КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ВИВЧЕННЯ
КУРСУ «ЗАГАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ», 6 КЛАС
(70 год на рік, 2 години на тиждень)
Метою вивчення наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» є формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, щоб вони зберігали і захищали довкілля і усвідомлювали сталий розвиток, були готові брати участь у вирішенні питань довкілля і розвитку суспільства.
Учнів 6 класів орієнтують на формування:
- готовності до оцінки наслідків діяльності людини щодо природного середовища; застосування знань у справі охорони природи; оцінку значення та впливу природних компонентів для життя та діяльності людини;
- безпечної поведінки в умовах несприятливих фізико-географічних явищ і процесів;
- різних форм діяльності екологічного змісту: підготовку повідомлень про антропогенні ландшафти і природоохоронні об’єкти свого краю, інформування про них населення своєї місцевості (створення листівок, екологічних знаків, брошур, розміщення інформації на сайті навчального закладу тощо), участь у заходах з охорони довкілля, які проводять у школі, населеному пункті та регіоні, країні.
Метою вивчення наскрізної змістової лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також важливість національної ініціативи; спирається у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.
Учнів 6 класів орієнтують на:
- виховання ставлення учня як громадянина до природи; уміння захищати природу;
- уміння працювати в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва;
- використання способів діяльності та моделі поведінки, які задовольняють власні інтереси та не порушують права інших громадян;
- участь у активній природоохоронній роботі своєї місцевості.
Вивченням наскрізної змістової лінії «Здоров’я і безпека» прагнуть сформувати учня духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінним членом суспільства, який здатний вести здоровий спосіб життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.
Учнів 6 класів орієнтують на:
- застосовування знань про лікарські рослини, отруйні рослини і тварини на прикладі природних комплексів своєї місцевості;
- формування установок на використання здорового та безпечного харчування й безпечної поведінки під час навчальних екскурсій і польових досліджень;
- виявлення і розуміння впливу метеорологічних чинників на стан здоров’я людини;
- розуміння значення для здоров’я людини мінеральних лікувальних і столових вод.
Метою вивчення наскрізної змістової лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» є забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.
Учнів 6 класів орієнтують на:
- уміння представляти себе і свої досягнення; вести розрахунки, ухвалювати рішення;
- розроблення заходів щодо утилізації побутових відходів у своєму населеному пункті.
Скорочення: ЕБСР – екологічна безпека та сталий розвиток, ЗБ – здоров’я і безпека, ГВ – громадянська відповідальність, ПФГ – підприємливість і фінансова грамотність
№
|
Дата проведення |
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
Тема уроку |
Практична складова |
Наскрізні змістові лінії |
Підручник |
Атлас |
Зош.практ/Практикум |
|
|
ВСТУП |
||||||
1 |
|
Учень/учениця Знаннєвий компонент: називає об’єкти вивчення географії, складові географічної науки, Діяльнісний компонент: виконує спостереження за змінами у природі; Ціннісний компонент: використовує результати власних спостережень у повсякденній діяльності; обґрунтовує на конкретних прикладах значення географії для життєдіяльності людини. |
Географія як наука про Землю, її природу, населення та його господарську діяльність, про взаємодію природи і людства. Значення географічних знань та умінь для життєдіяльності людини |
Дослідження Спостереження за змінами у природі.
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ |
|
|
|
2 |
|
Учень/учениця Знаннєвий компонент: називає основні джерела географічних знань та методи географічних досліджень. Діяльнісний компонент: добирає географічну інформацію з різних джерел та визначає її корисність для себе; виконує спостереження за змінами у природі; складає перелік джерел географічної інформації, які є вдома. Ціннісний компонент: використовує результати власних спостережень у повсякденній діяльності; обґрунтовує на конкретних прикладах значення географії для життєдіяльності людини. |
Основні друковані та електронні джерела географічної інформації, їх значення. Методи географічних досліджень. Особливості організації власних географічних спостережень. |
Дослідження Спостереження за змінами у природі.
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ |
|
|
|
|
РОЗДІЛ І. Розвиток географічних знань про Землю |
|||||||
3 |
|
Знаннєвий компонент: називає особливості зображення Землі на картах у давнину. Діяльнісний компонент: добирає з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі у давнину; зіставляє карти Ератосфена і Птолемея з сучасною картою; складає короткі повідомлення про пізнання Землі у давнину (із залученням членів родини). Ціннісний компонент: оцінює внесок античних учених у становлення географії як науки. |
Тема 1. Уявлення про Землю у давнину Уявлення про форму Землі. Зображення Землі на картах Ератосфена, Птолемея. |
|
ГВ, ПФГ |
|
|
|
4 |
|
Знаннєвий компонент: називає відомих мореплавців та мандрівників (Марко Поло, Христофора Колумба, Фернана Магеллана), які здійснили видатні географічні відкриття в різні епохи. Діяльнісний компонент: добирає з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі; простежує за картою маршрути мандрівників і дослідників. Ціннісний компонент: робить висновки про значення навколосвітніх подорожей для розширення знань про Землю |
Тема 2. Відкриття нових земель та навколосвітні подорожі Відкриття нових земель. Навколосвітні подорожі |
|
ГВ, ПФГ |
|
|
|
5 |
|
Знаннєвий компонент: називає сучасні географічні дослідження. Діяльнісний компонент: добирає з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі на сучасному етапі; аналізує інформацію про географічні дослідження у ХХ та на початку ХХІ ст.; порівнює дослідження Землі у сучасну добу з тими, що мали місце в більш ранні епохи; складає за допомогою членів родини короткі повідомлення про власні подорожі, які ілюструє малюнками, фотографіями, міні-презентаціями. Ціннісний компонент: визначає роль сучасних досліджень у підвищенні добробуту людства |
Тема 3. Сучасні дослідження Дослідження Землі у ХХ і на початку ХХІ ст. |
|
ГВ |
|
|
|
6 |
|
|
Самостійна робота з тем «Вступ. Розвиток географічних знань про Землю» |
|
|
|
|
|
РОЗДІЛ ІІ. Земля на плані та карті |
||||||||
Тема 1. Орієнтування на місцевості |
||||||||
7 |
|
Знаннєвий компонент: називає різні способи орієнтування на місцевості; пояснює способи орієнтування на місцевості. Діяльнісний компонент: порівнює інструментальні та візуальні способи орієнтування на місцевості. Ціннісний компонент: оцінює практичне значення вміння орієнтуватися на місцевості; робить висновки про важливість орієнтування для збереження власного життя та безпеки під час подорожей та екскурсій |
Способи орієнтування на місцевості. Визначення напрямків на місцевості. |
|
ЗБ |
|
|
|
8 |
|
Діяльнісний компонент: користується компасом для визначення сторін горизонту та азимуту; визначає азимут та напрямки на різні об’єкти на місцевості поблизу школи; складає схему маршруту руху; порівнює інструментальні та візуальні способи орієнтування на місцевості. Ціннісний компонент: оцінює практичне значення вміння орієнтуватися на місцевості; робить висновки про важливість орієнтування для збереження власного життя та безпеки під час подорожей та екскурсій |
Компас. Поняття про азимут. |
|
ЗБ |
|
|
|
Тема 2. Способи зображення Землі |
||||||||
9 |
|
Знаннєвий компонент: називає способи зображення Землі, відмінності між планом і топографічним планом та картою, Діяльнісний компонент: порівнює зображення місцевості на глобусі, аерофотознімку та космічному знімку, плані, карті. Ціннісний компонент: оцінює практичне значення плану та географічних карт для себе і своєї родини |
Особливості та відмінності зображення земної поверхні на глобусі, аерофотознімках, космічних знімках, планах, картах. |
|
ЗБ |
|
|
|
10 |
|
Знаннєвий компонент: називає види масштабів, об’єкти місцевості за планом та його умовні знаки; вміє читати план та карту, використовуючи умовні знаки та легенду карти; поясню євідмінності різних видів масштабу Діяльнісний компонент: визначає масштаб плану і карти, вимірює відстані на плані і карті за допомогою масштабу; розв’язує задачі з різними видами масштабу; Ціннісний компонент: оцінює практичне значення плану та географічних карт для себе і своєї родини |
Масштаб та його види. Умовні знаки плану |
|
ЗБ |
|
|
|
11 |
|
Знаннєвий компонент: називає відмінності абсолютною і відносною висотою місцевості, Діяльнісний компонент: визначає абсолютну і відносну висоту місцевості за допомогою горизонталей та за шкалою висот; |
Абсолютна і відносна висота місцевості, їх визначення за допомогою горизонталей та за шкалою висот |
|
ЗБ |
|
|
|
12 |
|
Знаннєвий компонент: називає об’єкти місцевості за планом та його умовні знаки; вміє читати план та карту, використовуючи умовні знаки та легенду карти; пояснює особливості орієнтування плану місцевості. Діяльнісний компонент: вимірює відстані на плані і карті за допомогою масштабу; Ціннісний компонент: оцінює практичне значення плану та географічних карт для себе і своєї родини |
План, його основні ознаки. Визначення напрямів на плані. Читання плану. |
|
ЗБ |
|
|
|
13 |
|
Діяльнісний компонент: визначає масштаб плану і карти, абсолютну і відносну висоту місцевості за допомогою горизонталей та за шкалою висот; вимірює відстані на плані і карті за допомогою масштабу; розв’язує задачі з різними видами масштабу; |
|
Практична робота № 1 Розв’язування задач з використанням різних видів масштабу, визначення відстаней, напрямків та абсолютних відносних висот на топографічному плані |
ЗБ |
|
|
|
14 |
|
Знаннєвий компонент: вміє читати план та карту, використовуючи умовні знаки та легенду карти; Діяльнісний компонент: визначає масштаб плану і карти, вимірює відстані на плані і карті за допомогою масштабу; Ціннісний компонент: оцінює практичне значення плану та географічних карт для себе і своєї родини |
Географічні карти, їх елементи. Легенда карти. Масштаб карт. |
|
ЗБ |
|
|
|
15 |
|
Ціннісний компонент: оцінює практичне значення плану та географічних карт для себе і своєї родини |
Географічні атласи. Практичне значення карт. |
|
ЗБ |
|
|
|
Тема 3. Географічні координати |
||||||||
16 |
|
Знаннєвий компонент: називає лінії градусної сітки: паралелі, меридіани, екватор, нульовий меридіан, ознаки понять «географічна широта», «географічна довгота»; пояснює відмінності між географічною широтою і географічною довготою. Діяльнісний компонент: користується градусною сіткою для визначення географічних координат; визначає географічні координати об`єктів населених пунктів; порівнює географічну широту і географічну довготу за градусними вимірами. Ціннісний компонент: оцінює практичне значення знань про географічні координати |
Градусна сітка на глобусі й географічній карті. Поняття про географічні координати. |
|
|
|
|
|
17 |
|
Знаннєвий компонент: називає лінії градусної сітки: паралелі, меридіани, екватор, нульовий меридіан, ознаки понять «географічна широта», «географічна довгота»; пояснює відмінності між географічною широтою і географічною довготою. Діяльнісний компонент: користується градусною сіткою для визначення географічних координат; визначає географічні координати об`єктів населених пунктів; порівнює географічну широту і географічну довготу за градусними вимірами. Ціннісний компонент: оцінює практичне значення знань про географічні координати |
Правила відліку географічної широти і географічної довготи. Географічні координати свого населеного пункту. |
Практична робота 2. Визначення географічних координат за географічною картою |
|
|
|
|
18 |
|
|
Тестування з розділу «Земля на плані та карті» |
|
|
|
|
|
РОЗДІЛ ІІІ. Оболонки Землі |
||||||||
Тема 1. Літосфера |
||||||||
19 |
|
Знаннєвий компонент: називає внутрішні шари Землі, склад материкової та океанічної земної кори, суттєві ознаки понять «літосфера», «земна кора»; |
Внутрішня будова Землі. |
|
ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
20 |
|
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «літосфера», «земна кора»; наводить приклади і показує на карті літосферні плити; |
Будова літосфери, її властивості. Літосферні плити, наслідки їх переміщення. |
|
ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
21 |
|
Ціннісний компонент: пояснює вплив внутрішніх процесів на формування рельєфу земної поверхні; аналізує причини і наслідки внутрішніх процесів |
Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни в земній корі та на поверхні земної кулі. Рухи земної кори. |
|
ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
22 |
|
Знаннєвий компонент: наводить приклади і показує на карті сейсмічні пояси, найбільші вулкани знає правила поведінки під час землетрусу; Діяльнісний компонент: позначаєна контурній карті: вулкани:Ключевська Сопка, Етна, Кракатау; Ціннісний компонент: пояснює вплив внутрішніх процесів на формування рельєфу земної поверхні; аналізує причини і наслідки внутрішніх процесів |
Землетруси. Вулканізм і вулкани, гейзери. Сейсмічні пояси Землі. |
Практична робота 3 (початок). Позначення на контурній карті вулканів |
ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
23 |
|
Ціннісний компонент: пояснює вплив внутрішніх і зовнішніх процесів на формування рельєфу земної поверхні; аналізує причини і наслідки зовнішніх і внутрішніх процесів |
Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної кори. Вивітрювання, робота вітру, текучих і підземних вод, льодовиків. |
|
ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
24 |
|
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «мінерали», «гірські породи», «корисні копалини»; наводить приклади магматичних, осадових і метаморфічних гірських порід. Діяльнісний компонент: розрізняє магматичні, осадові й метаморфічні гірські породи; |
Мінерали, гірські породи. Корисні копалини та їх значення у житті та діяльності людини |
|
ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
25 |
|
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «рельєф», «рівнини», «гори», форми рельєфу своєї місцевості; наводить приклади і показує на карті різні, у тому числі й унікальні форми рельєфу; Діяльнісний компонент: визначає абсолютну і відносну висоту рівнин за шкалою висот; позначаєна контурній карті: рівнини:Східноєвропейська, Західносибірська, Амазонська низовина, Лаврентійська височина, Середньосибірське, Бразильське плоскогір’я; |
Основні форми рельєфу суходолу – гори і рівнини. Різноманітність та утворення рівнин на суходолі. Найбільші за площею рівнини світу. |
Практична робота 3 (продовження). Позначення на контурній карті рівнин |
ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
26 |
|
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «гори», форми рельєфу своєї місцевості; наводить приклади і показує на карті різні, у тому числі й унікальні форми рельєфу; Діяльнісний компонент: визначає абсолютну і відносну висоту рівнин і гір за шкалою висот; позначаєна контурній карті: гори: Карпати, Кримські, Альпи, Уральські, Кордильєри, Кавказ, Гімалаї з вершиною Джомолунгма, Анди; порівнює рівнини і гори за висотою, походженням, розміщенням на суходолі або в океанах. |
Різноманітність та утворення гір на суходолі. Найвищі і найдовші гори світу. |
Практична робота 3 (продовження). Позначення на контурній карті гір |
ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
27 |
|
Знаннєвий компонент: наводить приклади і показує на карті різні, у тому числі й унікальні форми рельєфу; Діяльнісний компонент: порівнює рівнини і гори за висотою, походженням, розміщенням на суходолі або в океанах. |
Рельєф дна океану. Серединно-океанічні хребти – найвищі і найдовші гори Світового океану. |
Практична робота 3 (закінчення). Позначення на контурній карті серединно-океанічних хребтів |
ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
28 |
|
Знаннєвий компонент: називає форми рельєфу своєї місцевості; наводить приклади і показує на карті різні, у тому числі й унікальні форми рельєфу; Ціннісний компонент: оцінює діяльність людини та її вплив на рельєф; висловлює судження щодонеобхідності охорони унікальних форм рельєфу; пояснює вплив внутрішніх і зовнішніх процесів на формування рельєфу земної поверхні; аналізує причини і наслідки зовнішніх і внутрішніх процесів |
Унікальні форми рельєфу земної кулі, їх охорона.
|
|
ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
29 |
|
|
Контрольна робота з теми «Літосфера» |
|
|
|
|
|
Тема 2. Атмосфера |
||||||||
30 |
|
|
Будова атмосфери, властивості повітря в тропосфері. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ |
|
|
|
31 |
|
Діяльнісний компонент: спостерігає і фіксує зміни елементів погоди: температури повітря визначає показники температури повітря та їх зміни з висотою, добирає відповідні джерела географічної інформації для ознайомлення з атмосферними процесами; користується термометром; аналізує зміни температури повітря року та їх розподіл на Землі за картою |
Добовий і річний хід температури повітря, причини його коливання. Кліматична карта. |
Спостереження за зміною температури повітря |
ЕБСР, ЗБ, ГВ |
|
|
|
32 |
|
Знаннєвий компонент: називає теплові пояси Землі; Діяльнісний компонент: спостерігає і фіксує зміни елементів погоди: температури повітря; добирає відповідні джерела географічної інформації для ознайомлення з атмосферними процесами; аналізує зміни температури повітря, протягом доби, сезону, року та їх розподіл на Землі за картою; |
Теплові пояси Землі. Практичне значення вимірювання температури повітря. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ |
|
|
|
33 |
|
Діяльнісний компонент: спостерігає і фіксує зміни елементів погоди: атмосферного тиску; визначає показники атмосферного тиску та їх зміни з висотою; добирає відповідні джерела географічної інформації для ознайомлення з атмосферними процесами; користується барометром; аналізує зміни атмосферного тиску протягом доби, сезону, року та їх розподіл на Землі за картою; |
Атмосферний тиск: причини і наслідки його зміни в тропосфері. Вимірювання атмосферного тиску. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ |
|
|
|
34 |
|
Діяльнісний компонент: розв’язує задачі на зміну температури повітря, атмосферного тиску з висотою. |
|
Практична робота 4. Розв’язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою |
ЕБСР, ЗБ, ГВ |
|
|
|
35 |
|
Діяльнісний компонент: спостерігає і фіксує зміни елементів погоди: вітру; визначає швидкість вітру; добирає відповідні джерела географічної інформації для ознайомлення з атмосферними процесами; |
Вітер: причини виникнення, напрямки, сила, швидкість вітру, їх визначення сучасними приладами й візуально. Утворення бризу |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ |
|
|
|
36 |
|
Діяльнісний компонент: спостерігає і фіксує зміни елементів погоди: вологості повітря; добирає відповідні джерела географічної інформації для ознайомлення з атмосферними процесами; користується гігрометром; порівнює погоду різних типів у своїй місцевості в різні пори року та її вплив на здоров’я людей; |
Вода в атмосфері: випаровування, вологість повітря, зміни вологості повітря. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ |
|
|
|
37 |
|
Знаннєвий компонент: наводить приклади хмар, різних за формою; Діяльнісний компонент: спостерігає і фіксує зміни елементів погоди: хмар, хмарності; добирає відповідні джерела географічної інформації для ознайомлення з атмосферними процесами; користується термометром, барометром, гігрометром; |
Хмари і туман, відмінності в їх утворенні. Форми хмар, хмарність. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ |
|
|
|
38 |
|
Діяльнісний компонент: спостерігає і фіксує зміни елементів погоди: опадів; добирає відповідні джерела географічної інформації для ознайомлення з атмосферними процесами; |
Опади, що випадають з хмар та з повітря, їх види, вимірювання. Карта розподілу опадів. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ |
|
|
|
39 |
|
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «погода», «синоптична карта», елементи погоди, світові центри спостереження за погодою; наводить приклади прогнозів погоди; пояснює причини і наслідки зміни погоди. Діяльнісний компонент: визначає типи погоди, що переважають у своїй місцевості; добирає відповідні джерела географічної інформації для ознайомлення з атмосферними процесами; порівнює погоду різних типів у своїй місцевості в різні пори року та її вплив на здоров’я людей; Ціннісний компонент: оцінює вплив стану повітря на здоров”я людини; робить висновки про значення прогнозу погоди для життя і діяльності людини |
Погода, її елементи, мінливість. Характерна погода за сезонами у своїй місцевості. Служба погоди, практичне значення прогнозів погоди.
|
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ |
|
|
|
40 |
|
Діяльнісний компонент: будує графіки ходу температури, діаграми розподілу опадів за певний період, розу вітрів; добирає відповідні джерела географічної інформації для ознайомлення з атмосферними процесами; Ціннісний компонент: робить висновки про значення прогнозу погоди для життя і діяльності людини |
|
Практична робота 5. Складання графіка зміни температури повітря, діаграм хмарності та опадів, рози вітрів, їх аналіз |
ЕБСР, ЗБ, ГВ |
|
|
|
41 |
|
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «клімат» |
Клімат та основні кліматотвірні чинники. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ |
|
|
|
42 |
|
Знаннєвий компонент: наводить приклади основних типів клімату; пояснює причини і наслідки зміни погоди і клімату. Діяльнісний компонент: добирає відповідні джерела географічної інформації для ознайомлення з атмосферними процесами; Ціннісний компонент: оцінює вплив стану повітря на здоров”я людини; робить висновки про значення прогнозу погоди для життя і діяльності людини |
Карта кліматичних поясів. Зміни клімату. Вплив людини на атмосферу. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ |
|
|
|
43 |
|
|
Тестування з теми «Атмосфера». |
|
|
|
|
|
Тема 3. Гідросфера |
||||||||
44 |
|
Діяльнісний компонент: визначає особливості розподілу води між Світовим океаном і водами суходолу за відповідною діаграмою |
Загальна кількість води на Землі, її розподіл між частинами гідросфери. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
45 |
|
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «океан», «море», «затока», «протока»; наводить приклади морів, заток, проток; Діяльнісний компонент: позначає на контурній карті назви: морів:Чорне, Середземне, Червоне, Балтійське, Баренцове; проток: Гібралтарська, Магелланова, Дрейка, Берінгова; заток:Біскайська, Бенгальська, Мексиканська, Гвінейська; западини:Маріанська; |
Світовий океан та його частини: океани, моря, затоки, протоки. Шкала глибин, визначення глибин океанів і морів. |
Практична робота 6 (початок). Позначення на контурній карті морів, проток, заток |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
46 |
|
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «острів»; наводить приклади островів; Діяльнісний компонент: позначає на контурній карті назви: островів:Велика Британія, Гренландія, Мадагаскар, Нова Гвінея; півостровів:Скандинавський, Кримський, Аравійський, Індостан, Сомалі, Лабрадор; |
Острови в Океані. |
Практична робота 6 (продовження). Позначення на контурній карті островів |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
47 |
|
|
Властивості вод Світового океану. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
48 |
|
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «океанічна течія» пояснює причини і наслідки рухів води в Світовому океані; |
Рухи води в Океані. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
49 |
|
Ціннісний компонент: оцінює вплив людини на різні частини гідросфери |
Життя в океанах і морях. Багатства вод світового океану. Океан та людина. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
50 |
|
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «річка» наводить приклади річок Діяльнісний компонент: розрізняє способи зображення вод суходолу на плані та карті; позначає на контурній карті назви: річок: Дніпро, Дунай, Янцзи, Ніл, Амазонка, Міссісіпі; |
Води суходолу – поверхневі і підземні. Річка: річкова система, басейн річки, річкова долина. Найдовші, найбільші за площею басейну і найповноводніші річки світу. |
Практична робота 6 (продовження). Позначення на контурній карті річок |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
51 |
|
Знаннєвий компонент: пояснює особливості живлення і режиму вод суходолу; знає і розуміє негативні наслідки паводків, повеней і цунамі. Діяльнісний компонент: визначає залежність напрямку і характеру течії річок від рельєфу, видів живлення та режиму вод суходолу від клімату; |
Пороги і водоспади. Живлення, водний режим і робота річок. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
52 |
|
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «озеро»; наводить приклади озер; пояснює особливості живлення і режиму вод суходолу; Діяльнісний компонент: визначає видів живлення та режиму вод суходолу від клімату; розрізняє способи зображення вод суходолу на плані та карті, озера за походженням їхніх улоговин і стоком; позначає на контурній карті назви: озер:Каспійське, Великі озера, Байкал, Вікторія. |
Озера, їх різноманітність за площею, походженням озерних улоговин, солоністю. Найбільші і найглибші озера земної кулі. |
Практична робота 6 (закінчення). Позначення на контурній карті озер |
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
53 |
|
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «болото»; наводить приклади штучних водойм; пояснює особливості живлення і режиму вод суходолу; Діяльнісний компонент: розрізняє способи зображення вод суходолу на плані та карті, типи боліт, штучні водойми; |
Болота, особливості їх утворення та поширення. Штучні водойми і водотоки: ставки, водосховища, канали.
|
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
54 |
|
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «льодовик», «багаторічна мерзлота» Діяльнісний компонент: розрізняє способи зображення вод суходолу на плані та карті, покривні та гірські льодовики, |
Льодовики – багаторічні природні скупчення льоду. Особливості утворення і поширення льодовиків. Багаторічна мерзлота – підземне зледеніння. Утворення і поширення багаторічної мерзлоти. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
55 |
|
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «підземні води»; Діяльнісний компонент: розрізняє типи підземних вод; Ціннісний компонент: оцінює роль води для життєдіяльності людини та використання мінеральних і термальних вод у господарській діяльності, вплив людини на різні частини гідросфери; |
Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній корі. Термальні й мінеральні води. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
56 |
|
Знаннєвий компонент: знає і розуміє негативні наслідки паводків, повеней і цунамі. Ціннісний компонент: оцінює роль води для життєдіяльності людини та використання мінеральних і термальних вод у господарській діяльності, вплив людини на різні частини гідросфери; робить висновки про вплив якості питної води на здоров’я людини |
Значення вод суходолу для природи і людини. Охорона вод Світового океану і суходолу. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
57 |
|
|
Контрольна робота з теми «Гідросфера». |
|
|
|
|
|
Тема 4. Біосфера та ґрунти |
||||||||
58 |
|
Знаннєвий компонент: називаєкомпоненти біосфери, суттєві ознаки понять «біосфера», «рослинність», «тваринний світ», види рослин і тварин, які поширені у своїй місцевості; пояснює особливості поширення живих організмів на земній кулі за допомогою карт, Діяльнісний компонент: порівнює види рослин і тварин, що поширені на різних широтах земної кулі. |
Складові біосфери, особливості їх поширення на земній кулі. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
59 |
|
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «ґрунти» пояснює особливості поширення ґрунтів на земній кулі за допомогою карт, вплив людини на компоненти біосфери. Діяльнісний компонент: порівнює види рослин і тварин, що поширені на різних широтах земної кулі. Ціннісний компонент: оцінює значення ґрунтів, рослинності і тваринного світу для життєдіяльності людини; пропонує власні заходи зі збереження тваринного та рослинного світу своєї місцевості |
Властивості ґрунтів. Ґрунтовий покрив, карта ґрунтів. Вплив господарської діяльності людини на ґрунтовий покрив, рослинність і тваринний світ суходолу та океану. |
|
ЕБСР, ЗБ, ГВ, ПФГ |
|
|
|
Тема 5. Природні комплекси |
||||||||
60 |
|
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «природний комплекс», компоненти природного комплексу; наводить приклади природних комплексів та комплексів, змінених людиною, у своїй місцевості; пояснює на конкретних прикладах наслідки взаємодії літосфери, атмосфери, гідросфери, біосфери. |
Природні комплекси (ландшафти) як наслідок взаємозв’язків компонентів природи. |
|
ЕБСР, ЗБ |
|
|
|
61 |
|
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «географічна оболонка» наводить приклади природних комплексів та комплексів, змінених людиною, у своїй місцевості; |
Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі, її межі, властивості. |
|
ЕБСР, ЗБ |
|
|
|
62 |
|
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «природна зона»; наводить приклади природних комплексів та комплексів, змінених людиною, у своїй місцевості; Діяльнісний компонент: порівнює особливості основних природних зон Землі; дотримується правил безпеки і поведінки під час екскурсії. Ціннісний компонент: оцінює вплив людини на природні комплекси у своїй місцевості та значення знань про природні комплекси для її життєдіяльності |
Природні зони Землі, їх особливості |
|
ЕБСР, ЗБ |
|
|
|
63 |
|
Діяльнісний компонент: дотримується правил безпеки і поведінки під час екскурсії. Ціннісний компонент: оцінює вплив людини на природні комплекси у своїй місцевості та значення знань про природні комплекси для її життєдіяльності
|
|
Практична робота 7 (на вибір) а. Складання опису одного з природних комплексів своєї місцевості (за типовим планом). б. Екскурсія у природний комплекс своєї місцевості |
ЕБСР, ЗБ |
|
|
|
РОЗДІЛ ІV. Планета людей |
||||||||
Тема 1. Кількість і розміщення населення на Землі |
||||||||
64 |
|
Знаннєвий компонент: називає кількість населення на Землі та в Україні Діяльнісний компонент: аналізує карти густоти населення; порівнює густоту населення в різних регіонах земної кулі. |
Кількість населення Землі. Розселення населення на Землі. Найбільш заселені території земної кулі. |
|
ГВ, ЕБСТ |
|
|
|
65 |
|
Знаннєвий компонент: називає людські раси; Діяльнісний компонент: аналізує карти людських рас; порівнює людські раси за зовнішніми ознаками, Ціннісний компонент: усвідомлює толерантне ставлення до представників людських рас і народів світу; |
Людські раси. Дослідження М.М. Миклухо-Маклая. Найчисленніші народи світу.
|
|
ГВ, ЕБСТ |
|
|
|
66 |
|
Знаннєвий компонент: вміє читати політичну карту. Діяльнісний компонент: показує на карті найбільші за площею та кількістю населення держави світу і держави-сусіди України; |
Найбільші за площею та чисельністю населення держави світу на політичній карті світу |
Практична робота 8. Позначення на контурній карті кордонів найбільших держав та їх столиць |
ГВ, ЕБСТ |
|
|
|
67 |
|
Знаннєвий компонент: вміє читати політичну карту. Діяльнісний компонент: показує на карті найбільші за площею та кількістю населення держави світу і держави-сусіди України; |
Держави-сусіди України на політичні карті світу. |
|
ГВ, ЕБСТ |
|
|
|
68 |
|
Діяльнісний компонент: характеризує види господарської діяльності та її наслідки у своєму населеному пункті; Ціннісний компонент: оцінюєвплив людини на природу, рівень забруднення навколишнього середовища в результаті різних видів господарської діяльності; висловлює судження про заходи щодо усунення негативних наслідків господарської діяльності у своєму населеному пункті; розробляє за допомогою членів родини міні-проект з утилізації побутових відході |
Зміни складових географічної оболонки людством. Зміни природних комплексів Землі. Забруднення довкілля та його охорона. |
Дослідження Розробка міні-проекту з утилізації побутових відходів |
ГВ, ЕБСТ |
|
|
|
69 |
|
|
Самостійна робота з тем «Біосфера та ґрунти. Природні комплекси. Планета людей». |
|
|
|
|
|
70 |
|
|
Повторення за рік |
|
|
|
|
|