Тематика ІІІ засідання РМЦ вчителів географії та економіки Заводського району м. Запоріжжя
27.12.2018р.
|
№ з/п |
Перелік питань |
Форма представлення |
Відповідальний |
ЗНЗ |
|
1.
|
Методика реалізації практичного компонентунавчальної програми на уроках географії
|
Обмін досвідом
|
Усі вчителі |
|
|
2. |
Результативність ІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з географії й економіки.. Розбір завдань. |
Практикум
|
Усі вчителі |
|
|
3. |
Ознайомлення з новими формами та методами роботи.(За результатами конкурсу «Учитель року-2019») |
Творча лабораторія |
Гриценко О.В. |
№67 |
|
5. |
Особливості підготовки до ЗНО та ДПА з географії, організація повторення |
|
Усі вчителі |
|
|
6. |
Огляд новинок методичної літератури та періодичних видань. Новини на нашому Сайті вчителів географії і економіки Заводського району м. Запоріжжя |
Перегляд, обговорення, аналіз |
Усі вчителі |
|
Методика реалізації практичного компоненту
навчальної програми на уроках географії
Географія - це одна із навчальних дисциплін, яка, маючи величезний світоглядний потенціал, формує у молоді комплексне узагальнююче уявлення про Землю як планету людей, виховує патріотизм і любов до свого краю, Батьківщини, вчить орієнтуватися у складних світових соціально-економічних процесах, що постійно змінюються.
Найважливішою є проблема якості географічної освіти. У кожного навчального закладу є свої труднощі, і відповідно, свій підбір методик для їх усунення. Виявити ці проблеми дозволяють: внутрішній моніторинг навчальних досягнень учнів, моніторинг Центру ЗНО та моніторингу якості освіти, аналіз підсумків ЗНО, олімпіад з географії та конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук.
Сучасна система освіти побудована переважно на тому, що учням дають готові відповіді на не поставлені ними запитання. Система примусових знань працює і сьогодні. Але про якість такого навчання й рівень знань на виході неважко здогадатися. Альберт Ейнштейн писав, що великою помилкою є думка, що почуття обов’язку й примус можуть сприяти знаходженню радості в тому, щоб вдивлятися і шукати. Зважаючи на проблеми у розвитку географічних компетентностей учнів, вважаю, що необхідно зосередити увагу на формуванні стійкої мотивації до географічних знань. Засвоєння навчального матеріалу кожного уроку буде ефективнішим, якщо учні будуть знати, де в побуті, у своїй майбутній професії і просто в житті вони зможуть застосувати знання, уміння та навички, отримані на даному уроці.
Вивчення географії на сучасному етапі неможливе без набуття практичних умінь і навичок , які формуються під час виконання практичних робіт. Саме практичні роботи дають учням можливість активно навчатися, проводити пошуково-дослідницьку діяльність, творчо осмислювати процеси і явища, що відбуваються в оболонках Землі, доводити існування в природі закономірних взаємозв’язків.
Практична робота – це вид навчальної діяльності , в якому учні оперуючи засвоєним теоретичним матеріалом , виконують певне завдання за зразком показаним учителем або за інструкцією чи алгоритмом, який завершується чітко визначеним результатом. Результат повинен бути практично значущий для навчальної діяльності учня.
Алгоритм практичної роботи
|
№ дії |
Дії учня |
Дії вчителя |
|
1 |
Читає назву практичної роботи |
Оголошує назву практичної роботи, спонукає учнів до внутрішньої мотивації |
|
2 |
Виголошує, записує мотиваційні судження |
Узагальнює мету |
|
3 |
Пригадує опорні знання та вміння. Записує визначення та виконує вправи. |
Відслідковує виконання та визначає кожному учневі кількість вправ |
|
4 |
Взаємоперевірка виконаних завдань та вправ |
Дає вказівку до виконання основного завдання , кожному учневі незалежно від виконання дії 3. |
|
5 |
Виконує основне завдання. При потребі звертається до виконаних тренувальних вправ |
Допомагає учням з повільним темпом діяльності. |
|
6 |
Самооцінка виконання основного завдання |
Діагностує дії учня |
|
7 |
Виконує завдання на перенесення вміння в нові умови |
Корегує дії учнів |
|
8 |
Перевіряє виконані завдання, вносить правки чи зміни |
Оцінює роботу учнів |
Навчальна практична робота дає можливість поєднати на уроках теоретичну і прикладну діяльність з метою успішного формування у школярів географічної картини світу.
|
Клас |
Назва курсу |
Кількість практичних робіт |
Зміст роботи |
|
6 |
Загальна географія |
14 |
Спостереження за сезонними змінами погоди, режимом водойм, рослинністю і тваринним світом, систематичне використання карт та місцевого краєзнавчого матеріалу. |
|
7 |
Географія материків і океанів |
12 |
Роботи з використанням атласу, контурних карт, підручника, вироблення вміння працювати з різними за змістом картами є одним з найважливіших показників якості підготовки учнів у цьому курсі географії. |
|
8 |
Фізична географія України |
12 |
Спрямовані на виявлення органічного зв’язку природи і суспільства в межах своєї країни, їх взаємний вплив, чим значно підсилюється навчально-пізнавальна компетенція і формується ціннісно-смислова та соціально-трудова компетенція. |
|
9 |
Економічна і соціальна географія України |
10 |
Самостійне використання учнями економічних карт, статистичних даних та передбачають різноманітну роботу з текстом підручника. Курс спрямований на формування соціальної, поглиблення функціональної, інформаційної та ціннісно-смислової компетенції. |
|
10 |
Соціально-економічна географія світу |
4 |
Детальне вивчення країн, які відповідають пріоритетам зовнішньої політики України, з урахуванням сучасної політико-економічної ситуації у світі. Необхідно стимулювати самостійну пізнавальну діяльність старшокласників, спонукати їх до використання типових планів-характеристик території та об’єктів , матеріалів із ЗМІ та науково-популярної літератури, що допоможе їм розуміти та аналізувати сучасні події в світі, розвивати проектну діяльність |
Класифікація практичних робіт у шкільних курсах географії
|
За відображенням у змісті навчальних програм |
- програмні (обов’язкові); - позапрограмні (додаткові), |
|
За дидактичною метою |
- закріплення знань з нової теми; - узагальнення та систематизація знань; - розширення та поглиблення знань; - формування практичних умінь і навичок; - застосування набутих знань у нових начальних ситуаціях. |
|
За місцем проведенням |
- у кабінеті географії; - на місцевості; - на географічному майданчику; - у домашніх умовах. |
|
За обладнанням |
- з роздатковим матеріалом (приладами, зразками) - без роздаткового матеріалу |
|
За тривалістю |
- на 10-15 хвилин уроку - на 20-25 хвилин - на весь урок - на 2 спарені уроки (або урок удома) |
|
За формою організації навчальної діяльності |
- фронтальна - групова - індивідуальна |
|
За оформленням результатів |
- у контурних картах - у робочому зошиті - у польовому щоденнику - комбіновані |
|
За способом перевірки та оцінювання |
- індивідуально на уроці (в окремих учнів) - фронтально на уроці без збирання робіт - фронтально зі збиранням робіт для обов’язкового оцінювання результатів
|
|
За ступенем проблемності та проявом творчих здібностей |
- переважно репродуктивно - частково-пошукові - дослідницькі |
|
За ступенем сформованості знань |
- введення вміння в систему знань; - початкове формування вмінь; - вдосконалення (модернізація) вмінь; - перенесення вмінь у нову ситуацію; - переведення вміння у навичку.
|
Класифікація практичних робіт за ступенем сформованості вмінь
|
Ступінь сформованості |
Назва шкільного курсу та номер практичних робіт |
||
|
Загальна географія |
Географія материків і океанів |
Фізична географія України |
|
|
Введення вміння у систему знань |
4,5,6,9,11 |
1,12 |
|
|
Початкове формування вмінь |
4,5,7,8,9,11,13 |
2,3,4,11 |
1 |
|
Удосконалення, модернізація вмінь |
1,8,10, 12,14 |
5,6,8,10,11 |
1,3,4,7 |
|
Перенесення вмінь у нову ситуацію |
2 |
7,9 |
2,4,5 |
|
Переведення вмінь у навичку |
3 |
|
6,7 |
Рекомендований розподіл практичних з географії
( у календарно-тематичному плануванні слід відобразити зміст і вид практичних робіт за ступенем навченості та затвердити на методичному об’єднанні вчителів географії).У профільних класах доцільно виділити цілий урок.
|
Класи |
Кільк. практичних робіт |
Навчальних |
Тренувальних |
Підсумкових |
|
(Моніторингова та діагностична форма атестації) |
(Оцінювання знань та навиків) |
|||
|
6 кл. |
14 |
1,2,3,6,12 |
7,9,10 |
4,5,8,11,14,13 (літня практика) |
|
7 кл. |
12 |
1,2,3,4,12 |
5,7,8 |
6,8(Євразія),9,10,11 |
|
8 кл. |
12 |
1,5 |
4 |
2,3,6,7 |
|
9кл. |
10 |
1,5,10 |
3,4 |
2,6,7,8,9 |
|
10 кл. |
4 |
- |
- |
1,2,3,4 |
При вивченні географії передбачається кілька видів програмних практичних робіт:
- робота з картами;
- робота з підручником і спеціальною літературою;
- робота на місцевості;
- робота з наочними посібниками (колекціями гірських порід, мінералів, таблицями, картинами тощо);
- побудова діаграм, схем, графіків, профілів, картограм тощо;
- систематизація і обробка результатів географічних спостережень;
- розв’язування географічних задач;
- складання комплексних описів територій, об’єктів, явищ, процесів.
Слід зазначити , що програмній практичній роботі передує ряд окремих практичних та самостійних завдань, що мають навчальне і тренувальне навантаження. Всі вони мають бути доступні і зрозумілі учням, тобто такі, що їх можна виконати самостійно.
Основні завдання практичних робіт у 6-10 класах:
- навчити учнів правильно користуватися географічними приладами та засобами вимірювання й фіксації тих чи тих природних процесів та явищ (нівелір, компас, планшет, метеорологічні прилади);
- закласти навички прийомів роботи з географічними картами, знаходити й демонструвати об’єкти географічної номенклатури, зіставляти , порівнювати між собою різні тематичні карти, характеризувати за допомогою карти відповідні об’єкти, процеси, явища тощо);
- закріпити вміння розв’язувати географічні задачі (на визначення та переведення масштабу карт, вимірювання відстаней, визначення географічних координат об’єктів, розрахунки щодо поясного й місцевого часу, ресурсозабезпеченості тощо);
- розвинути вміння аналізувати характеристики природних та господарських об’єктів, процесів і явищ на прикладі своєї місцевості (фенологічні спостереження, календар погоди, опис об’єктів, складання планів, встановлення взаємозв’язків між компонентами природи, дослідження ґрунтового профілю, екологічного стану тощо);
- удосконалення навички опрацювання та обробки статистичних даних і фактичних матеріалів;
- розвинути вміння характеризувати та порівнювати географічні об’єкти і явища за типовими планами (характеристика річки, типів клімату, природних зон, природних комплексів, видів забруднення, галузей господарства, економічних районів, країн світу тощо);
- навчити виявляти загальні географічні закономірності, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки й залежності, робити висновки та складати прогнози;
- закласти основи графічної грамотності (побудова графіків, секторних діаграм, складання схем та картосхем, заповнення узагальнюючих таблиць, креслення схематичних малюнків);
- розвивати елементи логічного й теоретичного мислення та творчі здібності школярів (шляхом порівняльного аналізу, класифікації, узагальнення та систематизації навчальної інформації);
- сформувати вміння працювати з додатковими джерелами географічної інформації (хрестоматіями, довідниками, енциклопедіями, електронними навчальними посібниками, Інтернет тощо).
В організації практичної роботи необхідно передбачити цілий ряд аспектів:
- створення ситуації проблемного навчання, щоб учні «зробили відкриття»;
- спрямувати роботу так, щоб учні самі самостійно розв’язували завдання;
- дитина повинна перебувати у процесі творення;
- продумати завдання так, щоб був зв'язок між початком практичної роботи та її завершенням.
Етапи проведення практичної роботи:
|
№ |
Етап |
Зміст етапу |
Дієслова |
|
1 |
Визначення мети (навчальна, розвивальна, виховна) |
Мета роботи – це запланований результат , який має бути відображений у висновках |
Визначити, порівняти, навчитися, зіставити, виявити, дослідити, пояснити, описати |
|
2 |
Початковий етап |
Відтворюються фундаментальні знання і вміння, необхідні для подальшого виконання роботи. |
Готуємося спостерігати за змінами в природі, ознайомимося з етапами географічного пізнання Землі, ознайомимося з різними видами масштабу, ознайомимося із способами опрацювання матеріалів. Основна задача: навчитися читати географічну карту. |
|
3 |
Основний етап |
Тренувальні завдання |
Вчимося спостерігати, робити розрахунки, визначати географічні координати, розв’язувати задачі, встановлювати взаємозв’язки, аналізувати, порівнювати. |
|
4 |
Творчий етап |
Проведення пошуково-дослідницької роботи з різними джерелами географічних знань |
Проводимо спостереження, складаємо таблицю, опис, порівняльну характеристику, розв’язуємо задачі, виявляємо і пояснюємо географічні закономірності, проектуємо майбутнє |
При оцінюванні практичних робіт оцінюється реальний рівень сформованості в учнів теоретичних знань і практичних умінь; їх уміння застосовувати свої теоретичні знання у процесі виконання практичних робіт
|
Рівень навчальних досягнень |
Бал |
Критерії оцінювання практичних робіт |
|
Початковий |
1-2-3 |
Учень не підготувався до виконання практичної роботи. Отримані результати не дають змоги зробити правильні висновки , повністю не відповідають названій меті Низький рівень знань теоретичного матеріалу та відсутність необхідних практичних умінь. Керівництво й допомога з боку вчителя або добре підготовлених однокласників неефективна через погану підготовку учня. |
|
Середній |
4-5-6 |
Практичну роботу виконано й оформлено за допомогою учителя або добре підготовлених однокласників, які вже успішно виконали завдання. На виконання роботи витрачено багато часу (роботу виконано вдома). Учень показав знання теоретичного матеріалу , але зазнав труднощі під час практичного використання карт атласу, статистичних матеріалів, географічниз приладів тощо. Допущено неточності та неохайності в оформленні результатів роботи. |
|
Достатній |
7-8-9 |
Практичну роботу виконано в повному обсязі й самостійно. Допущено відхилення від необхідної послідовності виконання, які не впливають на правильність кінцевого результату (переставлено місцями пункти типового плану характеристики географічного об’єкта тощо). Використано названі вчителем джерела знань (сторінку атласу, підручника, статистичного довідника тощо). Показано знання основного теоретичного матеріалу й володіння вміннями , необхідними для виконання практичної роботи. Допущено неточності в оформленні результатів роботи. |
|
Високий |
10-11-12 |
Практичну роботу виконано в повному обсязі з дотриманням необхідної послідовності та інструктивних рекомендацій. Учень працює повністю самостійно: підібрано необхідні джерела знань, виявлено необхідні теоретичні знання , практичні уміння й навички . Роботу оформлено охайно, з дотриманням усіх вимог. Під час виконання роботи та оформлення її результатів виявлено творчий, оригінальний підхід. |
Методичні рекомендації щодо організації та проведення практичних робіт з географії:
- обов’язкове проведення вчителем відповідного інструктажу перед виконанням роботи, під час якого слід звернути увагу учнів на її мету, обладнання та завдання; необхідності поділити клас на варіанти або групи; проаналізувати зміст кожного завдання та пояснити систему оформлення результатів їх виконання (у разі потреби записати на дошці зразок або запропонувати умовні позначення та скорочення); акцентувати увагу на змісті висновків; зазначити час, що відводиться на виконання роботи; пояснити процедуру перевірки та оцінювання її результатів; з’ясувати в учнів, що їм не зрозуміло та відповісти на запитання школярів, які виникають у ході роз’яснень;
- якщо в учнів немає практикумів або робочих зошитів на друкованій основі з відповідними заготовками для виконання практичних робіт, учителю необхідно заздалегідь накреслити зразки для фіксації результатів роботи на дошці або підготувати їх електронну версію для демонстрації на комп’ютері;
- у процесі виконання учнями практичних завдань учитель уважно спостерігає за їх навчальною діяльністю; у разі потреби надає індивідуальні або групові консультації; періодично проходить між рядами з метою здійснення поточного контролю результатів роботи; за умови виникнення ускладнень та труднощів допомагає спрямувати пошукову роботу учнів у правильне русло;
- за умови фронтального виконання учнями практичних завдань бажано заохочувати додатковими балами школярів, які першими розв’язали завдання і відповідно оформили результати практичної роботи;
- якщо передбачено перевірку та оцінювання результатів практичної роботи в усіх учнів класу, вчитель збирає зошити (контурні карти або листи-заготовки) після завершення часу, що був відведений на її виконання; для робіт , не запланованих для обов’язкового фронтального оцінювання, перевірка результатів відбувається одразу на уроці шляхом індивідуального або групового опитування;
- для виконання практичних робіт на місцевості слід провести з учнями додаткову бесіду про правила поведінки ( у школі, на маршруті); призначити з відвічальних учнів помічників; розподілити між школярами обладнання або прилади; зробити акцент на фіксації необхідної інформації у польових щоденниках тощо.
Виконання практичних робіт – це творча співпраця вчителя і учнів, це широкі можливості для особистісного зростання педагога та його вихованців. Наскільки злагодженою є робота, настільки високим буде рівень виконання практичних робіт. А визнання за практичною навчальною діяльністю першорядної ролі у процесі навчання дає можливість якісніше та ефективніше готувати учнів до здобуття знань та готовності до функціонування в сучасному життєвому просторі.
Типи практичних завдань з географії:
1. Прочитати та вивчити матеріал по тексту параграфа;
2. Провести розрахунки, виходячи зі статистичних даних;
3. Вирішити задачу;
4. Скласти задачу;
5. Виконати вправи чи тестові завдання;
6. Придумати тестові завдання;
7. Скласти проблемні запитання по тексту підручника;
8. Скласти проблемні запитання до теми;
9. Замалювати схему;
10. Виписати визначення з тексту підручника;
11. Відповісти на запитання в кінці параграфа;
12. Скласти план параграфа;
13. Випереджальне завдання-підготувати розповідь, додатковий матеріал по темі з використанням додаткових джерел інформації (словників, довідників, енциклопедій, науково-популярної літератури, Інтернет);
14. Виконати завдання на контурній карті;
15. Скласти опис процесу, явища чи місцевості за картографічними матеріалами чи даними;
16. Закінчити виконання практичної роботи, розпочатої в класі;
17. Скласти і заповнити таблицю;
18. Взяти участь у здійсненні проекту;
19. Намалювати малюнок, що ілюструє матеріал вивченої теми;
20. Скласти кросворд, чайнворд чи ребус;
21. Проводити спостереження за станом погоди;
22. Проводити фенологічні спостереження;
23. Провести географічний експеримент;
24. Провести спостереження за станом зоряного неба;
25. Скласти розповідь з навмисними географічними помилками;
26. Підготувати реферат;
27. Підготуватися до захисту реферату, газети, проекту тощо;
28. Підібрати актуальний додатковий матеріал із засобів масової інформації;
29. Скласти речення чи вислови, використовуючи ключові слова, наприклад „для мене Канада – це...”, або префікси, наприклад „Най...”(найбільше озеро, найглибша западина...);
30. Прокоментувати запропонований вчителем вислів, наприклад: „Канада - це продовження США на північ”;
31. Скласти графік;
32. Скласти план проведення екскурсії однією з країн;
33. Скласти рекламний проект території;
34. Скласти бізнес-проект розвитку підприємства чи галузі;
35. Підготуватися до вікторини, конкурсу тощо;
36. Вивчити розташування на географічній карті окремих об’єктів;
37. Виміряти азимути, відстані, дирекційні кути по топографічній карті;
38. Замалювати умовні топографічні знаки, написати міні-твір з їх використанням
39. Повторити матеріал попередньої теми,;
40. Повторити визначення понять, способи вирішення задач тощо.
Тематика ІІ засідання РМЦ вчителів географії та економіки Заводського району м. Запоріжжя
01.11.2018р.
|
№ з/п |
Перелік питань |
Форма представлення |
Відповідальний |
ЗНЗ |
|
1.
|
Круглий стіл «Основні напрямки та завдання шкільної природничо-математичної освіти у контексті Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року».
|
Презентація + дискусія |
Гриценко О.В. |
№67 |
|
2 |
Семінар « STEM - освіта, як один із шляхів інтеграції природничих наук.»
|
Дискусія |
Усі вчителі
|
|
|
3. |
Практикум . Особливості підготовки учнів до участі в природничих іграх, турнірах , МАН, олімпіадах. |
Медіа презентації |
Усі вчителі
|
|
|
4. |
Бесіда – дискусія «Особливості викладання географії в 10 класі» за новою програмою. |
Практикум |
Германенко Л.І. |
№67 |
|
5. |
Огляд новинок методичної літератури та періодичних видань. Новини на нашому Сайті вчителів географії і економіки Заводського району м. Запоріжжя |
Перегляд, обговорення, аналіз |
Усі вчителі |
|
НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА: STEM – освіта як основний орієнтир у впровадженні інноваційних технологій у процесі навчання географії та економіки
Сучасний розвиток життя, що сприяє активному впровадженню інформаційно-комунікативних технологій, які використовуються повсякденно в усіх сферах життєдіяльності суспільства формує нову науку знань, яка примушує змінювати систему освіти. Це готує молодь жити в реальному світі, швидко реагувати на зміни та критично мислити і бути розвиненою та креативно-творчою особистістю.
Процес реформування освітньої галузі та виконання вимог Концепції Нової української школи (НУШ) має на увазі, перш за все, реалізацію 8 ключових компонентів.А саме:
1. Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.
2. Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.
3. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.
4. Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію.
5. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.
6. Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.
7. Нова структура школи, яка дозволяє добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.
8. Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.
Реалізація вищезазначених компонентів спрямована на формування 10 ключових компетентностей для Нової української школи:
1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.
2. Спілкування іноземними мовами.
3. Математична грамотність.
4. Компетентності в природничих науках і технологіях.
5. Інформаційно-цифрова компетентність.
6. Уміння вчитися впродовж життя.
7. Соціальні і громадянські компетентності.
8. Підприємливість.
9. Загальнокультурна грамотність.
10. Екологічна грамотність і здорове життя.
Компетентності (згідно Концепції НУШ) - це динамічна комбінація знань, умінь, цінностей та ставлень на їхній основі, які визначають здатність ОСОБИ успішно вирішувати життєві проблеми, провадити професійну і подальшу навчальну діяльність.
В межах реалізації Концепції Нової української школи передбачено формування таких ключових компетентностей, як:
Уміння вчитися.
Ініціативність і підприємливість.
Екологічна грамотність і здорове життя.
Соціальна та громадянська компетентності.
Дані компетентності є метапредметними і можуть формуватися відразу засобами усіх навчальних предметів. В тому числі і під час вивчення природознавчих наук та економіки. У відповідності до цих метапредметних компетентностей у навчальній програмі виокремлено такі інтегровані змістовні лінії, як: Екологічна безпека та сталий розвиток.
Громадянська відповідальність.
Здоров’я і безпека.
Підприємливість та фінансова грамотність.
В межах репрезентації даного досвіду особливу увагу ми приділяємо формуванню компетентності вивчення та вмінню застосовувати набуті знання з географії та економіки за допомогою проектних технологій STEМ–освіти.
Слід зазначити, що STEM–освіта - це епоха нового часу, нині вже робляться перші кроки з упровадження системи навчання STEM. Згідно методичним рекомендаціям щодо впровадження STEM – освіти у загальноосвітніх навчальних закладах України (№ 21.1/10-1470 13 липня 2017 року МОН), в середній школі вводяться міждисциплінарні програми навчання, збільшується поінформованість учнів зі STEM предметів і STEM - професій, а також академічних вимог у STEM-галузях.
Впровадження в навчально-виховний процес методичних рішень STEM-освіти дозволяє поєднати науку зі шкільними знаннями, сформувати в учнів найважливіші характеристики, які визначають компетентного фахівця. Як і наше життя, усі предмети – взаємозалежні та інтегровані в єдине ціле. У цьому гармонійному поєднанні і є головна перевага STEM.
Навчання учнів за методикою STEM має таку основу:
- інтегроване навчання за темами з предметів;
- використання науково-технічних знань у реальному житті;
- розвиток навичок критичного мислення;
- підвищення впевненості у своїх силах; розвиток інтересу до вивчення предметів;
- креативні і інноваційні підходи до проектів;
- міст між навчанням і кар'єрою;
- підготовка дітей до інноваційного життя.
Впровадження в навчально-виховний процес методичних рішень STEMосвіти дозволяє поєднати науку зі шкільними знаннями, сформувати в учнів найважливіші характеристики, які визначають компетентного фахівця:
- уміння побачити проблему;
- уміння побачити в проблемі якомога більше можливих сторін і зв’язків;
- уміння сформулювати дослідницьке запитання і шляхи його вирішення;
- гнучкість як уміння зрозуміти нову точку зору і стійкість у відстоюванні своєї позиції;
- оригінальність, відхід від шаблону;
- здатність до перегруповування ідей та зв’язків;
- здатність до абстрагування або аналізу;
- здатність до конкретизації або синтезу;
- відчуття гармонії в організації ідеї.
Високопродуктивні технології сьогодні дають можливість досягти ці зміни в прогалинах освіти. Тому зараз стає дуже зрозумілим питання, які стандарти використовувати для нового покоління. Освіта зобов’язана спиратися на успішні результати, які опановують випускники Нової української школи.
Отже, раннє залучення учнів в STEM-освіті може підтримати не лише розвиток креативного мислення, але і сформувати зацікавленість до вивчення циклу предметів, виробити компетентності дослідника та сприяти успіху особистості в суспільстві.
Це дає можливість розвивати такі навички:
Співробітництво;
Комунікативність;
Творчість.
В результаті, молода людина володіє не тільки актуальним запасом практичних знань з урахуванням всіх сучасних комп'ютерних технологій та навичками пошуку інформації, а вміє їх використовувати на практиці протягом всього свого життя. Отже, за допомогою проектно-дослідницьких STEM-програм в освіті відбувається потужний процес пошуку і реалізації нових підходів до навчальновиховного процесу. Економічні, соціальні, екологічні зміни, інформатизація суспільства ставлять перед географічно–економічною освітою завдання, пов’язані з розвитком творчого мислення, продуктивної свідомої діяльності школярів як умови самореалізації в житті.
А для цього мало отримати певну суму знань, учневі потрібно осягнути складну науку самостійного навчання, пошуку інформації, уміння застосовувати свої творчі здібності. Адже тільки творча особистість зможе сама обрати свій шлях у навчанні і реалізувати свій талант у практичній діяльності.
Електронний ресурс: режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1jxg3SOuGaGvdzcdc3-5HGhN6hJrN8iiT/view
|
Узагальнені результати участі команд Заводського району у ІІ (районному ) етапі
|
Пояснення до орієнтовного рейтингу.
· Щорічний рейтинг команди R1 визначається як частка від ділення загальної кількості балів (ЗКБ), набраних усіма переможцями, які є членами даної команди, на загальну кількість членів команди (n), які фактично брали участь у змаганнях, тобто:
· Загальний рейтинг команди Rзаг визначається як сума рейтингів за останні два роки, тобто:
· За рейтингом складається список команд, починаючи з команди, яка має найвищий рейтинг.
· Максимальна кількість учасників в команді, за підсумками ІІ етапу олімпіад, визначається відповідно до місця команди в списку, починаючи з 1 учня (Rзаг=0). Винятком є фізична культура.
· Додаткові учасники в команді, визначаються за підсумками участі команди у ІІІ та ІV етапах олімпіад. (ІІІ місце -1 учень, ІІ місце – 2 учня, І місце – 3 учня).
· Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. визначається як сума 4 та 5 стовпчиків.
Українська мова
|
Місце команди, відповідно до рейтингу |
Рейтинг команди (Rзаг) |
№ ЗНЗ |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018-2019 н.р. (за підсумками ІІ рівня) |
Додаткові учасники (за підсумками ІІІ та IV рівнів) |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. |
|
=1= |
=2= |
=3= |
=4= |
=5= |
=6= |
|
1 |
4,9 |
47 |
9 |
|
9 |
|
2 |
4,4 |
46 |
8 |
|
8 |
|
3 |
3,1 |
67 |
7 |
|
7 |
|
4 |
3 |
36 |
6 |
|
6 |
|
5 |
2,1 |
75 |
5 |
|
5 |
|
6 |
1,5 |
21 |
4 |
|
4 |
|
7 |
1,1 |
54 |
3 |
|
3 |
|
8 |
1 |
13,33 |
2 |
|
2 |
|
9 |
0 |
85 |
1 |
|
1 |
Російська мова
|
Місце команди, відповідно до рейтингу |
Рейтинг команди (Rзаг) |
№ ЗНЗ |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018-2019 н.р. (за підсумками ІІ рівня) |
Додаткові учасники (за підсумками ІІІ та IV рівнів) |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. |
|
1 |
6,9 |
47 |
7 |
3 |
10 |
|
2 |
5,3 |
67 |
6 |
|
6 |
|
3 |
5 |
54 |
5 |
|
5 |
|
4 |
2,7 |
33 |
4 |
|
4 |
|
5 |
2 |
46,75 |
3 |
|
3 |
|
6 |
1 |
36 |
2 |
|
2 |
|
7 |
0 |
13,21, 85 |
1 |
|
1 |
Англійська мова
|
Місце команди, відповідно до рейтингу |
Рейтинг команди (Rзаг) |
№ ЗНЗ |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018-2019 н.р. (за підсумками ІІ рівня) |
Додаткові учасники (за підсумками ІІІ та IV рівнів) |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. |
|
1 |
7,6 |
47 |
4 |
1 |
5 |
|
2 |
2,8 |
46, 67 |
3 |
|
3 |
|
3 |
1 |
36,54 |
2 |
|
2 |
|
4 |
0 |
13,21 33,75 85 |
1 |
|
1 |
Німецька мова
|
Місце команди, відповідно до рейтингу |
Рейтинг команди (Rзаг) |
№ ЗНЗ |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018-2019 н.р. (за підсумками ІІ рівня) |
Додаткові учасники (за підсумками ІІІ та IV рівнів) |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. |
|
1 |
7,2 |
46 |
2 |
20 |
22 |
|
2 |
0 |
13,21, 33,36, 47,54, 67,75, 85 |
1 |
1 |
1 |
Французська мова
|
Місце команди, відповідно до рейтингу |
Рейтинг команди (Rзаг) |
№ ЗНЗ |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018-2019 н.р. (за підсумками ІІ рівня) |
Додаткові учасники (за підсумками ІІІ та IV рівнів) |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. |
|
1 |
3 |
47 |
3 |
|
3 |
|
2 |
1 |
67 |
2 |
|
2 |
|
3 |
0 |
13,21, 33,36, 46,54, 75, 85 |
1 |
|
1 |
Математика
|
Місце команди, відповідно до рейтингу |
Рейтинг команди (Rзаг) |
№ ЗНЗ |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018-2019 н.р. (за підсумками ІІ рівня) |
Додаткові учасники (за підсумками ІІІ та IV рівнів) |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. |
|
1 |
3,3 |
36 |
7 |
|
7 |
|
2 |
3 |
47 |
6 |
1 |
7 |
|
3 |
1,3 |
85 |
5 |
|
5 |
|
4 |
1 |
67 |
4 |
|
4 |
|
5 |
0,9 |
46 |
3 |
1 |
4 |
|
6 |
0,5 |
33 |
2 |
|
2 |
|
7 |
0 |
13,21 54,75 |
1 |
|
1 |
Фізика
|
Місце команди, відповідно до рейтингу |
Рейтинг команди (Rзаг) |
№ ЗНЗ |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018-2019 н.р. (за підсумками ІІ рівня) |
Додаткові учасники (за підсумками ІІІ та IV рівнів) |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. |
|
1 |
5,1 |
67 |
5 |
|
5 |
|
2 |
2 |
85 |
4 |
|
4 |
|
3 |
1 |
47 |
3 |
|
3 |
|
4 |
0,3 |
36 |
2 |
|
2 |
|
5 |
0 |
13,21, 33,46, 54,75 |
1 |
|
1 |
Хімія
|
Місце команди, відповідно до рейтингу |
Рейтинг команди (Rзаг) |
№ ЗНЗ |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018-2019 н.р. (за підсумками ІІ рівня) |
Додаткові учасники (за підсумками ІІІ та IV рівнів) |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. |
|
1 |
5,7 |
46 |
7 |
|
7 |
|
2 |
3.5 |
54 |
6 |
|
6 |
|
3 |
3,3 |
75 |
5 |
|
5 |
|
4 |
2,8 |
67 |
4 |
|
4 |
|
5 |
2,3 |
47 |
3 |
|
3 |
|
6 |
1,7 |
85 |
2 |
|
2 |
|
7 |
0 |
13,21 33,36 |
1 |
|
1 |
Біологія
|
Місце команди, відповідно до рейтингу |
Рейтинг команди (Rзаг) |
№ ЗНЗ |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018-2019 н.р. (за підсумками ІІ рівня) |
Додаткові учасники (за підсумками ІІІ та IV рівнів) |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. |
|
1 |
4,7 |
33 |
8 |
|
8 |
|
2 |
4,3 |
47 |
7 |
|
7 |
|
3 |
3,9 |
46 |
6 |
|
6 |
|
4 |
3,6 |
67 |
5 |
|
5 |
|
5 |
2 |
75,85 |
4 |
|
4 |
|
6 |
1,7 |
54 |
3 |
|
3 |
|
7 |
1,5 |
13 |
2 |
|
2 |
|
8 |
0 |
21,36 |
1 |
|
1 |
Географія
|
Місце команди, відповідно до рейтингу |
Рейтинг команди (Rзаг) |
№ ЗНЗ |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018-2019 н.р. (за підсумками ІІ рівня) |
Додаткові учасники (за підсумками ІІІ та IV рівнів) |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. |
|
1 |
8,4 |
67 |
9 |
|
9 |
|
2 |
5 |
85 |
8 |
|
8 |
|
3 |
4,8 |
46 |
7 |
|
7 |
|
4 |
4 |
47 |
6 |
|
6 |
|
5 |
3,5 |
75 |
5 |
|
5 |
|
6 |
1,7 |
33 |
4 |
|
4 |
|
7 |
0,5 |
36 |
3 |
|
3 |
|
8 |
0,3 |
54 |
2 |
|
2 |
|
9 |
0 |
13,21 |
1 |
|
1 |
Економіка
|
Місце команди, відповідно до рейтингу |
Рейтинг команди (Rзаг) |
№ ЗНЗ |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018-2019 н.р. (за підсумками ІІ рівня) |
Додаткові учасники (за підсумками ІІІ та IV рівнів) |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. |
|
1 |
5, |
67 |
3 |
|
3 |
|
2 |
1,5 |
54, 75 |
2 |
|
2 |
|
3 |
0 |
13,21, 36,46, 47, 85,33 |
1 |
|
1 |
Інформатика
|
Місце команди, відповідно до рейтингу |
Рейтинг команди (Rзаг) |
№ ЗНЗ |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018-2019 н.р. (за підсумками ІІ рівня) |
Додаткові учасники (за підсумками ІІІ та IV рівнів) |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. |
|
1 |
1 |
47 |
2 |
|
2 |
|
2 |
0 |
13,21, 36,46, 54, 67,75, 85, 33 |
1 |
|
1 |
Інформаційні технології
|
Місце команди, відповідно до рейтингу |
Рейтинг команди (Rзаг) |
№ ЗНЗ |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018-2019 н.р. (за підсумками ІІ рівня) |
Додаткові учасники (за підсумками ІІІ та IV рівнів) |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. |
|
1 |
4,2 |
75 |
6 |
|
6 |
|
2 |
3,3 |
67 |
5 |
|
5 |
|
3 |
1,7 |
46 |
4 |
|
4 |
|
4 |
1 |
36 |
3 |
|
3 |
|
5 |
0,5 |
33 |
2 |
|
2 |
|
|
0 |
13,21 47,54 85 |
1 |
|
1 |
Креслення
|
Місце команди, відповідно до рейтингу |
Рейтинг команди (Rзаг) |
№ ЗНЗ |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018-2019 н.р. (за підсумками ІІ рівня) |
Додаткові учасники (за підсумками ІІІ та IV рівнів) |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. |
|
1 |
5 |
67 |
2 |
|
2 |
|
2 |
0 |
13,21, 33,36, 46,47, 54,75, 85 |
1 |
|
1 |
Астрономія
|
Місце команди, відповідно до рейтингу |
Рейтинг команди (Rзаг) |
№ ЗНЗ |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018-2019 н.р. (за підсумками ІІ рівня) |
Додаткові учасники (за підсумками ІІІ та IV рівнів) |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. |
|
1 |
3,8 |
67 |
3 |
|
3 |
|
2 |
1 |
46 |
2 |
|
2 |
|
3 |
0 |
13,21, 33,36, 47,54, 75,85 |
1 |
|
1 |
Історія
|
Місце команди, відповідно до рейтингу |
Рейтинг команди (Rзаг) |
№ ЗНЗ |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018-2019 н.р. (за підсумками ІІ рівня) |
Додаткові учасники (за підсумками ІІІ та IV рівнів) |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. |
|
1 |
6,7 |
67 |
8 |
|
8 |
|
2 |
6,1 |
47 |
7 |
|
7 |
|
3 |
3,5 |
13 |
6 |
|
6 |
|
4 |
2,5 |
75 |
5 |
1 |
6 |
|
5 |
2 |
46 |
4 |
|
4 |
|
6 |
1 |
85 |
3 |
|
3 |
|
7 |
0,3 |
54 |
2 |
|
2 |
|
8 |
0 |
21,36, 33 |
1 |
|
1 |
Правознавство
|
Місце команди, відповідно до рейтингу |
Рейтинг команди (Rзаг) |
№ ЗНЗ |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018-2019 н.р. (за підсумками ІІ рівня) |
Додаткові учасники (за підсумками ІІІ та IV рівнів) |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. |
|
1 |
10,8 |
47 |
6 |
5 |
11 |
|
2 |
3,1 |
75 |
5 |
|
5 |
|
3 |
1,3 |
33 |
4 |
|
4 |
|
4 |
0,7 |
67 |
3 |
1 |
4 |
|
5 |
0,3 |
54 |
2 |
|
2 |
|
6 |
0 |
13, 21, 36,46, 85 |
1 |
|
1 |
Екологія
|
Місце команди, відповідно до рейтингу |
Рейтинг команди (Rзаг) |
№ ЗНЗ |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018-2019 н.р. (за підсумками ІІ рівня) |
Додаткові учасники (за підсумками ІІІ та IV рівнів) |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. |
|
1 |
3,7 |
54 |
6 |
|
6 |
|
2 |
3,5 |
46 |
5 |
|
5 |
|
3 |
3,3 |
47 |
4 |
1 |
5 |
|
4 |
3,0 |
67 |
3 |
|
3 |
|
5 |
1,8 |
75 |
2 |
|
2 |
|
6 |
|
13,21, 33,36,85 |
1 |
|
1 |
Обслуговуюча праця
|
Місце команди, відповідно до рейтингу |
Рейтинг команди (Rзаг) |
№ ЗНЗ |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018-2019 н.р. (за підсумками ІІ рівня) |
Додаткові учасники (за підсумками ІІІ та IV рівнів) |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. |
|
1 |
7 |
46 |
7 |
|
7 |
|
2 |
6,3 |
33 |
6 |
|
6 |
|
3 |
5,2 |
75 |
5 |
|
5 |
|
4 |
4,6 |
54 |
4 |
|
4 |
|
5 |
4,0 |
67 |
3 |
|
3 |
|
6 |
2,5 |
47 |
2 |
|
2 |
|
7 |
0 |
13,21 36,85 |
1 |
|
1 |
Технічна праця
|
Місце команди, відповідно до рейтингу |
Рейтинг команди (Rзаг) |
№ ЗНЗ |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018-2019 н.р. (за підсумками ІІ рівня) |
Додаткові учасники (за підсумками ІІІ та IV рівнів) |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. |
|
1 |
6,0 |
54 |
5 |
|
5 |
|
2 |
5,9 |
67 |
4 |
|
4 |
|
3 |
4,0 |
75 |
3 |
|
3 |
|
4 |
2,5 |
47 |
2 |
|
2 |
|
5 |
0 |
13,,21 33,36 46,85 |
1 |
|
1 |
Педагогіка та психологія
|
Місце команди, відповідно до рейтингу |
Рейтинг команди (Rзаг) |
№ ЗНЗ |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018-2019 н.р. (за підсумками ІІ рівня) |
Додаткові учасники (за підсумками ІІІ та IV рівнів) |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. |
|
1 |
4,0 |
54 |
5 |
|
5 |
|
2 |
3,5 |
47 |
4 |
|
4 |
|
3 |
2,4 |
67 |
3 |
1 |
4 |
|
4 |
1 |
46,75 |
2 |
|
2 |
|
5 |
0 |
13, 21, 33, 36, 85 |
1 |
|
1 |
Фізична культура
|
Місце команди, відповідно до рейтингу |
Рейтинг команди (Rзаг) |
№ ЗНЗ |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018-2019 н.р. (за підсумками ІІ рівня) |
Додаткові учасники (за підсумками ІІІ та IV рівнів) |
Максимальна кількість учасників в команді на 2018 – 2019н.р. |
|
1 |
6,2 |
67 |
8 |
|
8 |
|
2 |
2,8 |
46,47 |
6 |
2 |
8 |
|
3 |
2,0 |
75 |
4 |
|
4 |
|
4 |
0 |
13, 21, 33, 36, 85,54 |
2 |
|
2 |
Особливості викладання географії в 10 класі
Курс «Географія: регіони та країни» завершує базову географічну освіту учнів у старшій школі. Відповідно до типового навчального плану його вивчають у 10 класі загальноосвітніх навчальних закладів протягом 52 годин (1,5 години на тиждень).
Навчальна програма з географії для 10 класу розроблена на основі положень Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, згідно з яким шкільна географічна освіта є складовою освітньої галузі «Природознавство». Загальноосвітня цінність географії полягає у формуванні світоглядного розуміння природи Землі, її географічної оболонки як природного та природно-техногенного середовища, у якому живе людина.
Курс географії в 10 класі «Географія: регіони та країни» спрямований на формування в учнів просторового уявлення про розміщення регіонів світу і країн, розвиток умінь усвідомлено орієнтуватися в соціально-економічних, суспільно-політичних і екологічних подіях світу.
Загальною метою географії в 10 класі є формування в школярів географічної картини світу на прикладі вивчення окремих регіонів та країн, з урахуванням сучасних геополітних, соціальних, економічних та екологічних аспектів
https://naurok.com.ua/doslidzhennya-geografiya-10-klas-regioni-ta-kra-ni-profilniy-riven-59619.html
https://naurok.com.ua/prezentaciya-20-nayzagadkovishih-ob-ektiv-svitu-58880.html
https://naurok.com.ua/kontrolni-ta-praktichni-roboti-dlya-uchniv-10-klasiv-58541.html
МЕТОДИКА КОМПЛЕКСНИХ ПОЛЬОВИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
(Відділення наук про Землю)
Навчально-методичне видання
http://man.gov.ua/images/editions/49/origin_sx69672zc1g.jpg
