Орієнтовна тематика робіт відділення наук про Землю
До уваги вчителів географії та учнів пропонуємо орієнтовні теми для науково - дослідницьких робіт географічного напряму.
1. Проблеми і перспективи реформування господарства м. Києва в зв’язку з переходом до ринку.
2. Тенденції та перспективи соціально-економічного розвитку м. Києва.
3. Ефективність соціально-економічних перетворень у м. Києві.
4. Тенденції розвитку малих підприємств Києва та Київщини .
5. Економіко-географічний аналіз та оцінка господарської діяльності однієї з галузей промисловості (на прикладі конкретних підприємств м. Києва).
6. Актуальні проблеми розвитку міжнародних економічних зв’язків підприємств та організацій м. Києва.
7. Виробничий потенціал Києва : стан, проблеми та перспективи розвитку.
8. Економіко-географічна оцінка територіальної організації господарства (на прикладі одного з міських районів м. Києва).
9. Економіко-географічний опис внутріміського району м. Києва.
10. Проблеми раціональної територіальної організації господарства Києва.
11. Соціальний захист населення одного з міських районів Києва.
12. Соціальні проблеми безробіття у великому місті (на прикладі м. Києва або одного з внутріміських районів).
13. Вплив науково-технічного прогресу на екологічний стан великого міста (на прикладі внутріміського району).
14. Державна підтримка малого бізнесу (на прикладі адміністративного району м. Києва).
15. Участь Києва у розбудові нових економічних відносин з країнами Європи.
16. Демографічні проблеми великого міста (на прикладі Києва).
17. Господарство Києва та екологічні проблеми оточуючої території.
18. Проблеми раціонального природокористування у великому місті (дослідження конкретних ситуацій на території Києва та оточуючої території).
19. Ландшафти Києва та Київського Придніпров’я (фізико-географічний опис та виявлення шляхів вирішення екологічних проблем).
20. Стан біосфери Києва та окремих територій Київського Придніпров’я.
21. Вплив антропогенних факторів на оточуюче середовище.
22. Урбанізація і проблеми оточуючого середовища (на прикладі великого міста).
23. Екологічний стан води у м. Києві.
24. Проблеми охорони та відтворення малих рік та озер на Київщині.
25. Фізико-географічна характеристика річки, озера, болота та ін..
26. Підземні води: характеристика, оцінка, використання.
27. Визначні географи, геологи, метеорологи Києва та їх внесок у розвиток географічної науки.
28. Геологія та геоморфологія Києва та Київської області.
29. Історія геологічного розвитку території України та її регіонів.
30. Корисні копалини України. Розподіл, добування, економічна раціональність розробки родовищ.
31. Оцінка та перспективи використання окремих видів корисних копалин та мінеральних ресурсів України (регіональні особливості) та Київщини.
32. Про що розповідають мінерали (на прикладі системи геологічних екскурсій по Київщині).
33. Мінералографія (дослідження руд в умовах науково-дослідної лабораторії).
34. Петрографія магматичних та метаморфічних руд.
35. Геохімічні методи пошуку родовищ корисних копалин.
36. Мінералогічні та геохімічні методи дослідження мінеральної речовини.
37. Геохімія природних ландшафтів.
38. Інженерна геологія та гідрологія.
39. Вулканологія на прикладі активних геологічних зон.
40. Петрографія осадових порід.
41. Генетичні типи родовищ корисних копалин.
42. Економічні дослідження мінеральної сировини різних видів.
43. Металічні та неметалічні корисні копалини.
44. Загальні проблеми геології нафти та газу.
45. Нафтогазоносні провінції України.
46. Корисні копалини Світового океану.
47. Формування рельєфу. Вплив ендогенних та екзогенних процесів на рельєф.
48. Проблеми та шляхи раціонального використання енергетичного потенціалу Києва та Київщини.
49. Тектонічні рухи. Екологічні катастрофи. Прогнозування та попередження.
50. Геоекологічний стан та проблеми окремих адміністративних одиниць (села, сільської ради, міста, району, області) або природних комплексів.
51. Характеристики земельних ресурсів та геоекологічна ситуація під впливом ерозійних процесів на території міста.
52. Дослідження особливостей рельєфу та рельєфоутворюючих процесів.
53. Зв’язок формування покладів корисних копалин та рельєфу.
54. Опис колекції мінералів та гірських порід, зібраних під час походів, експедицій по Київщині.
55. Підземні води Києва та їх охорона.
56. Гідроекологічні особливості та перспективи використання мінеральних вод України, їх регіональна оцінка.
57. Форми похованого рельєфу в межах села, сільської ради, міста, району, області.
58. Проблеми малих річок великого міста (на прикладі найближчої до школи річки).
59. Наслідки радіоактивного забруднення окремих територій Київщини та шляхи їх подолання.
60. Краєзнавче вивчення міських районів Києва.
61. Природний комплекс та його вивчення.
62. Клімат. Кліматичні явища. Несприятливі явища погоди.
63. Зміни клімату в минулому.
64. Клімат своєї місцевості.
65. Зміна атмосфери під впливом людської діяльності у великому місті (на прикладі Києва та оточуючої території).
66. Вплив великого міста на розподіл кліматичних показників.
67. Кліматичні особливості Київської області.
68. Температурний режим Києва та Київської області.
69. Динаміка річних сум опадів у Києві.
70. Забруднення атмосферного повітря у великому місті.
71. Несприятливі атмосферні явища, що спостерігаються в Києві та Київській області.
72. Сучасні супутникові спостереження за станом атмосфери.
73. Оптичні та електричні явища, що пов’язані з розвитком хмар та туманів.
74. Основні причини сучасних змін клімату.
75. Сучасні системи моніторингу атмосферного повітря.
76. Картографування стану природного середовища в межах населених пунктів України.
77. Краєзнавче та рекреаційно-туристичне картографування.
78. Мікрогеографічне вивчення найближчого оточення школи.
79. Виявлення актуальних соціально-економічних проблем Києва та Київщини.
80. Перспективи розвитку рекреаційного господарства Києва і Київщини.
81. Розробка туристсько-краєзнавчих походів по Київщині.
82. Опис здійсненого туристичного походу.
83. Тенденції та перспективи розвитку зеленого туризму в Україні.
84. Еколого-географічна характеристика водойм в області, районі, місті.
Шелегеда О.Р.,
КЗ «Запорізький обласний центр
туризму і краєзнавства учнівської молоді» ЗОР
Методичні рекомендації
щодо написання та оформлення тез науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України
Кожний учасник ІІ і III етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України повинен подавати тези своєї науково-дослідницької роботи.
Тези – це стисло сформульовані основні положення науково-дослідницької роботи. Вони позбавлені деталей, пояснень, таблиць, ілюстрацій тощо.
Перед тезами зазначається: назва роботи; прізвище, ім’я, по батькові автора; назва територіального відділення МАН; назва навчального закладу, клас; прізвище, ім’я, по батькові та посада наукового керівника.
Тези викладаються в довільній формі і дають стислу характеристику змісту науково-дослідницької роботи із визначенням основної мети, актуальності та завдань наукового дослідження. Також в них зазначаються висновки та отримані результати проведеної роботи.
Обсяг тексту тез не більше 1 сторінки формату А4, набраний в текстовому редакторі Word, шрифтом Times New Roman, кегль 14, з полуторним міжрядковим інтервалом. Всі поля - 20 мм.
Тези подаються в друкованому та електронному вигляді, без помилок та обов’язково перевірені науковими керівниками.
Тези можуть бути оформлені за такою схемою:
· Актуальність теми – автор дослідження дає пояснення, чому на його думку, обрана тема стала об’єктом наукового аналізу. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи.
· Предмет та об’єкт дослідження – визначаються на основі аналізу стану вивчення тієї чи іншої наукової проблеми і відображають, яку саме частину проблеми буде розглянуто.
Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення (наприклад: краєзнавство).
Предмет дослідження – це та частина об’єкту, що вивчається автором роботи, його якості. Предмет визначає назву роботи, зафіксовану на титульному листі. Потрібно вказати, чи є предмет вивчення новим, чи традиційним (наприклад: особливості розвитку краєзнавства у Якимівському районі).
· Мета дослідження – дає можливість окреслити коло питань, які не знайшли достатнього висвітлення у дослідженнях попередників, та що саме буде розглядати автор у науково-дослідній роботі. Мета передбачає висвітлення трьох аспектів: кінцевий результат досліджень, об’єкт дослідження і шлях досягнення кінцевого результату. Як правило, мета дослідження вже закладена в назві обраної для дослідження теми і може бути спрямована, зокрема, на:
- виявлення зв’язків між певними явищами;
- виявлення залежностей чи закономірностей, що існують між подіями чи об’єктами дослідження;
- розкриття можливостей удосконалення процесів, наукових технологій тощо.
· Виходячи з поставленої мети визначаються дослідницькі завдання, яких повинно бути не менше 3-4 (проаналізувати, розглянути, висвітлити, дослідити тощо). Завдання наукового дослідження члена Малої академії наук України можуть також передбачати:
- висунення проблеми, яка не отримала достатнього висвітлення у науковій літературі;
- виявлення і введення у науковий обіг нових джерел і повідомлення на цій основі нових фактів;
- встановлення нових зв’язків між відомими явищами, нова постановка відомої проблеми;
- оригінальні висновки та рекомендації щодо впровадження отриманих експериментальних даних.
У висновках науково-дослідної роботи підводяться загальні підсумки та викладається власна думка автора щодо досліджуваної проблеми.
Висновки повинні бути добре продуманими, конкретними, містити пропозиції щодо використання результатів роботи в реальних умовах, або подальшій перспективі роботи над темою.
Нижче наводимо тези учнів – членів МАН, наукові роботи яких стали переможцями ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу – захисту науково-дослідницьких робіт МАН і були представлені на ІІІ етап Всеукраїнського конкурсу МАН на історико-географічне відділення (квітень 2010 р.) .
Тези
«Сучасні геолого-геоморфологічні (зсувні) процеси узбережжя Азовського моря»
Осадчук Антон Русланович
Запорізьке територіальне відділення МАН України
Мала академія наук учнівської молоді Мелітопольської міської ради Запорізької області
Мелітопольська гімназія № 19, 11Б клас
Молодиченко Валентин Вікторович,
к. геол. н., доцент, проректор з наукової роботи МДПУ
Актуальність теми дослідження. Схилові гравітаційні процеси – найбільш активна ланка в ланцюзі денудаційно-гравітаційних процесів, які безпосередньо впливають на життя та діяльність людей.
Мета дослідження: вивчити динаміку схилів на узбережжі Азовського моря, дати їм оцінку та прогноз розвитку.
Завдання дослідження:
· Провести узагальнення дослідів із геолого-тектонічної будови схилів;
· Вивчити основні геологічні процеси розвитку схилів на узбережжі;
· Проаналізувати динаміку зсувних процесів узбережжя;
· Дати оціночні й прогнозові характеристики розвитку зсувних процесів.
У результаті вивчення сучасної динаміки схилів на узбережжі Азовського моря можна зробити наступні висновки:
1) Сучасний вигляд узбережжя Азовського моря сформувався в голоцені (4-5 тисяч років тому). Для схилів морських узбереж за ознаками геологічної будови, стану і динаміки базису ерозії виділено 11 типів схилів.
2) Закономірності розвитку схилів для узбережжя визначається розширенням Чорноморської западини, трансгресивним режимом, зануренням ділянок узбережжя, періодичною активізацією абразії гідрометеорологічного походження, порушенням усталеного гідрорежиму прибережної зони.
3) Запропоновано комплекс заходів, який включає берегоукріплення, упорядкування поверхневого і підземного стоків, планувальні роботи зі зрізання схилу в межах призми активного тиску і привантаженням його в призмі упору.
Тези
«Проблеми та перспективи професійної перепідготовки на регіональному ринку праці (на прикладі Запорізької області)»
Боговін Ірина Олександрівна, учениця 11 - А класу, ЗНЗ № 14, секція: географія
Мала академія наук учнівської молоді м. Мелітополя
Запорізьке територіальне відділення МАН України
Актуальність теми дослідження.Сьогодні значна кількість підприємств відчуває потребу в кваліфікованих робітниках та фахівцях різних спеціальностей. Наявність процесу масовості вищої освіти обумовлюють збільшення соціальної напруги на ринку праці, створюють умови для безробіття, зокрема, випускників навчальних закладів.
Мета роботи – проаналізувати процеси професійного перенавчання на ринку праці Запорізької області.
Для реалізації поставленої мети в роботі виконано такі завдання:
1. Проаналізувати теоретико-методологічні підходи до вивчення проблем регіонального ринку праці;
2. охарактеризувати процеси професійного перенавчання на регіональному ринку праці;
3. розглянути освітню базу професійної підготовки та перепідготовки кадрів Запорізької області;
4. визначити можливість працевлаштування громадян на ринку праці.
Висновки:
1) обмеження з боку держави розміру витрат на проведення професійного навчання;
2) недостатня зацікавленість роботодавців вкладати кошти у професійне навчання, незацікавленість працівників вкладати кошти у свою професійну підготовку через відсутність достатніх матеріальних стимулів (низький рівень оплати праці);
3) недостатній рівень використання сучасних технологій професійного навчання тощо.
4) попит з боку молоді належить таким професіям як юрист, економіст, які,
на жаль, у часи економічної кризи попитом не користуються.
ТЕЗИ
до науково-дослідницької роботи конкурсу МАН
"Правовий нігілізм та шляхи його усунення"
учня 10-а класу Запорізької гімназії № 6
Запорізької міськради Запорізької області
Бондаря Іллі Михайловича
профіль: історико-географічний
секція: правознавство
Науковий керівник:
Почтарь Валентина Георгіївна,
вчитель правознавства,
вчитель вищої категорії,
вчитель-методист
У сучасних умовах проблема правового нігілізму є однією з найбільш актуальних в юридичній науці. Інтерес до неї обумовлюється тим, що не напрацьовані чіткі шляхи подолання цього явища. Передусім найчастіше стверджується, що нігілізм має під собою як основу, слабкість управлінського апарату, слабку інформованість в законах, а також навмисне, а не рідко неусвідомлене, інтуїтивне бажання проігнорувати, обійти або навіть порушити законодавчі акти (особливо, якщо це обіцяє суттєві вигоди, а небезпека піддатися санкціям мала). Учені фіксують масовість таких явищ але зазвичай не вдаються в аналіз причин, суті та можливих шляхів їх подолання.
Актуальність цієї теми полягає в тому, що сучасна правова система України знаходиться у стані перебудови, що не може не вплинути на розвиток науки та законодавства. У зв’язку з цим, невід’ємною рисою сучасного українського життя є глобальний правовий нігілізм. З огляду на це, проблема його подолання стає чи не найактуальнішою на сьогодні, адже не може йти мова про правову державу в тому суспільстві, де ігноруються права та свободи людини і громадянина, де право взагалі не належить до першорядних цінностей.
Мета роботи полягає у комплексному дослідженні правового нігілізму, як специфічного історично-рухливого феномену, що безпосередньо впливає на процес формування громадянського суспільства та правової держави, формулювання певних пропозицій подолання нігілістичних проявів у суспільній та індивідуальній правосвідомості.
Об'єкт дослідження - правовий нігілізм, та шляхи його усунення.
Предметом дослідження є правовий нігілізм в Україні, його структурні елементи, види, способи усунення та подолання.
При виконанні дослідження використано наступні методи:
1) історико-правовий - для аналізу розвитку нігілізму та його проявів;
2) порівняльно-правовий - для порівняння методів усунення, видів, рис та форм правового нігілізму;
3) діалектичний з системно-структурним підходом - для вивчення матеріалу та одержаних внаслідок цього висновків;
4) теоретико-прогностичний – висвітлення дієвих пропозиції щодо розвитку теорії правового нігілізму;
5) формально-логічний - для виявлення неузгодженостей чинного законодавства у досліджуваній сфері та розкриття його вдосконалення, формування нових дефініцій.
Наукова ідея роботи полягає в проведені комплексного дослідження правового нігілізму як феномену не тільки безпосередньо юридичного, а й психологічного та історичного.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що викладені в дослідженні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані: в навчальному процесі при вивченні предмету “Правознавство“ в учбових закладах з поглибленим вивченням правознавства; як матеріал для самоосвіти учнів та вчителів.
Під час виконання дослідження було розглянуто тенденції суспільного розвитку, соціальні процеси, що відбуваються сьогодні в Україні й інших пострадянських країнах і обумовлюють необхідність глибокого теоретичного дослідження проблеми правового нігілізму задля розкриття його сутності, висвітлення природи зародження та розвитку нігілістичних тенденцій у правосвідомості, факторів, що сприяють їх поглибленню, розробки класифікації видів та рівнів правового нігілізму.
За результатами дослідження автор сформулював правову природу нігілізму, його поняття та подолання проявів у свідомості українського суспільства. Визначив ряд висновків та надав пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства для усунення негативного ставлення до права та підвищення ефективності діяльності виконавчих, контрольно-наглядових і судових органів держави в опрацюванні механізмів подолання правового нігілізму.
Робота написана на 65 сторінках комп’ютерного текста, містить три глави, ілюстрована чотирма малюнками та двома таблицями.
Тези до науково-дослідницької роботи з теми:
«Роль Вячеслава Чорновола в розбудові Української держави
(друга половина 80-х – 90-ті рр. ХХ ст.)»
Відділення: історико – географічне
Секція: історія України
Автор: Дубровко Ніна Дмитрівна,
учениця 10 - го класу багатопрофільного
ліцею №99 Хортицького району м. Запоріжжя.
Керівник:
Діордієва Наталя Василівна,
вчитель багатопрофільного ліцею №99,
вчитель вищої категорії, вчитель-методист.
Науковий консультант:
Гвоздик Василь Степанович,
к.і.н., доцент кафедри новітньої історії
України Запорізького національного університету.
Мета дослідження: проаналізувати історичну роль В. Чорновола в боротьбі за становлення та розбудову незалежної України наприкінці ХХ ст.; з’ясувати значення його діяльності у піднесенні національної свідомості українського народу.
Актуальність роботи: Сьогодні, в період становлення незалежної і демократичної України, особливо важливо сконсолідувати суспільство навколо національної ідеї. Це можливо тільки за умови поваги до власної історії, вивчення її минулого, повернення із забуття історичних фактів, подій, імен відомих людей. У цьому зв’язку особливої актуальності набуває дослідження життя та діяльності Вячеслава Чорновола – видатного українського правозахисника, журналіста, державного та громадсько-політичного діяча.
Об’єкт дослідження: життєвий шлях і громадсько-політична діяльність Вячеслава Чорновола.
Предмет дослідження – державотворчі ідеї та організаційні заходи В. Чорновола на шляху розбудови Української держави у другій половині 80-х – 90-ті рр. ХХ ст.
Дослідницькі завдання:
– простежити участь В. Чорновола в партійно-політичній боротьбі за створення незалежної України у 1985-1991 рр;
– висвітлити державотворчу та громадсько-політичну діяльність В. Чорновола як лідера Народного Руху України в 90-х рр. ХХ ст.;
– проаналізувати погляди В. Чорновола щодо зовнішньополітичних орієнтирів України зазначеного періоду.
Висновки:
В результаті роботи ми прийшли до наступних висновків: по-перше, політична діяльність В. Чорновола була активною та багатогранною, стала для нього можливістю втілити в життя низку своїх державотворчих ідей та сподівань, які він виношував протягом довгого часу та за які отримав різні строки ув’язнення за часів Радянського Союзу.
По-друге, В. Чорновіл розумів, що тільки через діяльність у рамках структурованих політичних сил та державних інституцій можлива конструктивна робота в зазначеному напрямі.
По-третє, саме Народний Рух України став тією політичною силою, в рамках якої В’ячеслав Максимович знайшов частково однодумців й підтримку при веденні активної політичної діяльності, саме через НРУ він прийшов до влади й вже політичним шляхом втілював провідні ідеї у життя.
Його радикальні ідеї сприймалися далеко не всіма, але саме цей радикалізм у поглядах і діях дав змогу розставити певні орієнтири для українських політиків сьогодення. Й те, що низка проголошених ідей Чорновола є сприйнятими та проголошеними як напрями державної політики, доводить його далекоглядність та стратегічне мислення.
Тези до науково-дослідницької роботи з теми:
«Розвиток краєзнавства та музейної справи у
Якимівському районі Запорізької області»
Відділення: історико – географічне
Секція: історичне краєзнавство
Автор: Пацера Дмитро Павлович,
учень 10 класу Якимівської гімназії,
вихованець КЗ «ЗОЦТКУМ» ЗОР
Науковий керівник:
Тимків Олексій Миколайович,
вчитель історії Якимівської гімназії,
керівник гуртка МАН КЗ «ЗОЦТКУМ» ЗОР
Мета дослідження: продовжити вивчення постатей відомих краєзнавців Якимівського району, тематикою їхньої діяльності, їх внеском у розвиток загального та регіонального краєзнавства, розглянути аспекти формування та розвитку музейної справи у Якимівському районі.
Актуальність роботи: Останнім часом підвищується інтерес до краєзнавства малого рівня: вчитель – учень. Доводиться можливість і шлях становлення звичайної людини як дослідника, необхідність глибоких джерелознавчих досліджень у галузі історичного місцевого краєзнавства.Узагальнюючих, комплексних досліджень з даної тематики по Якимівському району не проводилось. Також велика увага приділяється вивченню питання збереження пам’яток історії та культури, у зв’язку з цим постає проблема вивчення становища музейної справи в Якимівському районі.
Об’єкт дослідження:краєзнавство.
Предмет дослідження: розвиток краєзнавства та музейної справи у Якимівському районі Запорізької області.
Дослідницькі завдання:
1. Розкрити внесок краєзнавців науково – дослідницького напрямку у вивчення історії рідного краю.
2. Показати роль аматорського краєзнавства.
3. Проаналізувати створення та діяльність Якимівського районного історико- краєзнавчого музею.
4. Визначити специфіку роботи музеїв на громадських засадах.
Висновки: Нами було доведено, що в історії краю мають першорядне значення і відіграють ключову роль у збереженні історичних пам’яток люди. Ми переконалися, що для розвитку краєзнавства в Якимівському районі важливу роль відіграла праця вчителів: географів, істориків, які передавали свої знання та погляди своїм учням. Краєзнавці науково – дослідницького напрямку Якимівського району дуже багато доклали зусиль для збереження історичних пам’яток, історичних цінностей, провели роботу по відродженню музейної справи, популяризувавши великий інтерес до вивчення історії рідного краю.
Тези до науково-дослідницької роботи з теми:
«Генералка-2 на стику культур»
Відділення: історико – географічне
Секція: археологія
Автор: Ползик Марія Ігорівна,
учениця 11 класу ліцею
«Перспектива», вихованка гуртка
КЗ «ЗОЦТКУМ» ЗОР
Науковий керівник:
Тубольцев Олег Валентинович,
керівник гуртка
«Нова археологічна школа»
КЗ «ЗОЦТКУМ» ЗОР
У 2000-2005 рр. археологічною експедицією під керівництвом О.В. Тубольцева і Д.Р. Кобалії проводилися планомірні розкопки території пам'ятника [Тубольцев, 2001-2002; Тубольцев, 2003; Тубольцев, 2004; Тубольцев, 2005; Тубольцев, 2007]. Результатом робіт стало відкриття трьох ровів, які утворюють дугу зі входом з північної сторони. Вся площа ровів у верхній частині заповнена розвалами горщиків, окремими фрагментами посуду, кістками тварин, кременевими виробами і кам'яними плитами.
Актуальність представленої роботи - керамічний комплекс Генералки-2 відкриває перспективи для дослідження проблеми співіснування культурних традицій ямної й катакомбної культурно-історичних областей.
Мета роботи: дати більш точне культурне визначення Генералки-2.
Це дозволяє розв’язати наступні завдання:
1. Провести типологічний аналіз і систематизацію кераміки пам'ятки;
2. Здійснити порівняльний аналіз орнаменту керамічного посуду.
Об'єктом дослідження стає керамічний комплекс Генералки-2.
Предметом дослідження є пам’ятка Генералка-2 в контексті ямно-катакомбного періоду доби бронзи.
Наукова новизна одержаних результатів. На сьогоднішній день, пам'ятник Генералка-2 - можна розглядати як пам'ятку часу співіснування ямних і катакомбних рис.
Практичне застосування одержаних результатів полягає в тому, що робота є не тільки спробою осмислення всього одержаного в ході розкопок матеріалу, вона є підсумком як практичної, так і теоретичної підготовки автора. Висновки дослідження можуть бути використані для курсу лекцій з археології України.
Апробація результатів роботи проведена в доповідях на засіданнях «Нової археологічної школи».
Основний метод дослідження - типологічний аналіз матеріалу. У роботі також використовується порівняльний метод обробки матеріалу, статистичні дані за типами орнаменту, а також залучаються дані абсолютного датування радіовуглецевим методом.
Проблема співіснування ямного і катакомбного населення виникла в науці близько 50 років тому. Але ще до середини 50-х років ХХ ст. продовжувала неподільно панувати автохтонна концепція походження катакомбної культури в результаті поступової трансформації ями в катакомбу, висунута в кінці 30-х років Крівцової-Гракової О.А.
Впродовж другої половини 70-х – та у 80-і роки ХХ ст. у зв'язку з широкими розкопками курганів у зоні новобудов з'явилися роботи, засновані на стратиграфічних колонках курганів. Ці дослідження були присвячені хронологічній і культурній характеристиці катакомбних поховань степової смуги Східної Європи.
Ще в перших публікаціях пам'ятника Генералка-2 зроблено характеристику керамічного комплексу: типи А та Б.
Горщики обох типів нерівномірно розподіляються в комплексах ровів Генералки-2, проте у ряді випадків вони знайдені в одних і тих же скупченнях.
Орнаментовані частини посудин Генералки-2 представлені 65 вінчиками і 57 фрагментами стінок. У орнаменті переважають шнурові відтиски, пальцеві защипи, округлі ямки, С-відні наколювання, відтиснення лопатки і прокреслені смуги.
Орнамент кераміки має добре помітну зональність. При прикрашанні горщиків поглиблені відтиснення наносилися тільки у верхній частині - по вінчику і плечику посудин. На противагу цьому, нижня частина горщиків залишається неорнаментованою і добре загладженою або покритою глибокими розчесами.
У даній статті Пустовалов С.Ж. розбиває ранньокатакомбні пам’ятки на дві основні групи: донецька (східно-катакомбну) та інгульську. Обидва утворення за результатами аналізу синхронні пізньоямній культурі. Співіснування всіх утворень триває близько 800 років.
На Генералці-2 в 2005 році були вибрані фрагменти кераміки для датування С14. У лабораторії Ковалюха М.М. з фрагментів одержані органічні матеріали, які й були використані для аналізу.
Дати фрагментів кераміки №151, 384:
№151 |
Кі - 14866 |
4160 ± 80 |
1 |
2820 - 2660 ВС |
|
|
|
2 |
2910 - 2550 ВС |
№384Кі - 148674070 ± 8012700 - 2490 ВС
|
|
|
2 |
2880 - 2450 ВС |
Проведений аналіз підтверджує правильність датувань ямно-катакомбного періоду в рамках рубежу ІІІ - ІІ тис. до н.е.
ТЕЗИ
до науково-дослідницької роботи МАН
«Козацькі булави та перначі в запорізьких музейних установах»
Слесь Лілії Юріївни,
учениці 10-Б класу Запорізького колегіуму «Елінт»
Запорізьке територіальне відділення МАН профіль: історико-географічний
секція: етнологія
Наукові керівники: Рощина Людмила Михайлівна, к.і.н., співробітник навчально-наукової лабораторії археологічних досліджень ЗНУ,
Аворник Людмила Іванівна, вчитель історії колегіуму «Елінт», вчитель вищої категорії, старший вчитель
- До сьогодні не проведено повної каталогізації вцілілих клейнодів козацької доби, не видано вітчизняних каталогів та не забезпечено розміщення інформації про місцезнаходження українських раритетів у світових довідниках. Дана робота має стати маленьким початком великої справи - повної каталогізації вцілілих козацьких регалій.
- Наукова новизна роботи полягає в тому, що це перше учнівське дослідження, в якому увага зосереджена на булавах та перначах музейних установ Запоріжжя як на унікальних зразках мистецтва та історично значимих речових джерелах.
- У першому розділі роботи подається перелік загальновідомих колекцій булав і перначів, які знаходяться в українських музейних установах, аналізується інформація про наявність цих цінних речових джерел у російських державних музеях та дослідження науковців про місце перебування козацьких клейнодів за кордоном.
- У другому розділі досліджуються та вивчаються наявні булави та перначі в музеях Запоріжжя (Запорізькому краєзнавчому музеї, Історико - культурному заповіднику на о. Хортиця, запорізькому приватному Музеї історії зброї).
- Доволі представницька колекція булав та перначів козацької доби (19 од. зб.) зберігається в запорізькому приватному Музеї історії зброї. Вона кількісно і якісно доповнює зібрання козацьких клейнодів українських державних музейних установ і розширює наші уявлення про різновиди ударної зброї, атрибути влади, зовнішні показники статку чи військових перемог їх власників.
-
Результати даного дослідження констатують наступні висновки: булави й
перначі - унікальні пам’ятки, що хронологічно відносяться до перебігу
історичних подій в Україні XVI - XVIII століть, є цікавими зразками військового та прикладного мистецтв, у них була своя доля, вони були свідками епохальних віх в історії українського народу.
Існуючий в повоєнний час спосіб поповнення фондових колекцій збагатив колекцію козацьких старожитностей запорізьких музеїв і дав змогу ілюструвати славні сторінки історії нашого краю
періоду XVI-XVIII століть.
Підготовка до конкурсу-захисту МАН
Положенням про проведення конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів передбачено проведення публічного захисту наукового дослідження. Захист складається з двох частин: наукової доповіді та наукової полеміки. Тому для того, щоб досягти успіху на цьому етапі роботи, треба бути гарним промовцем, вміти вести дискусію, правильно будувати свою розповідь.
Доповідь - одна з найпоширеніших форм публічних виступів. Вона може бути політичною, діловою, звітною, науковою. Будь-яка доповідь передбачає таку послідовність підготовки:
1. Визначення основних думок, положень доповіді.
2. Визначення порядку викладу думок, тобто складання плану доповіді.
3. Запис змісту кожної думки, тобто формулювання тез доповіді.
4. Добір до кожної тези доведень - фактів, прикладів, цитат.
5. Підготовка висновків, узагальнень з основної частини доповіді.
Доповіді, як правило, будуються за такою схемою:
• Вступ (окреслення проблеми, розкриття теми, мети, методів проведення дослідження).
• Головна частина (виклад змісту питання).
• Закінчення (теоретичні висновки, практичні пропозиції).
Мета виступу під час захисту - переконати аудиторію у важливості роботи, ЇЇ актуальності та доцільності. Необхідно наголосити на висновках дослідження. Оцінювання захисту наукової роботи проводиться за такими критеріями:
1. аргументоване доведення вибору теми дослідження з урахуванням власного внеску;
2. чіткість, логічність, лаконічність викладу;
3. повнота, вичерпність відповідей;
4. культура мовлення;
5. кваліфікована участь у веденні дискусій.
Свої міркування треба побудувати так, щоб вони були зрозумілими для слухачів.
Порівняння, приклади, цифрові дані, посилання на авторитети роблять виклад доступнішим.
Загалом існують чотири варіанти підготовки до виступу та його проведення:
I. Написати весь текст виступу, а потім прочитати його слухачам.
II. Написати текст виступу, кілька разів його прочитати, а потім виголосити по пам'яті, коли-не-коли заглядаючи в рукопис.
III. Підготувати лише коротенькі записи.
IV. Виступати без будь-яких нотаток.
Рекомендуємо насамперед другий і третій варіанти.
Готуючись до захисту наукової роботи зверніть увагу на поради:
а перед виступом витримайте початкову паузу 5-10 секунд;
б коли треба подивитися в рукопис доповіді, опустіть очі, але голови не нахиляйте;
в не бійтесь дивитися прямо на слухачів;
г під час виступу контролюйте своє дихання і говоріть побільш, особливо спочатку;
д за кафедрою займіть зручну позу, огляньте слухачів, глибоко вдихніть і в повільному темпі починайте говорити;
е після закінчення промови не виказуйте, що вам стало легко після того, як виступ уже позаду;
ж будь-які рухи, жести й міміка виправдані лише в тому разі, коли вони не притягують надмірної уваги слухачів;
з силу голосу пристосовуйте до акустики і розмірів приміщення;
и якщо доводиться відійти від мікрофона до дошки чи таблиці, говоріть голосніше. Не говоріть, коли пишете на дошці, тобто коли ви стоїте до слухачів спиною;
к дружелюбний тон допоможе завоювати прихильність слухачів;
л не припускайтесь менторського тону і не моралізуйте;
м не заповнюйте паузи різними звуками, як "е-е-е...", "ну" та ін;
н робіть невеликі паузи, відокремлюючи тим самим частини виступу;
о якщо ви сумлінно приготуєте виступ, то впевнитися у своїх силах
п таким чином відвернете одну з причин хвилювання;
р уникайте під час наукової доповіді займенника "Я";
с для того, щоб переконати когось, треба знайти необхідні аргументи, правильно їх упорядкувати і сформулювати;
т стежте за реакцією аудиторії, не показуйте свого хвилювання (не крутіть ґудзик, ручку або інші предмети, не переступайте з ноги на ногу);
у подбайте заздалегідь про свій зовнішній вигляд.