку країн; оцінює вплив природних чинників і діяльності людини на екологічний стан природних зон материка; робить висновок впливу клімату та природних зон на особливості життя і господарської діяльності людей; обґрунтовує вплив природних чинників на виникнення природних вогнищ захворювань і поширення епідемій |
Природні зони, закономірності їх розміщення. Вологі екваторіальні ліси. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
19 |
|
Знаннєвий компонент: знає природних зон на материку; Діяльнісний компонент: аналізує закономірності розміщення природних зон, зональні типи ґрунтів; Ціннісний компонент: висловлює судження про вплив природних умов і ресурсів на економіку країн; оцінює вплив природних чинників і діяльності людини на екологічний стан природних зон материка; робить висновок впливу клімату та природних зон на особливості життя і господарської діяльності людей; обґрунтовує вплив природних чинників на виникнення природних вогнищ захворювань і поширення епідемій |
Природні зони Африки. Савани і рідколісся. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
20 |
|
Знаннєвий компонент: знає природних зон на материку; Діяльнісний компонент: аналізує закономірності розміщення природних зон, зональні типи ґрунтів; Ціннісний компонент: висловлює судження про вплив природних умов і ресурсів на економіку країн; оцінює вплив природних чинників і діяльності людини на екологічний стан природних зон материка; робить висновок впливу клімату та природних зон на особливості життя і господарської діяльності людей; обґрунтовує вплив природних чинників на виникнення природних вогнищ захворювань і поширення епідемій |
Тропічні пустелі й напівпустелі. Твердолисті вічнозелені ліси та чагарники |
Практична робота № 3 (продовження) Позначення на контурній карті пустель та напівпустель Африки |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
21 |
|
Діяльнісний компонент: описує природу найвідоміших національних парків Африки; Ціннісний компонент: висловлює судження про вплив природних умов і ресурсів на економіку країн; оцінює вплив природних чинників і діяльності людини на екологічний стан природних зон материка; обґрунтовує вплив природних чинників на виникнення природних вогнищ захворювань і поширення епідемій |
Стихійні явища. Екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти, занесені до списку природної спадщини ЮНЕСКО на материку |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
22 |
|
Знаннєвий компонент: розуміє особливості сучасного рівня соціально-економічного розвитку країн. Діяльнісний компонент: знаходить і показує на картах різного масштабу: держави та їх столиці: Єгипет, Нігерія, Південна Африка. Ціннісний компонент: висловлює судження про вплив природних умов і ресурсів на економіку країн; |
Населення Африки. Держави Африки. Головні держави Африки. Зв’язки України з державами африканського континенту |
Практична робота № 3 (закінчення) Позначення на контурній карті держави Африки та їх столиці |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
23 |
|
|
Контрольна робота за темою «Африка» |
|
|
|
|
|
Тема 2. Південна Америка |
||||||||
24 |
|
Знаннєвий компонент: знає дослідників материка, Діяльнісний компонент: знаходить і показує на картах різного масштабу: море Карибське; затоку Ла-Плата; протоки: Магелланова, Дрейка; острови: Вогняна Земля, Фолклендські, Галапагоські; |
Географічне положення, дослідження та освоєння Південної Америки |
Практична робота № 5 (початок) Позначення на контурній карті об’єктів берегової лінії материка |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
25 |
|
Знаннєвий компонент: знає особливості тектонічної будови, основні форми рельєфу, Діяльнісний компонент: аналізує особливості розміщення корисних копалин материка та їх вплив на господарську діяльність людини; знаходить і показує на картах різного масштабу: рівнини: Амазонська, Орінокська, Ла-Платська низовини, Бразильське, Гвіанське плоскогір’я; гори Анди (г. Аконкагуа); вулкани: Льюльяйльяко, Котопахі; пояснює закономірності поширення основних форм рельєфу, Ціннісний компонент оцінює наслідки втручання людини в природні комплекси материка; |
Тектонічні структури, рельєф та корисні копалини Південної Америки |
Практична робота № 5 (продовження) Позначення на контурній карті основних форм рельєфу |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
26 |
|
Знаннєвий компонент: знає географічне розміщення типів клімату, Діяльнісний компонент: пояснює закономірності поширення основних форм рельєфу, особливості розподілу температури й опадів на материку; визначає за кліматичними картами і кліматичними діаграмами – типи клімату. |
Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату Південної Америки. |
Практична робота № 6 Визначення типів клімату за кліматичними діаграмами |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
27 |
|
Знаннєвий компонент: знає географічне розміщення внутрішніх вод, Діяльнісний компонент: знаходить і показує на картах різного масштабу: річки: Амазонка, Парана, Оріноко; водоспади:Анхель, Ігуасу; озера: Маракайбо, Тітікака; Ціннісний компонент оцінює наслідки втручання людини в природні комплекси материка; робить висновкипроосновні напрями господарського використання природних комплексів материка, поширення стихійних явищ (землетруси, вулканізм) та їх вплив на життя людей |
Води суходолу Південної Америки |
Практична робота № 5 (продовження) Позначення на контурній карті об’єктів внутрішніх вод материка |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
28 |
|
Знаннєвий компонент: знає природних зон на материку. Діяльнісний компонент: порівнює, зіставляє особливості природних умов Південної Америки та Африки; пояснює прояв широтної зональності на рівнинах і вертикальної поясності в Андах; Ціннісний компонент оцінює наслідки втручання людини в природні комплекси материка; |
Природні зони Південної Америки. Вертикальна поясніть Анд. Зміни природи материка людиною. |
Дослідження Природні унікуми Південної Америки
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
29 |
|
Діяльнісний компонент: зіставляє особливості природних умов Південної Америки та Африки; Ціннісний компонент оцінює наслідки втручання людини в природні комплекси материка; робить висновки про основні напрями господарського використання природних комплексів материка, поширення стихійних явищ (землетруси, вулканізм) та їх вплив на життя людей |
Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти Південної Америки, занесені до списку природної спадщини ЮНЕСКО |
Дослідження Природні унікуми Південної Америки
|
|
|
|
|
30 |
|
Діяльнісний компонент: характеризує населення та його господарську діяльність у різних країнах материка; знаходить і показує на картах різного масштабу: держави та їх столиці: Бразилія, Аргентина, Чилі; Ціннісний компонент оцінює наслідки втручання людини в природні комплекси материка; робить висновки про основні напрями господарського використання природних комплексів материка, поширення стихійних явищ (землетруси, вулканізм) та їх вплив на життя людей |
Населення. Держави Південної Америки. Зв’язки України з державами Південної Америки. |
Практична робота № 5 (закінчення) Позначення на контурній карті держав Південної Америки та їх столиць |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
31 |
|
|
Самостійна робота з теми «Південна Америка» |
|
|
|
|
|
Тема 3. Австралія |
||||||||
32 |
|
Знаннєвий компонент: знає дослідників материка, Діяльнісний компонент: Знаходить і показує на картах різного масштабу: моря: Коралове, Тасманове; затоки: Карпентарія, Велика Австралійська; острови: Тасманія, Великий Бар’єрний риф; півострів Кейп-Йорк; характеризує особливості географічного положення, порівнює географічне положення Австралії і Африки. |
Географічне дослідження Австралії. Дослідження та освоєння материка. |
Практична робота № 7 (початок) Позначення на контурній карті об’єктів берегової лінії Австралії |
ЕБСР, ЗБ, ПФГ |
|
|
|
33 |
|
Знаннєвий компонент: знає особливості тектонічної будови, основні форми рельєфу, Діяльнісний компонент: Знаходить і показує на картах різного масштабу: плоскогір’я Західно-Австралійське; низовину Центральну; гори: Великий Вододільний хребет(г. Косцюшко); Ціннісний компонент: пояснює вплив рельєфу на формування вод суходолу, робить висновки про основні напрями господарського використання природних комплексів материка |
Тектонічна будова, рельєф та корисні копалини Австралії |
Практична робота № 7 (продовження) Позначення на контурній карті основних форм рельєфу Австралії |
ЕБСР, ЗБ, ПФГ |
|
|
|
34 |
|
Знаннєвий компонент: знає географічне розміщення типів клімату, внутрішніх вод, Діяльнісний компонент: Знаходить і показує на картах різного масштабу: річки: Муррей, Дарлінг; озеро Ейр; пустелі: Велика Піщана, Велика пустеля Вікторія; Ціннісний компонент: пояснює вплив рельєфу і клімату на формування вод суходолу, |
Клімат. Води суходолу Австралії |
Практична робота № 7 (продовження) Позначення на контурній карті основних водних об`єктів Австралії Практична робота № 8 Визначення типів клімату за кліматичними діаграмами |
ЕБСР, ЗБ, ПФГ |
|
|
|
35 |
|
Знаннєвий компонент: знає географічне розміщення природних зон на материку. Ціннісний компонент: пояснює унікальність органічного світу; оцінює наслідки втручання людини в природні комплекси материка; робить висновки про основні напрями господарського використання природних комплексів материка |
Унікальність рослинності і тваринного світу Австралії. Природні зони Австралії. Зміни природи материка людиною. Найвідоміші об’єкти, занесені до Списку природної спадщини ЮНЕСКО |
|
ЕБСР, ЗБ, ПФГ |
|
|
|
36 |
|
Діяльнісний компонент: Знаходить і показує на картах різного масштабу: державуАвстралійський Союз та її столицю; характеризує особливості географічного положення, головні риси населення та його господарської діяльності; Ціннісний компонент: робить висновки про основні напрями господарського використання природних комплексів материка |
Населення, його склад та розміщення. Австралія – країна-материк. Україна і Австралія. |
Практична робота № 7 (закінчення) Позначення на контурній карті держав Австралії |
ЕБСР, ЗБ, ПФГ |
|
|
|
РОЗДІЛ ІІІ. Полярний материк планети |
||||||||
Тема 1. Загальні відомості про Антарктиду |
||||||||
37 |
|
Знаннєвий компонент: знає історію дослідження та освоєння материка , першовідкривачів материка Фадея Беллінсгаузена, Михайла Лазарєва, Роальда Амундсена, Роберта Скотта, країни, що беруть участь у сучасних дослідженнях; наводить приклади про значення міжнародного співробітництва у вивченні Антарктиди; пояснює відмінності між Антарктикою й Арктикою. Діяльнісний компонент: характеризує особливості географічного положення материка; позначає і показує на карті Антарктичний півострів, моря Ведделла, Росса. Ціннісний компонент оцінює роль України в дослідженні Антарктиди |
Географічне положення та дослідження Антарктиди. Українська дослідна станція «Академік Вернадський». Міжнародний статус материка. Антарктида й Антарктика. |
Позначення на контурній карті географічних об’єктів материка |
ЕБСР |
|
|
|
Тема 2. Природа материка |
||||||||
38 |
|
Знаннєвий компонент: знає та пояснює представників рослин і тварин світу Антарктики, особливості їх пристосування. Діяльнісний компонент: характеризує риси природи Антарктиди, Антарктики; характеризує особливості тектонічної будови, клімат; пояснює причини утворення суцільного покривного зледеніння, його вплив на природу материка. Ціннісний компонент обґрунтовує судження про вплив Антарктиди на природні особливості планети |
Тектонічна будова, рельєф, клімат, рослинність і тваринний світ Антарктиди. Природні багатства, їх використання. Екологічні проблеми материка. |
|
ЕБСР |
|
|
|
39 |
|
|
Самостійна робота з теми «Австралія» та розділу «Полярний материк планети» |
|
|
|
|
|
РОЗДІЛ ІV. Материки Північної півкулі |
||||||||
Тема 1. Північна Америка |
||||||||
40 |
|
Знаннєвий компонент: знає дослідників материка, Діяльнісний компонент: характеризує географічне положення материка; знаходить і показує на картах різного масштабу: затоки: Гудзонова, Мексиканська, Каліфорнійська, Аляска; острови: Гренландія, Ньюфаундленд, Великі Антильські (Куба, Гаїті, Ямайка), Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпелаг; півострови: Лабрадор, Флорида, Каліфорнія, Аляска, Юкатан; Ціннісний компонент: обґрунтовує вплив географічного положення материка на його природу, |
Географічне положення. Історія відкриття та освоєння Північної Америки |
Практична робота № 9 (початок) Позначення на контурній карті об’єктів берегової лінії материка |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
41 |
|
Знаннєвий компонент: знає особливості тектонічної будови, основні форми рельєфу Діяльнісний компонент: пояснює закономірності розміщення форм рельєфу аналізує особливості розміщення корисних копалин материка та їх вплив на господарську діяльність людини; знаходить і показує на картах різного масштабу: рівнини: Центральні, Великі, Лаврентійська височина, Примексиканська низовина; гори: Кордильєри,Делані (г. Мак-Кінлі), Скелясті, Аппалачі; порівнює рельєф Північної і Південної Америки; Ціннісний компонент: робить висновок про механізм утворення стихійних явищ (торнадо, землетрус) та їх вплив на життя людей |
Тектонічні структури, рельєф та корисні копалини Північної Америки |
Практична робота № 9 (продовження) Позначення на контурній карті основних форм рельєфу материка |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
42 |
|
Знаннєвий компонент: знає географічне розміщення типів клімату. Діяльнісний компонент: пояснює закономірності розміщення клімату порівнює клімат Північної і Південної Америки; Ціннісний компонент: робить висновок про механізм утворення стихійних явищ (торнадо, землетрус) та їх вплив на життя людей |
Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату Північної Америки |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
43 |
|
Знаннєвий компонент: знає географічне розміщення внутрішніх вод Діяльнісний компонент: пояснює закономірності розміщення внутрішніх вод, знаходить і показує на картах різного масштабу: річки: Міссісіпі, Маккензі, Юкон, Колорадо; водоспад Ніагарський; озера: Великі (Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо), Велике Солоне; |
Води суходолу Північної Америки |
Практична робота № 9 (продовження) Позначення на контурній карті об’єктів внутрішніх вод материка |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
44 |
|
Знаннєвий компонент: знає географічне розміщення природних зон на материку. Діяльнісний компонент: пояснює закономірності розміщення типів ґрунтів, рослин і тварин, природних зон, |
Природні зони Північної Америки. Вертикальна поясність в горах материка. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
45 |
|
Діяльнісний компонент: пояснює закономірності розміщення впливу господарської діяльності людей на природу материка; визначає основні напрями господарського використання природних комплексів материка; досліджує об’єкти Північної Америки, віднесені до світової природної спадщини ЮНЕСКО Ціннісний компонент: оцінює вплив господарської діяльності людини на природні комплекси материка; висловлює судження про економічний розвиток країн материка; робить висновок про механізм утворення стихійних явищ (торнадо, землетрус) та їх вплив на життя людей |
Зміни природи материка людиною. Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти занесені до Списку природної спадщини ЮНЕСКО |
Дослідження Розробка та обґрунтування маршруту, що проходить через об'єкти Північної Америки, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
46 |
|
Діяльнісний компонент: знаходить і показує на картах різного масштабу: держави та їх столиці: США, Канада, Мексика; Ціннісний компонент: висловлює судження про економічний розвиток країн материка; |
Населення. Держави Північної Америки. Україна і держави Північної Америки |
Практична робота № 9 (закінчення) Позначення на контурній карті держав Північної Америки та їх столиць |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
47 |
|
|
Самостійна робота з теми «Північна Америка» |
|
|
|
|
|
Тема 2. Євразія |
||||||||
48 |
|
Діяльнісний компонент: характеризує географічне положення материка; знаходить і показує на картах різного масштабу: моря: Північне, Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське, Баренцове, Східносибірське, Жовте, Японське, Берингове, Південнокитайське, Аравійське; затоки: Біскайська, Бенгальська, Перська; протоки: Босфор, Ла-Манш, острови: Велика Британія, Ірландія, Нова Земля, Сахалін, Японські, Великі Зондські (Калімантан, Суматра, Ява), Філіппінські, Шрі Ланка, Тайвань; півострови: Балканський, Апеннінський, Піренейський, Скандинавський, Таймир, Чукотський, Камчатка, Корея, Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський, мала Азія |
Географічне положення Євразії. Поділ Євразії на дві частини світу. |
Практична робота № 10 (початок). Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Євразії.
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
49 |
|
Знаннєвий компонент: знає дослідників материка, |
Дослідження та освоєння Євразії |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
50 |
|
Знаннєвий компонент: знає особливості тектонічної будови, основні форми рельєфу, Діяльнісний компонент: пояснює закономірності форм рельєфу, аналізує особливості розміщення корисних копалин на території материка та їх вплив на господарську діяльність людини; знаходить і показує на картах різного масштабу: рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська, Прикаспійська, Середньодунайська, Індо-Гангська, Месопотамська низовини, плоскогір’я Декан, Середньосибірське, Казахський дрібнособковик; гори: Піренеї, Альпи, Апенніни, Карпати, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-Шань, Гімалаї (г. Джомолунгма); нагір’я: Тибет, Іранське; вулкани: Гекла, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма; |
Тектонічна будова. Рельєф Євразії, роль внутрішніх і зовнішніх сил у його формуванні. Корисні копалини. |
Практична робота № 10 (продовження). Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Євразії.
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
51 |
|
Діяльнісний компонент: пояснює закономірності клімату |
Загальні риси клімату Євразії |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
52 |
|
Знаннєвий компонент: знає географічне розміщення типів клімату, Діяльнісний компонент: пояснює закономірності форм клімату, порівнює типи клімату в межах помірного поясу Євразії; |
Кліматичні пояси і типи клімату Євразії. |
Практична робота № 11 Визначення типів клімату в межах помірного кліматичного поясу Євразії за допомогою кліматичних діаграм. |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
53 |
|
Знаннєвий компонент: знає географічне розміщення внутрішніх вод, Діяльнісний компонент: пояснює закономірності річок та озер; знаходить і показує на картах різного масштабу: річки: Рейн, Дунай, Дніпро, Волга, Об, Єнісей, Лена, Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг, Ганг, Інд, Євфрат, Тигр; |
Води суходолу Євразії: річки |
Практична робота № 10 (продовження). Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Євразії.
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
54 |
|
Знаннєвий компонент: знає географічне розміщення внутрішніх вод Діяльнісний компонент: пояснює закономірності озер; знаходить і показує на картах різного масштабу: озера: Каспійське, Женевське, Світязь, Ладозьке, Байкал, Мертве море; |
Води суходолу Євразії: озера, льодовики |
Практична робота № 10 (продовження). Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Євразії. |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
55 |
|
Знаннєвий компонент: знає географічне розміщення природних зон на материку. Діяльнісний компонент: пояснює закономірності типів ґрунтів, типових рослин і тварин, природних зон материка; аналізує особливості розміщення корисних копалин на території материка та їх вплив на господарську діяльність людини; установлює причини різноманітності природи Євразії. Ціннісний компонент: оцінює наслідки сучасного впливу господарської діяльності людини на природу материка; робить висновки про основні напрями господарського використання природних комплексів материка, поширення стихійних явищ та їх вплив на життя людей |
Пригородні зони Євразії. Арктичні пустелі. Тундра й лісотундра. Ліси помірного поясу. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
56 |
|
Знаннєвий компонент: знає географічне розміщення природних зон на материку. Діяльнісний компонент: пояснює закономірності типів ґрунтів, типових рослин і тварин, природних зон материка; аналізує особливості розміщення корисних копалин на території материка та їх вплив на господарську діяльність людини; установлює причини різноманітності природи Євразії. Ціннісний компонент: оцінює наслідки сучасного впливу господарської діяльності людини на природу материка; робить висновки про основні напрями господарського використання природних комплексів материка, поширення стихійних явищ та їх вплив на життя людей |
Природні зони Євразії. Лісостепи й степи. Напівпустелі й пустелі. Субтропічні ліси. Савана. Субекваторіальні та екваторіальні ліси. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
57 |
|
Діяльнісний компонент: порівнює висотні пояси в різних гірських системах; установлює причини різноманітності природи Євразії. Ціннісний компонент: висловлює судженнящодо господарського оцінювання природних умов країни на прикладі України та країни за вибором; оцінює наслідки сучасного впливу господарської діяльності людини на природу материка; обґрунтовує судження про зв’язки України з країнами Європи та Азії; робить висновки про основні напрями господарського використання природних комплексів материка, поширення стихійних явищ та їх вплив на життя людей |
Вертикальна поясність гір Євразії. Зміни природи Євразії людиною. Найвідоміші об’єкти, занесені до Списку природної спадщини ЮНЕСКО. |
Дослідження
1.
Здійснення уявної подорожі уздовж
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
58 |
|
Діяльнісний компонент: знаходить і показує на картах різного масштабу: держави та їх столиці: Україна, Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Росія, Китай, Індія, Японія, Туреччина; Ціннісний компонент: висловлює судженнящодо господарського оцінювання природних умов країни на прикладі України та країни за вибором; оцінює наслідки сучасного впливу господарської діяльності людини на природу материка; обґрунтовує судження про зв’язки України з країнами Європи та Азії; робить висновкипро основні напрями господарського використання природних комплексів материка, поширення стихійних явищ та їх вплив на життя людей
|
Населення та держави Євразії |
Практична робота № 10 (закінчення). Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Євразії. |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
59 |
|
Діяльнісний компонент: знаходить і показує на картах різного масштабу: держави та їх столиці: Україна, Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Росія, Китай, Індія, Японія, Туреччина; Ціннісний компонент: висловлює судженнящодо господарського оцінювання природних умов країни на прикладі України та країни за вибором; обґрунтовує судження про зв’язки України з країнами Європи та Азії; |
Найбільші держави Європи: Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Росія. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
60 |
|
Діяльнісний компонент: знаходить і показує на картах різного масштабу: держави та їх столиці: Україна, Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Росія, Китай, Індія, Японія, Туреччина; Ціннісний компонент: висловлює судженнящодо господарського оцінювання природних умов країни на прикладі України та країни за вибором; обґрунтовує судження про зв’язки України з країнами Європи та Азії; |
Найбільші держави Азії: Китай, Японія. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
61 |
|
Діяльнісний компонент: знаходить і показує на картах різного масштабу: держави та їх столиці: Україна, Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Росія, Китай, Індія, Японія, Туреччина; Ціннісний компонент: висловлює судженнящодо господарського оцінювання природних умов країни на прикладі України та країни за вибором; обґрунтовує судження про зв’язки України з країнами Європи та Азії; |
Зв’язки України з країнами Європи та Азії |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
62 |
|
|
Контрольна робота за темою «Євразія» |
|
|
|
|
|
|
|
|
РОЗДІЛ V. Океани |
|
|
|
|
|
Тема 1.Тихий океан |
||||||||
63 |
|
Знаннєвий компонент: називає великі водні об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови Діяльнісний компонент: характеризує риси географічного положення Тихого океану; досліджує виникнення форм рельєфу, островів; знаходить і показує на картах різного масштабу: острови: Нова Зеландія, Нова Гвінея, Гавайські, Маріанські, |
Географічне положення Тихого океану. Острови в Тихому океані, їх походження і природні особливості. Рельєф дна. |
Практична робота № 12 (початок) Позначення географічних об’єктів та течій Тихого океану на контурній карті |
ЕБСР, ЗБ, ПФГ |
|
|
|
64 |
|
Знаннєвий компонент: називає природні багатства. Діяльнісний компонент: досліджує виникнення течій; знаходить і показує на картах різного масштабу: течії: Північна та Південна Пасатна, Куросіо, Західних Вітрів, Каліфорнійська, Перуанська, Північнотихоокеанська, Східноавстралійська; порівнює властивості водних мас різних частин Тихого океану. Ціннісний компонент: обґрунтовує зв'язок клімату океану з атмосферною циркуляцією та переміщенням течій, своєрідність органічного світу; оцінює вплив океану на життя і діяльність людей на прибережних територіях; робить висновок про механізм утворення цунамі та його вплив на життя людей |
Клімат і води. Органічний світ і природні ресурси. Охорона природи океану. Вплив океану на життєдіяльність людей та прилеглих материків. |
|
ЕБСР, ЗБ, ПФГ |
|
|
|
Тема 2. Атлантичний океан |
||||||||
65 |
|
Знаннєвий компонент: називає великі водні об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови, природні багатства. Діяльнісний компонент: характеризує риси географічного положення Атлантичного океану; досліджує виникнення форм рельєфу дна, течій, поширення представників органічного світу; знаходить і показує на картах різного масштабу: течії: Гольфстрім, Північноатлантична, Канарська, Лабрадорська, Бразильська, Бенгельська; острів: Ісландія; характеризує особливості клімату океану; порівнює переміщення океанічних течій у північній і південній частинах океану. Ціннісний компонент: висловлює судження про проблеми забруднення океану; оцінює вплив Атлантичного океану на природу материків і життєдіяльність людей |
Географічне положення океану Атлантичного океану. Рельєф дна. Клімат і води. Органічний світ і природні ресурси, їх використання. Охорона природи океану. Вплив Атлантичного океану на життєдіяльність людей прилеглих материків |
Практична робота № 12 (продовження) Позначення географічних об’єктів та течій Атлантичного океану на контурній карті |
ЕБСР, ЗБ, ПФГ |
|
|
|
Тема 3. Індійський океан |
||||||||
66 |
|
Знаннєвий компонент: називає великі водні об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови, природні багатства. Діяльнісний компонент: характеризує риси географічного положення океану, його природні ресурси; досліджує виникнення форм рельєфу дна океану, течій, поширення представників органічного світу; знаходить і показує на картах різного масштабу: течії: Мадагаскарська, Мусонна, Західноавстралійська, Західних вітрів; порівнюєособливості географічного положення Індійського океану з Тихим та Атлантичним океанами; пояснює вплив океану на природу материків і життєдіяльність людей. Ціннісний компонент оцінює наслідки впливу людської діяльності на природу океану |
Географічне положення океану Індійського океану. Рельєф дна. Клімат і води. Органічний світ і природні ресурси, їх використання. Охорона природи океану. Вплив Індійського океану на життєдіяльність людей прилеглих материків |
Практична робота № 12 (продовження) Позначення географічних об’єктів та течій Індійського океану на контурній карті |
ЕБСР, ЗБ, ПФГ |
|
|
|
Тема 4. Північний Льодовитий океан |
||||||||
67 |
|
Знаннєвий компонент: знає історію освоєння океану; називає великі водні об’єкти – моря, затоки, протоки; різні за походженням острови, природні багатства. Діяльнісний компонент: характеризує особливості географічного положення океану, особливості поширення крижаного покриву; досліджує виникнення форм рельєфу дна, поширення представників органічного світу; пояснює вплив географічного положення океану на клімат. Ціннісний компонент: оцінює можливості використання природних ресурсів океану та наявні екологічні проблеми |
Географічне положення Північного Льодовитого океану у високих широтах. Історія географічних досліджень океану. Рельєф дна. Клімат і води. Льодовий режим океану. Органічний світ і природні ресурси. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків |
Практична робота № 12 (закінчення) Позначення географічних об’єктів Північного Льодовитого океану на контурній карті |
ЕБСР, ЗБ, ПФГ |
|
|
|
РОЗДІЛ VI. Вплив людини на природу материків й океанів |
||||||||
Тема 1. Використання природних багатств материків та океанів |
||||||||
68 |
|
Знаннєвий компонент: Знає і розуміє види природних багатств материків та океанів. Діяльнісний компонент: пояснює зміни природних комплексів під впливом людської діяльності та виникнення антропогенних ландшафтів. Ціннісний компонент обґрунтовує зміни природних умов внаслідок інтенсивного природокористування; оцінює наслідки використання людиною природних багатств материків і океанів; даєгосподарську оцінку природним ресурсам |
Природні багатства материків та океанів, їх основні види. Наслідки використання ресурсів людиною. Порушення природної рівноваги. Антропогенні ландшафти. |
|
ЕБСР |
|
|
|
Тема 2. Екологічні проблеми материків та океанів |
||||||||
69 |
|
Знаннєвий компонент: знає і розуміє джерела забруднення навколишнього середовища, роль міжнародних організацій з охорони природи. Діяльнісний компонент: розрізняє основні види забруднення довкілля: хімічне, радіаційне, біологічне, теплове, звукове; знаходить і показує на карті вже відомі природоохоронні території, райони екологічного лиха; прогнозує зміни природних умов під впливом людської діяльності; аналізує рівень забруднення навколишнього середовища на материках і в океанах за показниками екологічного моніторингу. Ціннісний компонент: висловлює судження про шляхи розв’язування екологічних проблем материків та океанів; оцінює роль міжнародного співробітництва у розв’язуванні проблем взаємодії природи і суспільства |
Забруднення навколишнього середовища. Види забруднення, основні джерела їх надходження. Міжнародне співробітництво у розв’язанні екологічних проблем. Міжнародні організації з охорони природи. |
|
ЕБСР |
|
|
|
70 |
|
|
Самостійна робота з теми «Океани», «Вплив людини на природу материків і океанів» |
|
|
|
|
|