План проведення ІІІ засідання РМЦ вчителів географії
№ з/п |
Перелік питань |
Форма представлення |
Відповідальний |
ЗНЗ |
1.
|
Організація досліджень на уроці географії та методика їх проведення, критерії оцінювання. |
Медіа презентація |
Гриценко О.В. |
№67 |
2. |
Труднощі,які виникають в учнів при вивченні географії |
Практикум
|
Усі вчителі |
|
3. |
Нові форми та методами роботи. Цікаві наробки й технології. |
Творча лабораторія |
Гриценко О.В. |
№67 |
4. |
Звіт про проходження курсової перепідготовки, особливості сучасних напрямків роботи. |
Обмін досвідом |
||
5. |
Особливості підготовки до ЗНО та ДПА з географії, організація повторення |
|
Усі вчителі |
|
6. |
Огляд новинок методичної літератури та періодичних видань. |
Перегляд, аналіз |
Усі вчителі |
Шановні колеги! Всі Ваші думки щодо матеріалів до засідання, зауваження, побажання розміщуйте на сторінці у ФБ за посиланням
https://www.facebook.com/groups/2250457825211562/?ref=bookmarks
1. Організація досліджень на уроці географії та методика їх проведення, критерії оцінювання.
Методичні рекомендації до конкурсного випробування «Дослідження».
Мета: оцінити вміння конкурсантів проектувати дослідницько – пошукову діяльність учнів.
Формат: розроблення програми дослідження відповідно до тематик, передбачених навчальною програмою.
Дослідницька робота на сучасному етапі є одним із важливих елементів розвитку школярів. В даній ситуації педагог повинен стати гідним першим науковим керівником своїх учнів, підтримувати і розвивати їх інтерес до природничої області знань.
Для успішного виконання конкурсного випробування «Дослідження» необхідно уяснити, що суть роботи полягає у методичному забезпеченні проведення дослідження з точки зору вчителя. З метою найкращого виконання роботи необхідно:
1. Уважно прочитати тему дослідження.
2. Визначити мету проведення даної роботи.
3. Встановити об’єкт вивчення і продумати алгоритм його дослідження.
4. Продумати та підібрати різноманітні прийоми, методи, форми для виявлення фактів, що відомі учням про об’єкт.
5. Підібрати завдання для мотивації, засобів заохочення і спонукання до рішення проблеми.
6. Використати найефективнішу методику визначення предмету дослідження та підібрати інструментарій дослідження.
7. Висування можливих гіпотез по кінцевому результаті та шляхів найраціональнішого дослідження.
8. Визначення особливостей методичної роботи по складання плану досліджень .
9. Накреслити шляхи виконання дослідження ( методи, прийоми, засоби).
10. Розробка рекомендацій по письмовому оформленні фактів і аргументів, підтвердженню гіпотез або проведеного експерименту, графічне зображення фактів.
11. Рекомендації по формі написання висновку та оформлення роботи.
12. Визначення сфери застосування даного дослідження та педагогічна цінність .
«Дослідження»
Мета: проектування вчителем дослідницько – пошукову діяльність учнів.
Формат: розроблення програми дослідження ( І група , 6 клас «спостереження за змінами в природі»; ІІ група – 6 клас – «розробка міні – проекту з утилізації побутових відходів»; ІІІ група - 7 клас «взаємодія Світового океану, атмосфери та суходолу, їх наслідки»; ІVгрупа - 7 клас – «природні унікуми Південної Америки»; V група – 7 клас «здійснення уявної подорожі уздовж 50 – ї паралелі: складання карти маршруту з позначенням країн, природних об’єктів та природних комплексів; група VІ - 7 клас “шляхи розв’язання екологічних проблем».
Дослідницька робота на сучасному етапі є одним із важливих елементів розвитку школярів. В даній ситуації педагог повинен стати гідним першим науковим керівником своїх учнів, підтримувати і розвивати їх інтерес до природничої області знань.
Для успішного виконання роботи «Дослідження» необхідно уяснити, що суть роботи полягає у методичному забезпеченні проведення дослідження з точки зору вчителя. З метою найкращого виконання роботи необхідно:
1. Уважно прочитати тему дослідження.
2. Визначити мету проведення даної роботи.
3. Встановити об’єкт вивчення і продумати алгоритм його дослідження.
4. Продумати та підібрати різноманітні прийоми, методи, форми для виявлення фактів, що відомі учням про об’єкт.
5. Підібрати завдання для мотивації, засобів заохочення і спонукання до рішення проблеми.
6. Використати найефективнішу методику визначення предмету дослідження та підібрати інструментарій дослідження.
7. Висування можливих гіпотез по кінцевому результаті та шляхів найраціональнішого дослідження.
8. Визначення особливостей методичної роботи по складання плану досліджень .
9. Накреслити шляхи виконання дослідження ( методи, прийоми, засоби).
10. Розробка рекомендацій по письмовому оформленні фактів і аргументів, підтвердженню гіпотез або проведеного експерименту, графічне зображення фактів.
11. Рекомендації по формі написання висновку та оформлення роботи.
2. Критерії та показники оцінювання «Дослідження» у номінації «Географія"- https://doc-00-20-docs.googleusercontent.com/docs/securesc/nlp12bchli811kaiestlqg
Дослідження
6 - 10 класи
1. Спостереження за змінами у природі. (Вступ. Географічні дослідження Методи географічних досліджень. Особливості організації власних географічних спостережень)
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПОГОДОЮ, ВИСОТОЮ СОНЦЯ НАД ГОРИЗОНТОМ, СЕЗОННИМИ ЗМІНАМИ В ПРИРОДІ
Мета: повторення та узагальнення знань про природу, отриманих учнями на уроках природознавства; вдосконалення вмінь вести спостереження за явищами природи, оформляти результати спостережень, користуватися метеорологічними приладами; розвиток спостережливості; виховання пізнавального інтересу до навколишнього світу.
Тип уроку: поглиблення знань, умінь і навичок.
Обладнання: настінний календар погоди, термометр, флюгер, барометр-анероїд, опадомір, гномон, великий шкільний транспортир.
Опорні поняття: природознавство, спостереження, прогноз, температура, календар погоди.
Базові поняття: погода, метеоприлади, сезон (пора року).
ЗМІСТ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
Прийом «Бліц-опитування»
• Які завдання виконує сучасна наука географія?
• Назвіть відомі вам географічні науки та об’єкти їх вивчення.
• Назвіть джерела географічних знань, які ви вважаєте найважливішими.
• Якими методами можна здійснювати географічні дослідження?
• А які методи досліджень можуть використати учні для вивчення географічної науки?
IIІ. Мотивація навчальної діяльності
Прийом «Практичність теорії»
Одним із головних методів будь-якого дослідження був і залишається метод спостереження й аналізу отриманих даних. Які ж спостереження ви можете проводити самостійно? Це насамперед спостереження за погодою, висотою Сонця над горизонтом, сезонними змінами в природі. Такі види спостережень вам уже відомі з курсів початкової школи та природознавства. Однак цього року ваші спостереження виконуватимуться відповідно до чітко поставлених завдань і матимуть певне призначення.
Минулого уроку ви дізналися про загальний зміст курсу географії в 6-му класі. Для чого, на вашу думку, вам знадобляться результати спостережень?
(Можливі варіанти відповідей учнів.)
Навчитися спостерігати за географічними об’єктами та явищами природи, пояснювати їх особливості, виконувати вимірювальні роботи
потрібно перш за все для того, щоб краще зрозуміти зміст курсу. Результати ваших власних спостережень будуть використовуватися під час виконання практичних завдань з теми «Атмосфера». А крім цього, регулярні спостереження за погодою сприяють розвитку спостережливості та уваги.
Щоб проводити таку роботу, слід підготуватися теоретично і практично. А для цього необхідно з’ясувати, що спостерігати, як та за допомогою яких приладів.
IV. Вивчення нового матеріалу
Розгорнутий план етапу
1. Організація спостережень за погодою:
а) показники погоди та прилади, що визначають їх, одиниці вимірювання;
б) підготовка «Метеожурналу».
Дата |
Час |
Температура повітря |
Атмосферний тиск (знижується, підвищується, не змінюється) |
Вітер |
Хмарність |
Опади |
Загальний характер погоди |
Позначення
Дощ |
Мряка |
Град |
Сніг |
Іній |
Ожеледь |
Туман |
Роса |
Безхмарно |
Мінлива хмарність |
Суцільна хмарність |
2. Визначення висоти Сонця над горизонтом за допомогою гномона, нитки та великого транспортира.
3. Спостереження за сезонними змінами в природі.
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. «Метеожурнал»
(Робота в групах) а) Кожна група проводить вимірювання або спостереження одного з показників погоди (температури, тиску тощо). Якщо є можливість, роздати групам необхідні прилади. б) Представники груп називають результат та пояснюють способи своїх спостережень. в) Результати спостережень записуються до зведеного «Метеожурналу».
2. Прийом «П’ять речень»
(Робота в парах) Завдання. За допомогою п’яти речень опишіть погоду сьогоднішнього дня.
VI. Підсумок уроку
Прийом «Мікрофон»
Запитання. Чому необхідно проводити спостереження за погодою, сезонними змінами у природі?
· Проводити регулярні спостереження за погодою.
· Дібрати прислів’я, приказки, народні прикмети про сезонні зміни в природі, про погоду.
· Написати твір-мініатюру «Осінь», в якому відобразити спостереження за погодою та сезонними змінами у природі.
2. Розробка міні-проекту з утилізації побутових відходів (Тема 3. Вплив людини на природу. Зміни компонентів географічної оболонки під впливом людської діяльності. Зміни природних комплексів Землі. Забруднення довкілля та його охорона.)
Дослідження
Тема: розробка міні-проекту з утилізації побутових відходів
Мета: формувати бережливе ставлення до навколишнього середовища,підвищувати рівень культури поводження з твердими побутовими відходами.
Обладнання: різні джерела географічної інформації(довідники,Інтернет, ЗМІ,розповіді очевидців,олівці,лінійка,фотоапарат, пакети для сміття, план населеного пункту)
Хід роботи:
1.Дізнаємось про збирання та утилізацію відходів.
Учні зачитують визначення. Що таке тверді побутові відходи (ТПВ)?
Тверді побутові відходи – це відходи, які утворюються в процесі життя та діяльності людини і накопичуються у житлових будинках,громадських, навчальних,лікувальних торгівельних та ін. закладах. За більш відомою та вживаною в побуті класифікацією ТПВ називають відходами споживання.
ТЕСТ
1.Яку країну називають « сміттєвою ямою Європи»:
2.Місце для вивезення сміття:
3.Хто впливає на збільшення відходів:
4. Що таке ТПВ:
5. Більшу частину сміття, що забруднює Землю становить
6. Упаковка складає від усіх відходів:
7.Чим більше місто, тим звалище:
8. Світовими рекордсменами за кількістю побутових відходів є:
2.Розробляємо власний міні – проект .
План проведення проекту:
1.Об'єднайтесь в групи
2.Сплануйте роботу
3.Проведіть дослідження
4. Піднесіть проблему відходів у вашому населеному пункті.
Чи цікаво тобі дізнаватись про проект?
§ Назва міні – проекту - Відходоманія
§ Предмет дослідження – Географія
§ Місцевість – Територія села
§ Що будемо робити? - Відвідаємо село" Безтурботна Недбалість”
§ Що отримаємо? - Вирішимо проблему сміття у селі
Якщо ви візьмете участь у цьому проекті, то ви дізнаєтесь відповіді на такі питання:
· Чому ми ставимось до природи як до звалища?
· Чи можна щось змінити?
· Чому однією із важливих залишається проблема збору і вивезення сміття?
· Як можна відходи використовувати другий раз?
Завдання проекту:
Шановні учні!
Серед глобальних проблем сучасності проблема побутових відходів вирізняється тим, що кожен з нас щодня і щохвилини причетний до неї.
Отож, якщо ви…
Бажаєте, щоб ваше подвір'я і село було чистим?
Не хочете потонути у власних відходах?
Тоді цей проект саме для вас!
Пропоную учням об’єднатися у 3 групи:”Статисти”, “Екологи”, та “Дизайнери”
Завдання “Статистам»:
Оцінити ситуацію із сміттям у селі ”Безтурботна Недбалість”. Розрахувати кількість відходів на кожного жителя, двір, село? Запропонувати шляхи виходу із ситуації місцевій владі.(Продемонструвати результати у вигляді презентації)
Завдання ”Екологам”:
Яке сміття накопичується у вас вдома ?Поставте поряд із сміттєвим відром пакет для паперу і картону, пакет для пластмаси. Визначити вміст сміттєвої корзини. Які типи відходів переважають?(Зробити висновок про проведений експеримент)
Завдання “Дизайнерам”:
Показати як непотрібні речі можуть отримати друге життя. Замість того, щоб викидати старі речі, варто придумати їм нове застосування. Носіть своє сміття на собі, робіть дитячі іграшки, прикраси для дому - закликають дизайнери.
Приходьте на екологічну виставку дитячої творчості – «SОS - вернісаж або друге життя відходів».
Старі диски, лампочки, шматочки поролону та поліетилену – різноманітні побутові відходи, що отримали нове життя завдяки дитячій творчості. Це все ви побачите тут: ….20...р. о15.00 у приміщенні школи.
Завдання!
Познайомити учнів школи з міні – проектом.
Упродовж тисячоліть людина впливає на географічну оболонку, не беручи до уваги тендітності природної рівноваги. Наш співвітчизник учений В. І. Вернадський порівняв діяльність людства з потужною геологічною силою. І дійсно, об'єм речовин, що людина переміщає під час видобування корисних копалин, переорювання земель, будівництва комунікацій перевищує дію всіх зовнішніх сил природи.
Ще однією глобальною проблемою є нагромадження побутових відходів. Людство навіть вже встигло засмітити навколоземний простір! Проблема утилізації відходів є для України актуальною, оскільки наша країна виступає європейським лідером за кількістю відходів на душу населення. В Україні щорічно нагромаджується близько 35 млн. т твердих побутових відходів — це приблизно 780 т на одну людину! Темпи нагромадження, на жаль, продовжують рости.
Британські вчені розробили метод переробки пластикових відходів, який дозволить повторно запускати у
виробництво всі типи пластмас, що використовуються в побуті, в тому числі і новорічну мішуру, яка часто не піддається переробці.
Голландці створять населений острів з пластикових пляшок Учені з Нідерландів вирішили побудувати жилий острів з використаних пластикових пляшок. Для створення острова планується використовувати 44 млн кілограмів відходів з пластмаси. Об'єкт отримає назву «утилізувати острів». Автори проекту взяли за основу організацію водних шляхів Венеції. Енергозабезпечення об'єкта буде здійснюватися за допомогою поновлюваних джерел енергії.
У США побудована ціла пластикова садиба. В Ізраїлі розпочато виробництво пластикових пляшок, що самі розкладаються. І виготовляються вони не з нафтопродуктів, а з органічних полімерів на основі кукурудзяних волокон. Пляшки, здатні розкластися без залишку в компостній купі за 90 днів, на вигляд практично не відрізняються від звичайних пластикових - хіба що трохи жорсткіші.
Китайська школярка відкрила хробаків, що поїдають пластик. Відкриття було зроблено випадково – школярка помітила, що пінопластові коробки, у яких вона зберігала хробаків як корм для своїх рибок, виявилися поїдженими.
У Японії з пластикових пляшок роблять м’які іграшки. Японські вчені придумали унікальний спосіб повторного використання поліетиленових пакетів, які створюють серйозну загрозу для навколишнього середовища. Вони винайшли машину, за назвою Carbon-Negative System, що може конвертувати пластикові упаковки, пляшки та кришки в паливо.
Та все ж людина може вплинути на подальшу «долю» тих відходів, які вона викидає. За будь-яких умов у боротьбі зі сміттям вирішальну роль відіграє особисте ставлення кожного з нас до цієї проблеми. Найперше, це сортування, за словами фахівців, розділення сміття, зменшить до 40% кількість відходів, що йдуть на сміттєзвалища.
Скільки часу потрібно, щоб повністю розклались:
Паперовий рушник – 2-3 тижні
Бананова шкірка – 3-4 тижні
Паперовий пакет – 1 місяць
Газета – 1,5 місяці
Огризок від яблука – 2 місяці
Картон – 2 місяці
Апельсинова шкірка – 6 місяців
Фанера – 1-3 роки
Вовняна шкарпетка – 1-5 років
Коробка з-під молока – 5 років
Недопалок – 10-12 років
Шкіряні черевики – 25-40 років
Склянка з пінопласту – 50 років
Гумова покришка – 50-80 років
Пластиковий контейнер – 50-80 років
Алюмінієва банка – 200-500 років
Пластикова пляшка – 450 років
Одноразовий підгузник – 500 років
Пластиковий пакет – 200-1000 років
Рециркуляція відходів (рециклінг) – це їхнє багаторазове використання після переробки (металевий брухт, макулатура, склобій, мастила і т. д.).
Англійське слово upcyclіng, апсайклінг, означає не просто переробку сміття з усіма можливими виробничими втратами, а таку, щоб її результат перевершив якість того, з чого утворилося сміття.
Більшості відомий апсайклінг на побутовому рівні - як практика він існував багато років до того, як з’явилося поняття. Ковдра у стилі «печворк», тобто пошита з клаптиків різних тканин; іграшки з фетру; огорожі для клумб,зроблені з пластикових пляшок, - усе це його приклади. Там, де готових виробів немає або вони надто дорогі, теж стануть у пригоді навички з переробки.
ВСТУП. ЯКІ Є ВІДХОДИ.
Відходи розділяються на промислові та побутові. Але усі вони, неправильно утилізовані, наносять непоправної шкоди навколишньому середовищу та здоров'ю живих організмів.
ШКІДЛИВА УТИЛІЗАЦІЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ.
Папірці, обгортки, пластиковий посуд – це все ми викидаємо, не задумуючись, будь-де. Часто залишаємо сміття після гарного відпочинку на природі. І майже ніколи не розділяємо сміття, викидаючи все в один контейнер.
В Україні подібними звалищами зайняті 2600 га земель, усього таких звалищ більше 6 тисяч. В Європі подібне суворо карається законом у вигляді штрафу.
Вважається, що в середньому звалищ в містах утворюється приблизно 1 тонна на одну людину на рік. Ми традиційно звинувачуємо у цьому "погану екологію", яку самі ж і створюємо. А ситуація така тому, що по-перше, в Україні елементарно відсутня система роздільного збирання відходів, по-друге, не вистачає потужностей з переробки та утилізації сміття, у тому числі і діючих на сучасних технологіях сміттєспалювальних заводах.
СКЛАД ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ.
Дослідження свідчать, що склад побутових відходів приблизно такий :
• папір 41%
• харчові відходи 21%
• скло 12%
• залізо та його сплави 10%
• пластмаси 5%
• деревина 5%
• гума та шкіра 3%
• текстильні матеріали (тканини) 2%
• алюміній 1%
• інші метали 0,3%
УТИЛІЗАЦІЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ У РОЗВИНУТИХ КРАЇНАХ – ПРИКЛАД ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ.
У розвинених країнах скляні, паперові, харчові, пластикові відходи збираються в роздільних контейнерах.
На вулицях Женеви розставлені металеві контейнери для битих і нестандартних пляшок, причому скло сортують за кольором: біле, зелене, коричневе – на контейнерах є відповідні написи, окремо сортується побутовий алюміній: кришки від молочних пляшок, навіть обгорткову фольгу від шоколаду.
У м. Модесто (США, шт. Каліфорнія) діє теплова електростанція, що працює на використаних автомобільних шинах, вона розташована на найбільшому в світі смітнику відпрацьованих шин.
У Данії на переробному заводі із битого скла отримують будівельний матеріал для облицювання підлог і стін, який за виглядом нагадує мармур.
Також з отриманих скляних волокон скляних відходів на переробних заводах виготовляють папір, при цьому заощаджується деревина.
У багатьох країнах макулатура є найважливішим джерелом для паперу в целюлозно-паперовій промисловості, гранульованого, брикетованого і порошкоподібного твердого палива, а також рідкого і газоподібного палива. Пакувальний папір, гігієнічні вироби з паперу, газети виробляються повністю з макулатури і вторинної сировини, завдяки чому зберігають ліс, повністю переробляють паперові відходи.
З використаної олії виробляють біопаливо для транспорту.
Ще одним із напрямків використання твердих побутових відходів є застосування їх в будівництві доріг.
Важливим моментом утилізації відходів є заміна натуральних продуктів зробленими з відходів, наприклад, з відходів одержують глинозем, соду і поташ.
Ще можна приводити безліч прикладів, адже це тільки невелика частина того, як треба утилізувати сміття.
НЕОБХІДНІСТЬ ПРАВИЛЬНОЇ УТИЛІЗАЦІЇ ПОБУТОВИХ БАТАРЕЙОК.
Окремими питанням є утилізація використаних батарейок, які містять багато шкідливих елементів, тому БАТАРЕЙКИ НЕ МОЖНА ВИКИДАТИ У СМІТНИК.
На жаль, у нашій країні здебільшого використані батарейки викидають на смітник, а не рідко і просто на вулицю, в лісі, у водойми. Хоча на кожній батарейці є маркування, яке попереджає про небезпеку її викидання разом із звичайним сміттям. Через деякий час небезпечні метали та сполуки як ртуть, кадмій, свинець, цинк та марганець потрапляють у ґрунтові води та річки, атмосферу, тим самим забруднюючи наше довкілля.
За даними екологів: одна пальчикова батарейка може
– забруднити 20 квадратних метрів ґрунту, причому він продовж 50 років буде непридатний для ведення сільського господарства;
– забруднити 400 літрів води, а з урахуванням того, що сміття ще й спалюють, то усі ці токсичні відходи потрапляють у атмосферу;
– у деяких випадках токсини можуть потрапити й до артезіанських вод, а з водою в організм людей, підвищуючи рівень ранньої смертності серед українців.
СХЕМА РОЗПОДІЛУ ТОКСИЧНИХ РЕЧОВИН БАТАРЕЙОК У ПОБУТОВОМУ СМІТТІ.
КУДИ ЗДАВАТИ БАТАРЕЙКИ В УКРАЇНІ?
У всій Європі всього 3 заводи переробляють батарейки та акумулятори електроприладів. Один із них знаходиться в Україні.
Ось його координати: Завод «АРГЕНТУМ» , місто Львів, вул. Зелена, 115/б.
Телефон: (032) 2702596, 2418470 |
За прикладом Швейцарії, де для відпрацьованих батарейок навколо великих крамниць та шкіл ставлять «шпаківні» - невеличкі ящики, у нашій країні стартував проект по збору відпрацьованих побутових батарейок. Суть проекту в тому, щоб донести до свідомості людей необхідність утилізації використаних елементів живлення та розширювати мережу встановлених скриньок для збору батарейок та акумуляторів від телефонів, ноутбуків та ін.
Подібну скриньку для збору використаних батарейок можна зробити своїми руками. Проте з доставкою використаних батарейок до місця переробки не все так просто. На
превеликий сум, ця благородна справа тримається тільки на ентузіазмі небайдужих людей. Оскільки в кожній місцевості є пункт прийому макулатури, склотари, магазини чи сервісні центри
мобільного зв'язку, тощо, то було би дуже зручно, щоб такі скриньки були, наприклад, там. А проблема доставки з усіх куточків нашої країни до місця переробки вирішувалася на
державному рівні.
ДЛЯ УСІХ НЕБАЙДУЖИХ – ВРЯТУЄМО ДОВКІЛЛЯ.
Щоб допомогти рідному місту чи селу не потонути у смітті, треба зовсім мало. Для цього потрібно лише навчитися правильно поводитися з домашніми відходами.
1. Вдома необхідно розділити сміття у два відра: для органічних відходів (їжі та іншого) і всього решта, що можна буде переробити надалі.
2. Вимагати, щоб влада організувала у місцях збору сміття біля ваших поселень спеціальні баки.
3. Якомога більше сміття варто сортувати і здавати у найближчі пункти прийому вторинної сировини макулатуру, склотару поліетилен, пластмаси, алюмінієві банки.
4. Купуйте якомога менше зайвих товарів, наприклад, поліетиленових пакетів.
5. Дотримуйтесь «принципу трьох R»: Reduce (зменшуй споживання), Reuse (використовуй повторно), Recycle (переробляй).
Зміст.
ВСТУП. ЯКІ Є ВІДХОДИ...1
ШКІДЛИВА УТИЛІЗАЦІЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ.....2
СКЛАД ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ....3
УТИЛІЗАЦІЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ У РОЗВИНУТИХ КРАЇНАХ – ПРИКЛАД ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ...4
НЕОБХІДНІСТЬ ПРАВИЛЬНОЇ УТИЛІЗАЦІЇ ПОБУТОВИХ БАТАРЕЙОК...5
СХЕМА РОЗПОДІЛУ ТОКСИЧНИХ РЕЧОВИН БАТАРЕЙОК У ПОБУТОВОМУ СМІТТІ....6
КУДИ ЗДАВАТИ БАТАРЕЙКИ В УКРАЇНІ?....7
ДЛЯ УСІХ НЕБАЙДУЖИХ – ВРЯТУЄМО ДОВКІЛЛЯ....8
Використана література.
1. Інтернет.
2.Ігнатенко О. П. «Економіко-екологічні аспекти рециклу вторресурсів з твердих побутових відходів ».
3. Циганкова О.П. «Утилізація твердих відходів».
7 клас
1. Взаємодія Світового океану, атмосфери та суходолу, її наслідки. (Тема 2. Материки та океани – великі природні комплекси географічної оболонки. Водні маси, їх властивості. Океанічні течії.)
Метою дослідження є встановлення причинно-наслідкових зв’язків взаємодії Світового океану , атмосфери та суходолу.
Виконати цю роботу можна у вигляді повідомлення, презентації, міні-проекту. Можна використати різноманітну географічну інформацію: дані з інтернету, додаткову літературу та інше. Дослідження можна виконувати групами, а також при допомозі старших.
2. Природні унікуми Південної Америки.( Тема 2. Південна Америка Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти Південної Америки, занесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО. )
3. Інтерактивний плакат "Природні унікуми Південної Америки"
5. На острові Тринідад, що біля Венесуели, знаходиться найбільше озеро натурального асфальту — «Озеро Дьогтю».Воно включає в себе наступні компоненти: бітум(40%), глину(30%), солену воду(30%). Площа озера — 45 гектарів, глибина — 82 метра. Густина озера настільки велика, що людина може ходити по його поверхні. Час від часу з глибини піднімаються сірчані гази. Дослідження показують, що озеро помалу розширюється в площі.
6. Салар-де-Уюні, Болівія. Під час сезону дощів( січень-лютий) найбільша солона долина світу покривається шаром води, товщиною в один дюйм, який відзеркалює небо. Так-зване дзеркало творить неземну красу природи.
7. Лагуна Колорада, Бразилія. «Кольорова лагуна»- це неглибоке місце, яке переповнене червоними водоростями. Дане місце стало пасовищем і домівкою для рожевих фламінго.
8. Водопад Анхель, Венесуела. Найвищий водоспад у світі, його висота якого майже один кілометр. Через розташування в дуже дикій місцевості, про його існування стало відомо в 1935році. На сьогодні, помилуватись його красою можливо тільки з повітря
9. Льодовик Періто Морено, Аргентина. Кожного дня лід зсувається на 2 метри. Дивовижне видовище для туристів, що спостерігають, як з великим гуркітом і бризгами лід валиться в озеро.
10. Річка Амазонка-найбільша в світі річка. Її басейн, разом з притоками, займає 40% материка.
11. Морякам усього світу відомо, що на березі Центральної Америки розташований вулкан Іцалко (або Ісалько). Його висота приблизно 2000 метрів. Кожних вісім хвилин відбувається виверження, яке створює стовп диму над кратером. Висота даного стовпа десь 300 метрів, що в свою чергу є надійним орієнтиром, в будь-яку пору року і в любий час дня і ночі. Цікаво, що дане виверження триває протягом 200 років.
12. Найсухіша пустеля нашої планети знаходиться на півночі Чилі, в Південній Америці. Пустеля Атакама не бачила опадів з 1570 по 1971 роки. На даний час кількість опадів рівна 1 мм в рік, хоча деякі регіони отримують опади раз в десять років. При цьому вологість повітря 0%. Цікаво, що 19 травня 2010 року в Атакамі випав сніг.
13. Найбільшим джерелом гною у світі являється острів Гуано. Цей острів став домівкою для мільйонів птахів, які харчуються виключно рибою. Екскрименти пернатих — цінне добриво для сільськогосподарських культур (цукрова тростина, бавовник).
Розробка та обґрунтування маршруту, що проходить через об'єкти Північної Америки, занесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО. ( Тема 1. Північна Америка Зміни природи материка людиною. Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти, занесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО.)
Урок-дослідження «Розробка та обгрунтування маршруту, що проходить через об'єкти Північної Америки, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО» проводиться під час вивчення теми 1 «Північна Америка» розділу ІV «Материки Північної півкулі» курсу «Географія материків і океанів» (7 клас). За програмою (Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Географія. 6 – 9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013), укладеною відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, на вивчення материка відводиться 8 годин. Урок-дослідження проводиться після вивчення особливостей природи континенту і має на меті поглиблення, розширення та конкретизацію навчального матеріалу теми шляхом проведення навчального дослідження та детальнішого ознайомлення з визначними об’єктами природи Північної Америки. Місце уроку у вивченні теми «Північна Америка». Урок 1. Географічне положення. Історія відкриття та освоєння.Практична робота 9. Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Північної Америки. Урок 2. Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини. Урок 3. Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату. Урок 4. Води суходолу. Урок 5. Природні зони. Сучасні екологічні проблеми. Урок 6. Дослідження. Розробка та обгрунтування маршруту, що проходить через об'єкти Північної Америки, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Урок 7. Населення. Держави. Україна і держави Північної Америки. Урок 8. Урок узагальнення та контролю теми. Специфіка уроку. Урок передбачає проведення дослідження як елементу творчої діяльності учнів. Дослідження здійснюється безпосередньо на уроці і передбачає групову форму його проведення. Організує дослідження вчитель разом з ініціативною групою (2-3 учні), яка отримує випереджальне завдання до цього уроку. Завдання ініціативної групи: - підготовка інформації, необхідної для дослідження: 1) про Світову спадщину ЮНЕСКО (список Світової спадщини), її головні завдання та емблему; 2) про найвідоміші об'єкти Північної Америки, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО (список найвідоміших об'єктів); - забезпечення учнів необхідною для роботи літературою (у співпраці з шкільною бібліотекою).
Завдання вчителя: - підготовка інструктивних карток для роботи дослідницьких груп (кількісний склад груп може бути різним: від 2-х до 7 учнів). На уроці поєднуються активна та інтерактивна моделі навчання, використовуються методи і прийоми технології продуктивного навчання, розвитку критичного мислення, інформаційні технології. Враховуючи специфіку уроку, учні під керівництвом вчителя знайомляться з дослідницькими методами: збір інформації (пошук різної інформації, з різних джерел), її аналіз (розширення поінформованості про природні об'єкти), синтез інформації (ущільнення, відбір найважливішої, найцікавішої, узагальнення), опис об'єктів (письмова фіксація відомостей про природні об'єкти), порівняння. Учні, працюючи в групах, використовують різні джерела географічної інформації для поглиблення знань, а також набувають досвіду дослідництва, виховують особисті риси (цікавість, наполегливість, креативність), проявляють організаторські та творчі здібності під час сприйняття, аналізу та порівняння текстової, фото- та відеоінформації при використанні засобів масової комунікації, підвищуючи тим самим особисту медіаграмотність. Важливе місце на уроці відводиться роботі з картографічним матеріалом, оскільки уміння працювати з різними за змістом картами є одним з найважливіших показників якості підготовки учнів під час вивчення географії материків та океанів. Це робота з картами атласу, електронними, контурними.
Крім картографічної грамотності на уроці формуються й інші важливі компетентності: інформаційна, комунікативна, загальнокультурна. Результати роботи дослідницьких груп на уроці подаються у вигляді презентації туристичного маршруту подорожі Північною Америкою (з обгрунтуванням схеми маршруту, яка наноситься на контурну карту кожним учнем на робочому місці та спеціальними значками на настінну карту у класі). Навчально-методичне забезпечення уроку: - Презентація; - Інформаційні картки; - Інтернет-ресурси: http://maps.qooqle.com/ Он-лайн карти світу, http://qeoqrafica.net.ua. Фотоальбом; - Сервіс «Гугл. Карти». Список літератури 1. Бамбараденія Ч., Вудрафф Д. та ін. Світ тварин: Ілюстрований атлас. – К.: Махаон, 2012 2. Большая иллюстрированная энциклопедия географии. М., Махаон, 2005 3. 100 Великих заповедников и парков . М., Вече, 2002 4. Енциклопедія для дітей. Географія. М., Аванта, 2001 5. Кобернік С. Географія материків та океанів. Підручник для 7 класу 6. Муранов О.П. У світі водоспадів. – К.: Веселка, 1979 7. Пестушко В.Ю, Уварова Г.Є. Географія світу. К.: «Равлик», 1998 8. По материкам и океанам. М., Просвещение, 1988 9. Шапошникова Л.К. Заповедники и национальные парки мира. М., 1969
Тема уроку: Найвідоміші об’єкти Північної Америки, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Розробка та обгрунтування маршруту, що проходить через об’єкти Північної Америки, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО Мета уроку: поглибити, розширити та конкретизувати знання учнями особливостей природи Північної Америки, провівши дослідження природних об’єктів, віднесених до Світової спадщини ЮНЕСКО. Завдання: - дослідити найвідоміші об’єкти природи материка, використовуючи різні джерела інформації, скласти маршрут уявної подорожі; - розвивати пізнавальну активність та дослідницькі навички учнів, уміння аналізувати та узагальнювати інформацію, працювати з картами, медіазасобами; - розвивати логічне та критичне мислення, уяву та творчі здібності учнів; - виховувати пізнавальний інтерес учнів до вивчення географії, формувати емоційно-ціннісне ставлення до оточуючого світу. Очікувані результати для учнів:
називати особливості природи Північної Америки; - наводити приклади об’єктів природи материка, віднесених до Світової спадщини; - пояснювати причини їх унікальності; - характеризувати етапи дослідження природних об’єктів та методи досліджень; - складати та обгрунтовувати віртуальний маршрут, що проходить через найвідоміші об’єкти Північної Америки, віднесені до Світової природної спадщини; - презентувати результати досліджень. - Тип уроку: урок застосування знань, умінь та навичок Форма уроку: урок-дослідження Обладнання: фізична карта світу, значки-наліпки, контурні карти, науковопопулярна література, енциклопедії, інструктивні картки, комп’ютерні презентації, комп’ютери, мультимедійна дошка.
Структура уроку І Організаційно-мотиваційний етап…………………………………………...4 хв. · Організація і мотивація …….……………………………………………2 хв. · Інструктаж дослідницьких груп…………………..……………………..2 хв.
ІІ Навчально-дослідницький етап…………………………………………….35 хв. · Дослідження природних об’єктів з використанням мережі Інтернет, карт та друкованих джерел інформації · Розробка маршруту через найвідоміші природні об’єкти Північної Америки, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО · Оформлення та презентація результатів дослідження. ІІІ Підсумковий етап……………………………………………………………6 хв. · Підведення підсумків.Рефлексія…………………….…………………….4 хв. · Інструктаж до виконання домашнього завдання………………………..2 хв. Хід уроку І Організаційно-мотиваційний етап 1. Вступне слово вчителя. Ми продовжуємо вивчати географію Північної Америки. Характеризуючи компоненти природи материка, ми звертали увагу на окремі рекордні (визначні) географічні об’єкти та цікаві відомості про них (згадайте Великий каньйон Колорадо чи Мамонтову печеру). А сьогодні на уроці спробуємо ці об’єкти поєднати у єдиному пізнавальному маршруті територією Північної Америки, провівши дослідження (слайд 1). Якщо сказати точніше, то найвідоміші географічні об’єкти материка уже об’єднані у списку Світової природної спадщини ЮНЕСКО. 2. Вступне слово членів ініціативної групи. ЮНЕСКО – міжнародна організація з питань освіти, науки і культури. Саме ця організація стала ініціатором складання списку Світової спадщини ЮНЕСКО, до якого потрапили найвидатніші пам’ятки природи і культури. Головна мета цього списку – зробити відомими і захистити об’єкти природи і культури, які є унікальними. Цікавою є емблема Світової спадщини ЮНЕСКО (слайд 2). Вона символізує взаємозалежність природних і культурних можливостей. Чотирикутник відображає форми, зроблені руками людини, коло – ознака природи, яка знаходиться над людиною і водночас символізує Землю та захист. Є такі унікальні об’єкти і в Північній Америці. Ми вибрали найвідоміші, які і будемо сьогодні досліджувати (слайд 3). Це дослідження буде теоретичним, але можливо у майбутньому ви здійсните реальну подорож до Північної Америки і побачите всі ці об’єкти . Зараз же можете подивитися на них на слайдах, а потім дослідити детальніше (слайди 4 – 14). 3. Інструктивна інформація вчителя. * Будь-яке дослідження починається зі збору інформації. Чим більше різної інформації про об’єкт ви знайдете, тим точнішим буде дослідження. * Інформацію з різних джерел необхідно проаналізувати, критично порівняти. * Несистематизована інформація перетворюється на хаос, тому її синтезують (ущільнюють) до короткого всебічного опису об’єкту. * Таким чином, аналіз і синтез є головними методами теоретичних досліджень. * А тепер ознайомимося з інструктивною карткою для проведення дослідження. Інструктивна картка 1. Відібрати природні об’єкти, через які пройде туристичний маршрут 2. Скласти опис об’єктів, виявивши: - географічне положення, кількісні характеристики (за наявності); - походження назви природного об’єкту; - причину занесення до списку Світової природної спадщини ЮНЕСКО; - цікаві відомості про природний об’єкт 3. Нанести природні об’єкти на контурну карту 4. Оголосити (презентувати) результат проведених досліджень
ІІ Навчально-дослідницький етап
1. Проведення дослідження
Діяльність учнів Діяльність вчителя · Робота в групах по дослідженню природних об’єктів з використанням мережі Інтернет, карт та друкованих джерел інформації · Індивідуальна робота з контурними картами · Обмін інформацією та використання її для розробки віртуального туристичного маршруту · Підготовка презентації (доповіді, виступу з використанням підготовленої групою електронної презентації чи без презентації (можна використати презентацію, що була на початку уроку) · Координація роботи груп · Забезпечення використання учнями інформації з різних джерел (не тільки мережі Інтернет) · Консультування окремих груп за змістом інструктивної картки · Створення умов для творчого застосування результатів досліджень · Моніторинг дослідницької діяльності кожного учня та класу в цілому 2. Презентація результатів дослідження. 1. Перша група відібрала для туристичного маршруту наступні об’єкти:
Еверглейдс – Мамонтова печера – Ніагарський водоспад – Мігуаша. Маршрут можна визначити як маршрут першої категорії, оскільки він проходить східною – рівнинною частиною материка. Починається мандрівка визначними місцями Північної Америки з півострова Флорида, на півдні якого протікає дивовижна річка, що має довжину всього 16 км. Але її ширина досягає інколи 80 км при глибині всього 15 см. Течія річки є майже непомітною, оскільки падіння від витоку до гирла складає всього 4,5 м. Місцевість, по якій тече річка, називається Еверглейдс («вічні болота», «болотиста низина», «трав’яниста вода») і складається з тропічних лісів, мангрових (деревночагарникових) рослин, сотень малих і великих озер, річок із невеликими острівцями покритої лісом суші. величезних площ боліт. На цій території збереглися одні з найбільших ділянок прісних боліт у світі. Болота Еверглейдс займають близько 7 000кв. км. і становлять основу національного парку. Унікальною є природа парку: 950 видів рослин (тільки орхідей 25 видів, червоні мангрові дерева з великими повітряними коренями, морський виноград, сосни, кипариси. Дуби. Фікуси, чорнильні дерева, кактуси, папороті), 36 видів тварин занесені до Червоної книги. Тут ще можна побачити гостромордих крокодилів, міссісіпських алігаторів, флоридських пантер, кайманів і навіть морських корів – ламантинів.
Із штату Флорида рухаємося на північ. У центральній частині штату Кентуккі, на південному сході Центральних рівнин у західних передгір’ях Аппалач розташована Мамонтова печера – унікальний об’єкт, найбільша за довжиною система підземних ходів (досліджено 560 км) Печера має зв’язки з системою печер Флінт-Рідж, тому її називають ще Флінт-Мамонтовою. Назва об’єкту ніяк не пов’язана з мамонтами. Завдяки величезним розмірам її часто порівнювали саме з розмірами мамонта. Так з’явся стійкий вислів назви. Печера за походженням карстова, утворилася в результаті розчинення підземними водами вапнякових гірських порід, що утворилися мільйони років тому у центральній частині материка, яка була вкрита водою. У печері є ріки й озера, по яких можна плавати у човні; живуть у ній сліпі павуки, цвіркуні, а в річках сліпі риби. Продовжуємо рух на північ до одного з чудес світу – Ніагарського водоспаду. Водоспад знаходиться на кордоні США і Канади, в штаті Онтаріо, де знаходяться п’ять найбільших прісних озер земної кулі: Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо. Єдиний стік води з чотирьох перших озер – річка Ніагара «грім води»), що випливає з озера Ері і впадає в озеро Онтаріо. Річка тече спочатку спокійно, а недалеко від озера Онтаріо обривається 50-метровим уступом в сланцевих породах, прикритих вапняками. Ніагарський водоспад з’явився кілька тисяч років тому, коли утворилися в результаті танення відступаючого льодовика, потоки води промивали собі русло в м’ких пісковиках. Річка Ніагара прорізала в них глибоку ущелину до тих пір, поки не оголилися більш тверді скельні породи. Так вийшов обрив, з якого вниз обрушується величезна кількість води. Характерний зеленуватий колір Ніагари обумовлений саме високим вмістом часток гірських порід, розчинених у водах ріки. Вважається, що за десять тисяч років водоспад піднявся приблизно на одинадцять кілометрів вгору за течією річки, цей рух триває і сьогодні зі швидкістю близько тридцяти сантиметрів на рік.
За оцінками вчених, приблизно через п’ятдесят тисяч років обрив досягне озера Ері і Ніагарський водоспад припинить своє існування. Закінчуємо маршрут на північному сході материка. На маленькому півострові Гаспе, на території канадської провінції Квебек знаходиться Національний парк Мігуаша (територія 87,3 га). Сьогодні на території парку ростуть березові, осинові та хвойні ліси, але близько 380 млн. років тому тут переважала тропічна флора і фауна. В гирлі річки Святого Лаврентія, у прозорій теплій воді існувала велика кількість риби. Залишки різних видів квіткових рослин і риб були вперше (1842 рік) знайдені в гірських породах девонського періоду протерозойської ери у вигляді скам’янілих залишків. Скам’янілі залишки кистеперої риби ( вивчена найкраще з усіх риб, що зникли на планеті) були знайдені у 1892 році і виявилися сполучною ланкою між рибами та наземними хребетними. Ця знахідка (відбиток на каменю) отримала назву «Принц Мігуаша». «Мігуаша» у перекладі означає «червоний камінь». У музей національного парку можна побачити велику колекцію знахідок, що дозволяють відслідковувати історію розвитку життя на нашій планеті. 2. Друга група розробила складніший маршрут:
……..
ІІІ Підсумковий етап. Рефлексія. 1. Підведення підсумків Вчитель дякує всім дослідницьким групам, пропонує висловитися учням з приводу складених маршрутів, відмітивши роботу найактивніших дослідників. Прийом «Закінчити речення»: Цей урок познайомив мене… Урок-дослідження навчив мене… Цей урок дозволить мені…. 2. Інструктаж до виконання домашнього завдання Ми познайомилися з найвідомішими об’єктами природи Північної Америки. А для того, щоб ми мали змогу про них дізнатися, попрацювало багато людей різних професій: спелеологи, палеонтологи, біогеографи. Не всі вони живуть на території Північної Америки, але дослідження печер, річок, гейзерів, вулканів вони зробили. Про населення материка ми будемо говорити на наступному уроці. Щоб він пройшов цікаво, вам необхідно виконати такі завдання (на вибір): 1. З’ясуйте, що вивчають спелеологи? 2. Що є предметом вивчення палеонтології і палеонтологів? 3. Що є предметом вивчення біогеографії та біогеографів?
14. Здійснення уявної подорожі уздовж 50-ї паралелі: складання карти маршруту з позначенням країн, природних об’єктів та природних комплексів (Тема 2. Євразія Зміни природи материка людиною. Найвідоміші об’єкти, занесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Населення. Найбільші держави Європи та Азії. Зв’язки України з країнами Європи та Азії)
Міста розташовані вздовж 50 – ої паралелі:
Франкфурт-на-Майні (50° 06´ пн. ш, 08° 40´ сх. д)
Прага (50° 05´ пн. ш, 14° 25´ сх. д)
Краків (50° 03´ пн. ш, 19° 07´ сх. д)
Сокаль (50° 29´ пн. ш, 24° 16´ сх. д)
Почаїв (50° 00´ пн. ш, 25° 30´ сх. д)
Київ (50° 27´ пн. ш, 30° 31´ сх. д)
Харків (50° 00´ пн. ш, 36° 18´ сх..д)
Актюбинськ (Актобе) (50° 18´ пн. ш, 57° 10´ сх. д)
Семипалатинськ (Семей) (50° 24´ пн. ш, 80° 13´ сх. д)
Комсомольськ – на –Амурі (50° 33´ пн. ш, 137° 40´ сх. д)
Наш населений пункт також розташований на 50-паралелі. Координати села Савчин (50° 28´ пн. ш, 24° 10´ сх. д).
Що побачить мандрівник, який вирішив обігнути Землю по 50-й паралелі, на якій розташовано Київ?
Якщо навмисно змінити умови відомого роману Жуля Верна таким чином, щоб діти капітана Гранта зі своїми друзями подорожували не по 37-й паралелі Південної півкулі, а трималися 50° північної
широти, де розташовано столицю України, їхня експедиція в наші часи точно виявилася б не менш пізнавальною.
Завдання для учнів: за картами атласу здійснити уявну подорож материком Євразія уздовж 50-ї паралелі – визначити країни, міста, великі форми рельєфу та природні зони, які перетинає дана паралель. Можна відшукати унікальні природні об’єкти, які б ви хотіли б відвідати. Свій вибір обґрунтуйте.
Складіть карту з маршрутом уявної подорожі (укажіть назви
географічних об’єктів).
До вашої увагу лише об'єкти, внесені до списків Всесвітньої спадщини
ЮНЕСКО.
1. Пам'ятник 50-й паралелі </ b> - оригінальний знак в Харкові, що символізує, що Харків є найбільшим містом на 50-й паралелі північної широти. Встановлений у Міському саду
імені Т. Г. Шевченка точно по лінії проходження 50-й паралелі північної широти.
2. Софійський собор і Києво-Печерська лавра
N50° 27' 9,288" E30° 31' 0,696"
Україна
Софійський собор, збудований у XI ст., є однією з найдавніших пам'яток православ'я в Україні. Києво-Печерська лавра своїм духовним та інтелектуальним впливом сприяла поширенню православ'я на
Русі.
3. Кафедральний собор Нотр-Дам у місті Турне
N50° 36' 21,708" E3° 23' 21,336"
Бельгія
Собор було побудовано в першій половині XII ст. Його вважають одним із найкрасивіших у Європі. У 2000 році його включили до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а у 2008 році з нього було
викрадено 13 унікальних предметів церковного мистецтва, вартість яких оцінюється в EUR40 млн.
4. Історичний центр Праги
N50° 5' 22,992" E14° 25’ 9,984"
Чехія
Кафедральний собор Святого Віта — найяскравіший з безлічі архітектурних пам'ятників старої Праги. Будівництво собору
зайняло близько 600 років — із середини XIV ст. до 1929 року. Сьогодні він є місцем перебування єпископа Празького. Тут також знаходиться усипальниця королів Богемії та зберігаються коронаційні
регалії.
5. Золоті гори Алтаю
N50° 28' 0" E86° 0' 0"
Росія
Під цією назвою у списку світової спадщини ЮНЕСКО знаходяться три заповідники: Катунський біосферний, плоскогір'я Укок та Алтайський заповідник — один із найбільших у Росії. На його території
розташовано 160-метровий Великий Чульчинський водоспад — найвищий на Алтаї. Тут також знаходяться майже 1200 озер площею від 1 га. При цьому єдина автомобільна дорога має щебеневе покриття та
була побудована нещодавно.
15. Шляхи розв’язування екологічних проблем.( Тема 2. Екологічні проблеми материків та океанів. Забруднення навколишнього середовища. Види забруднення, основні джерела їх надходження. Міжнародне співробітництво у розв’язуванні екологічних проблем. Міжнародні організації з охорони природи.)
8 клас
1. Прокладання маршрутів за топографічною картою та їх обґрунтування (Тема 2. Топографічні карти. Топографічна карта та її елементи. Читання та практичне використання топографічних карт.)
2. Порівняльна оцінка географічного положення України з країнами світу (2 – 3 на вибір). (Тема 1. Україна на політичній карті Європи і світу. Географічне положення (фізико-географічне, економіко-географічне, політико-географічне).
3. Планування маршруту мандрівки країнами світу з визначенням різниці в часі в них порівняно з київським. (Тема 3. Україна на карті годинних поясів. Міжнародна система відліку часу. Годинні пояси. Місцевий час. Поясний час. Літній час. Особливості регулювання системи відліку часу в країнах світу. Час в Україні)
4. Прогнозування погоди за народними прикметами та порівняння з прогнозом в інтернет-джерелах, ЗМІ. (Тема 2. Клімат і кліматичні ресурси. Кліматичні ресурси та охорона повітря. Вплив погодно-кліматичних умов на здоров’я і господарську діяльність. Охорона атмосферного повітря. Кліматичні особливості своєї місцевості.)
5. Вплив людини на родючість ґрунтів своєї місцевості.( Тема 4. Ґрунти та ґрунтові ресурси. Ґрунтові ресурси України. Ґрунти своєї місцевості. Дослідження В. Докучаєва. Зміни ґрунтів у результаті господарської діяльності людини. Заходи з раціонального використання й охорони ґрунтових ресурсів.
6. Ландшафти своєї місцевості, їх освоєння і використання. (Тема 7. Ландшафти України. Ландшафт як просторово-цілісна система. Карта «Ландшафти». Антропогенні ландшафти)
7. Виявлення ландшафтів у світі, що мають схожість із ландшафтами України. (Тема 7. Ландшафти України. Ландшафт як просторово-цілісна система. Карта «Ландшафти». Антропогенні ландшафти)
8. (на вибір) Вплив компонентів природи на здоров’я людини.( Тема 8. Природокористування. Природокористування та геоекологічна ситуація в Україні. Використання природно-ресурсного потенціалу України. Основні види забруднень довкілля в Україні. Вплив екологічної ситуації на населення)
9. Зміни природи своєї місцевості під впливом діяльності людини. (Тема 8. Природокористування. Заходи щодо раціонального природокористування. Моніторинг навколишнього середовища. Природокористування в умовах сталого розвитку. Основні заходи щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля.)
10. Ознайомлення з об’єктами природи своєї місцевості (екскурсія) (Розділ V. Природа й населення свого адміністративного регіону
9 клас
1. Проблеми й перспективи освоєння родовищ нафти і природного газу на шельфі Чорного та Азовського морів.( Тема 3. Добувна промисловість. Основні й перспективні райони видобування кам’яного вугілля, нафти, природного газу в Україні. Шляхи покриття дефіциту палива в Україні.)
2. Малі і середні міста України — центри швейного виробництва. (Тема 5. Виробництво тканин, одягу, взуття. Чинники та центри розміщення текстильного, швейного, шкіряного, взуттєвого виробництва в Україні.)
3. Українські та імпортні продукти в споживчому кошику вашої родини. (Тема 6. Виробництво харчових продуктів, напоїв. Виробництво харчових продуктів у своєму регіоні. Виробництво продуктів харчування в світі: сучасні тенденції, вплив глобалізації та національних традицій, взаємозв’язок з агробізнесом.)
4. Традиційні продукти харчування в Україні та країнах-сусідах.( Тема 6. Виробництво харчових продуктів, напоїв Традиційні виробництва харчових продуктів окремих країн світу.)
5. Міські види транспорту свого обласного центру. (Тема 1. Транспорт. Транспорт, його роль у національній економіці та формуванні світового господарства. Види транспорту, їхні переваги й недоліки. Транспорт України. Залізничний транспорт – основний вид транспорту України. Найважливіші автомагістралі України.)
6. Прояви глобальних проблем в Україні і у своєму регіоні. (Розділ V. Глобальні проблеми людства. Роль світової громадськості та міжнародних організацій у їх розв’язуванні. Сталий розвиток — стратегія людства на ХХІ століття.)
10 клас
Орієнтовні теми для досліджень (за вибором учня)
Розділ І. Європа
Тема 1. Загальна характеристика Європи.
1. Інтеграційні та дезінтеграційні процеси у Європі.
Міжнародна економічна інтеграція - це процес господарсько-політичного об'єднання країн на основі розвитку глибоких стійких взаємозв'язків і розподілу праці між національними економіками, взаємодії їх виробничих структур на різних рівнях і в різних формах
• Європейська інтеграція — це процес політичної, юридичної, економічної (а в деяких випадках — соціальної та культурної) інтеграціїєвропейських держав, у тому числі й частково розташованих в Європі. На даний момент європейська інтеграція досягається в основному за рахунок розширення Європейського Союзу та Ради Європи.
• Шенгенська зона включає в себе 26 європейських держав, що приєдналися до однойменної угоди, підписаної в селі Шенген (Люксембург) в 1985 році. У плані міжнародних подорожей Шенгенська зона діє подібно до єдиної держави з прикордонним контролем на зовнішньому кордоні — при в'їзді та виїзді із зони, але без прикордонного контролю на внутрішніх рубежах держав, що входять у цю зону.
• У відповідності до статутних документів Альянсу, головна роль НАТО полягає у забезпеченні свободи і безпеки країн-членів з використанням політичних і військових засобів.
• Політичний союз 29 держав Північної Америки і Європи, які прагнуть досягти мети Північноатлантичного договору, підписаного у Вашингтоні 4 квітня 1949.
Сьогодні, в світовому масштабі, поширення набувають дезінтеграційні процеси, не оминули вони і Європу. В даному регіоні це виявляється у зростанні масштабів відцентрових тенденцій. Слово “дезінтеграція” виникло від з’єднання префікса “дез” (лат. de), що означає відсутність, скасування, усунення чогось або зворотний, протилежний напрямок процесу, і слова “інтеграція”, яке, в свою чергу, походить від лат. “іnteger”, тобто “цілий”, або англ. “to integrate” – об’єднувати, “integration” – об’єднуватися. В основі процесів дезінтеграції та інтеграції лежать відповідно відцентрові (centrifugal) і доцентрові (centripetal) тенденції [3]
В Європі, яка зазвичай асоціюється з процесом інтеграції, відбуваються резонансні події. Дедалі частіше перемогу на виборах у європейських державах здобувають політичні партії націоналістичного спрямування. Відображенням цієї націоналістичної тенденції в Європі є пожвавлення сепаратистських рухів. Наприклад, після виборів 2011 року більшість місць в парламенті Шотландії зайняла Шотландська національна партія, що відстоює ідеї незалежності. Згодом, уряд заявив про рішення винести питання про незалежність Сполученого Королівства на референдум 2014 року. Проблеми між фламандцями і валлонами у Бельгії наводять на думку, про можливий розділ Бельгії в майбутньому. Всі вже змирилися з твердженнями про те, що у Європи немає своєї зовнішньої політики. Досить багато зауважень скеровані на адресу віце-президента Єврокомісії і Верховного представника ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Кетрін Ештон, якій доручили “вести корабель без визначеного курсу, вітрил, та й, мабуть, без корпусу. Тобто дещо, на чому плисти можна”. Всі держави знають, що у справах зовнішньої політики з великими європейськими партнерами питання слід вирішувати без посередництва ЄС, одночасно підтримуючи тактовні відносини з малими і середніми учасниками, та прислухаючись до європейських інститутів лише в тих рідкісних випадках, коли Єврокомісія ще в силах повпливати.
2. Відновна електроенергетика в країнах Європи: регіональні особливості та відмінності.
Частка відновлювальної енергетики в загальній структурі генерації електроенергії Європи зросла всього з 29,2 до 29,6%. Таким чином, ВДЕ залишаються основним джерелом електроенергії, випереджаючи інші окремо взяті джерела, наприклад, атомну енергію, частка якої складає 26,3%.
Минулого року погодні умови не завжди сприяли ефективному виробництву електроенергії вітровими та сонячними електростанціями, тому їх показники ледь перевищили рівень 2015 року. Встановлення нових потужностей відбувалося також нижче референтних показників. Нові вітрові електростанції хоча й будувалися досить швидкими темпами, проте такого не можна сказати про сонячні електростанції та біогазові установки. Разом з тим, фотоелектрична і вітрова енергія стали найдешевшим джерелом енергії у багатьох регіонах Європи. Рекордно низькі результати аукціонів на відновлювальну енергію буди встановлені у Данії – 49,9 євро/МВт-год за офшорну вітрову енергію та 53,8 євро/МВт-год за сонячну.
У масштабах ЄС частка відновлювальних джерел у виробництві енергії зросла на 10% за період 2010-2016 років. Патрік Грейхен пояснює це значним досягненням енергетичної політики ЄС за останні десять років. ЄС повинен спиратися на цей успіх у період після 2020 року й працювати вже зараз над створенням нормативних умов, що стимулюватимуть подальше зростання. Пакету «Чиста енергія для всіх європейців» Єврокомісії не достатньо в цьому відношенні, вважають автори звіту.
Частку відновлювальних джерел різко збільшили Данія, Литва, Італія та Німеччина. На останніх місцях в розвитку екологічно чистої енергії опинилися Латвія, Угорщина, Люксембург та Нідерланди.
Найбільше інвестицій припало на офшорну вітрову енергію. За розрахунками Bloomberg New Energy Finance, обсяг капіталовкладень у цей сектор в Європі склав 25,8 млрд доларів. Прогнози теж багатообіцяючі. Німеччина планує до 2030 року встановлювати по 730 МВт офшорних ВЕС щороку, Великобританія пообіцяла нарощувати по одному гігавату в рік у 2020-х роках, а Нідерланди – по 700 МВт в рік до 2020 року.
Історична віха торкнулась і сонячної енергетики – у 2016 році обсяги потужностей сонячних електростанцій перейшли рубіж 100 ГВт. Проте, встановлення нових сонячних потужностей збавило темпи у порівнянні з 2015 роком (7,3 ГВт проти 8,2 ГВт). Це частково пояснюється скасуванням субсидій для сонячної енергії в Об’єднаному Королівстві .
Виробництво енергії з відновлювальних джерел (за винятком гідроенергії) збільшилося на 11 ТВт-год в 2016 році, у порівнянні з неймовірним стрибком на 72 ТВт-год в 2015 році. Загалом генерація усіма видами відновлювальної енергії незначно зросла в минулому році: вітрова – на 1%, сонячна – на 4%, гідроенергетика на 2%.
У середньому з 2010 року обсяг виробництва електроенергії з ВДЕ зростав щорічно на 51 ТВт-год. При цьому вітрова генерація подвоїлась з 150 ТВт-год у 2010 році до 306 ТВт-год у 2016 році, сонячна зросла у чотири рази – з 23 ТВт-год до 114 ТВт-год. Виробництво енергії з біомаси зросло на 44% – з 130 ТВт-год до 188 ТВт-год.
Близько 75% енергії з так званих «нових відновлювальних» джерел (без гідроенергії) було вироблено у шести країнах. Найбільше в Німеччині (28%), далі йде Великобританія (13%), Іспанія та Італія (11% кожна), Франція (6%) і Швеція (4%).
Автори звіту прогнозують на 2017 рік подальші значні падіння виробництва енергії з викопного палива, проте з якого саме – вугілля чи газу, прогнози нечіткі. Стосовно відновлювальних джерел енергії, то аналітики очікують збереження темпів запровадження нових потужностей задля досягнення країнам-членами ЄС своїх цілей до 2020 року. Вони наголошують, що досі відсутня надійна політика для задоволення цілей відновлювальної енергії до 2030 року, яка б сприяла новим інвестиціям у чисту енергію в країнах Європи.
2016 рік показав, якими можуть бути скорочення викидів парникових газів при зменшенні виробництва енергії з вугілля. Проте, щоб гарантувати подальше скорочення викидів СО2, необхідна послідовна політика ЄС задля постійного зростання відновлювальних джерел енергії і справедливого переходу з поетапною відмовою від вугільної енергії. Більше того, неочікувано низька вартість сонячної та вітрової енергії могла б спричинити перегляду Єврокомісією цілей для відновлювальної енергії на 2030 рік та механізмів їх досягнення. Це, безперечно, стало би стабільною та міцною нормативною базою в поєднанні з розумними фінансовими інструментами, задля того, щоб Європа змогла використати весь потенціал з енергоефективності та ВДЕ.
3. Структура й просторова організація виробництва чорних металів у країнах Європи.
Старі райони чорної металургії тяжіли до сировини: здебільшого до родовищ коксівного вугілля (Німеччина, Польща, Чехія,
Бельгія), рідше – до залізорудних басейнів (Швеція, Люксембург, Уральська та Центральна металургійні бази Росії).
Так, у другій половині ХХ ст. чорна металургія багатьохєвропейських країн була переорієнтована на дешевшу й водночас високоякісну імпортну сировину з Канади, Австралії, Бразилії, ПАР або металобрухт.
Через цевідбулося зрушення виробництва чавуну та сталі до морських портів. Зокрема цепроявилося в Італії, Німеччині, Франції, ідерландах. Найпотужніший із сучасних
металургійних комбінатів, що працює біля моря, споруджений у місті Таранто напівдні Італії.
Найбільшими світовими виробниками сталі серед країн Європи є Росія,
Німеччина та Україна.
В Європі працюють провідні сталеплавильні компаніїсвіту, такі як «Міттал Стіл» (Нідерланди), «Арселор» (Люксембург–Франція),«Брітіш Стіл» (Велика Британія), «Тіссен» (Німеччина).
До найбільших районів чорної металургії світу належать Рурський (Німеччина), Південно-Уельський
(Велика Британія), Остравсько-Карвінський (Чехія), Верхньосілезький (Польща),Уральський (Росія), Придніпровський (Україна).
кольорова металургія. Великими країнами-виробниками алюмінію Франція, яка має значні поклади бокситів.
Норвегія та Ісландія,які використовують імпортні боксити та власну електроенергію.
цинку в м. Авілес Іспанія
Перший тип металургійних підприємств виник у місцях залягання залізних руд та/чи кам’яного вугілля,
другий — у портовопромислових
комплексах (наприклад, у м. Галац, Румунія), до яких імпортують необхідну для виробництва металургійної продукції мінеральну сировину. Найпоширеніші — малі металургійні заводи з переробки металевого брухту (наприклад, у м. Корк, Ірландія).
Тема 2. Країни Європи
1. «Нове обличчя Руру» - постіндустріальний розвиток: «зелені» міста замість похмурих ландшафтів.
2. Лондон, Берлін, Париж, Київ: схожість і відмінність сучасного розвиток міст.
3. Кластери в Італії як домінуюча форма організації виробництва товарів і послуг.
Розділ ІІ. Азія.
Тема 1. Загальна характеристика Азії
1. Екологічні виміри економічного зростання в країнах Азії.
2. Географічне положення країни як чинник її економічного розвитку (на прикладі Туреччини і Сингапуру).
3. Країни Перської затоки – новий осередок індустріалізації.
Тема 2. Країни Азії
1. Острови Кюсю і Хоккайдо: контрасти в Японії.
2. Унікальність економічної системи Китаю.
3. «Коридори» зростання в Індії.
Розділ ІІІ. Океанія.
Тема 1. Австралія.
1. Національні парки Австралії як обєкти міжнародного туризму.
2. Розвиток Західної Австралії у контексті зростання глобального попиту на природні ресурси.
3. Канберра – політико-адміністративний центр країни.
Тема 2. Мікронезія, Меланезія, Полінезія.
1. Нова Зеландія – високорозвинена країна зі сприятливими умовами для ведення бізнесу.
2. Країни Океанії – регіон екзотичного туризму.
Розділ ІУ. Америка.
Тема 1. Загальна характеристика Америки
1. «Бананові республіки»: типові ознаки та сучасний розвиток.
2. Панамериканське шосе – дорога через три Америки.
3. Туризм як чинник розвитку країн Карибського басейну.
Тема 2. Країни Америки
1. Форми територіальної організації нових видів промислового виробництва у США.
2. Економічна взаємодія вздовж державного кордону між Мексикою і СЩА.
3. Складники підприємницького успіху української діаспори в Канаді та США.
Розділ У. Африка.
Тема 1. Загальна характеристика Африки
1. Кордони на політичній карті Африки: особливості делімітації та демаркації.
2. Ангола: успішний розвиток після війни.
3. Вплив колоніального минулого на сучасну міжнародну спеціалізацію та просторову структуру господарства країн Тропічної Африки.
Тема 2. Країни Африки
1. «Три кити» економіки Єгипту: Суецький канал, нафта, туризм.
2. ПАР серед країн Африки.
3. ПАР: одна держава – три столиці.
11 клас.
Орієнтовні теми для досліджень (на вибір)
Розділ І. Топографія та картографія
Тема 2. Картографія
1. Визначення оптимального маршруту руху між визначними об’єктами свого району за допомогою навігаційної карти своєї області.
2. Сфери використання даних дистанційного зондування Землі.
Розділ ІІ. Загальні закономірності географічної оболонки Землі
Тема 1. Географічні наслідки параметрів і рухів Землі як планети
1. Моделювання природних явищ на Землі у дні рівнодень та сонцестоянь.
2. Прояви сили Коріоліса на річках своєї місцевості
Тема 3. Геологічне середовище людства
1. Причини заселення схилів вулканів.
2. Сучасні вимоги до будівництва у районах з високою сейсмічністю
Тема 4. Атмосфера та системи Землі
1. Ресурсний потенціал атмосфери своєї місцевості та приклади його використання.
2. Система протидії засухам у своїй місцевості
Тема 5. Гідросфера та системи Землі
1. Система протидії паводкам, повеням, селям і лавинам в окремих районах України.
2. Карстовий рельєф як приклад взаємодії геосфер.
3. Прозорість води у річці (озері, ставку): від чого залежить і чому змінюється?
Тема 6. Біосфера та системи Землі
1. Деградовані ґрунти: причини і перспективи використання.
2. Чинники порушення широтної зональності на материках та території України
Тема 2. Демографічні процеси у світосистемі
1. Уплив старіння населення на місце країни в міжнародному поділі праці.
2. Працемісткі виробництва густозаселених регіонів світу.
3. Екологічні та соціальні проблеми густозаселених регіонів світу.
Тема 3. Глобальна економіка
1. Світовий ринок патентів: лідери й аутсайдери.
2. Роль транснаціональних компаній у розвитку машинобудівних та хімічних виробництв в Україні.
Розділ ІV. Суспільна географія України
Тема 1. Українська держава
1. Гельсінські угоди (Заключний акт наради з безпеки і співробітництва в Європі) – програма дій для будівництва єдиної, мирної, демократичної Європи
Тема 2. Населення України
1. Сучасна географія трудової еміграції з України.
2. Соціальні проблеми монофункціональних міст.
Тема 3. Економіка України в міжнародному поділі праці.
1. Давальницька сировина у швейній індустрії України: позитивні й негативні аспекти для виробників і споживачів.
2. Офшорна розробка програмного забезпечення в Україні: основні центри, компанії.
3. Реалізація планів сталого (збалансованого) розвитку в різних країнах: успіхи і прорахунки
3. Труднощі, які виникають в учнів при вивченні географії
4. Ефективні форми і методи роботи на уроках географії
для підвищення мотивації
навчальної та пізнавальної діяльності учнів.
Сьогодні школа покликана формувати компетентності, що дозволяють шкільному випускнику стати успішною, життєспроможною особистістю, здатною до творчої самореалізації. На уроках географії вчитель повинен не просто дати учням той чи інший обсяг знань і вмінь, а й сформувати таку людину, яка здатна критично мислити, приймати рішення, виробити свою позицію в житті, власний світогляд, ставлення до себе й інших і вміння адаптуватись до умов життя, змінюючи його на краще.
Одним з найважливіших засобів підвищення ефективності навчання є розвиток пізнавального інтересу до предмету. Його особливе значення полягає в тому, що вчення спрямоване не лише на сприйняття учбового матеріалу, але й на формування відношення учня до самої пізнавальної діяльності. Систематично підвищуючи мотивацію, зміцнюючи і розвиваючи пізнавальний інтерес на кожному уроці, можна добитися того, що саме він ( інтерес, мотив ) стане основою позитивного відношення до вчення, вплине на результати діяльності, на процеси мислення, уяви, пам'яті, почуттів, які під дією вчителя придбають особливу активність і спрямованість навчання.
Чарівне слово для роботи з дітьми - мотивація. Основу її складає потреба дитини у чому-небудь. Тому відповісти на запитання «Що таке мотивація?» можна так: « мотивація - це процес спонукання людини до діяльності для досягнення тієї чи іншої мети». Успішне навчання без мотивації неможливе. Проведені дослідження щодо мотивації навчальної та пізнавальної діяльності учнів показали цікаві закономірності - виявилося, що значення мотивації для успішного навчання вище, ніж значення рівня інтелекту учня.
Роль компенсуючого фактору у випадку недостатньо високих здібностей учня може зіграти висока позитивна мотивація. Однак, цей принцип не працює в зворотньому напрямку - ніякі здібності учня не можуть замінити відсутність навчального мотиву або низьку його вираженність і забезпечити значні успіхи у навчанні.
Існує ряд форм та методів, застосування яких на уроках географії сприяє підвищенню мотивації навчальної та пізнавальної діяльності учнів. В першу чергу це стосується форм проведення уроку. У цьому питанні багато залежить від майстерності вчителя, його вміння організувати навчальний процес, його бажання творчого пошуку. Часом, в результаті творчого пошуку народжуються цікаві нестандартні форми навчання, які дозволяють підвищити інтерес до предмету або повернути вже втрачений.
Готових відповідей на запитання «Що зробити, щоб дитина хотіла вчитися?» або «Як спланувати діяльність на уроці?» вчитель не знайде ні в підручнику, ні в методичному посібнику. Він сам повинен сконструювати ту схему, яка підходить саме для його предмету, саме цим учням, саме на цьому етапі вивчення теми.
СХЕМА МОТИВАЦІЇ
Діяльнісна парадигма сучасної освіти передбачає розвиток особистості учня на основі створення універсальних способів діяльності. Таким універсальним способом є підвищення мотивації навчальної та пізнавальної діяльності учнів на кожному уроці. Процес вчення розуміється не лише як засвоєння системи знань, умінь і навичок, що становлять інструментальну основу компетенцій учня, але і як процес розвитку особистості, надбання духовно-морального і соціального досвіду.
Провідна педагогічна ідея полягає в створенні умов для активізації пізнавальної діяльності через використання різних форм навчання та підвищення мотивації за допомогою широкого її впровадження в учбовий процес. Сьогодні робота націлена не на пасивне заучування інформації або отримання її з вуст вчителя, а на активне вирішення проблеми, що вимагає самостійних творчих зусиль та підвищення інтелекту.
Сучасний учитель повинен бути митцем в організації активної пізнавальної діяльності учнів на уроці, що набагато цікавіше, і в той же час складніше, ніж звичайне повідомлення знань та перевірка його засвоєнь. Тому, провідна ідея наступному:
формування в учнів на уроках географії ключових компетентностей, які дозволять кожній дитині стати успішною, життєспроможною особистістю, здатною до творчої самореалізації,
формування самоосвітніх умінь учнів на уроках географії як спосіб організації учбово - пізнавальної діяльності,
формування творчих здібностей як здібностей створювати нове, оригінальне,
формування активної творчої особистості, здатної перетворювати навколишній світ.
Мета педагогічної діяльності , виходячи з актуальності проблеми, полягає в тому, щоб створити на уроках географії умови для розвитку пізнавальної діяльності учнів, а також формувати у дітей ключові компетентності:(пізнавальну, самоосвітню, інформаційну, громадську, підприємницьку) – компетентності вільної, творчої особистості, здатної до самореалізації в умовах сучасного інформаційного суспільства.
Для вирішення методичної проблеми:
1.Створити умови для розвитку життєтворчої компетентності учнів.
2.Визначити найбільш перспективні шляхи формування і розвитку ключових компетентностей учнів в сучасних умовах навчання й виховання.
3.Навчити учнів відбирати й знаходити потрібні знання, способи для розв'язання проблеми.
4.Навчити відбирати корисний матеріал для виконання будь яких завдань.
5.Формувати уміння самостійно навчатися та незалежно оперувати знаннями.
6.Формувати інформаційну компетентність, яка передбачає здатність добувати, осмислювати, використовувати інформацію з різних джерел; критично оцінювати інформацію, застосовувати інформаційно комунікаційні технології в навчанні та повсякденному житті.
Ці завдання я впроваджую в життя за допомогою мотиваційних прийомів, тому що проблема мотивації навчання є однією з центральних у моєму навчальному процесі і набуває особливого значення. Мотивація - одне з найважливіших умов успішності або неуспішності навчання дитини. Спираючись на практичний досвід, я зробила висновок, що мотиваційна сфера динамічніша, ніж пізнавальна. Для реалізації завдань, пов’язаних з роботою над методичною темою:
1) нетрадиційні форми проведення занять;
2) нові педагогічні технології, значна роль яких належить до сучасних засобів навчання школярів;
3) інтерактивні засоби навчання;
4) традиційні засоби навчання – підручник та географічна карта .
Для підвищення мотивації навчальної діяльності учнів на уроках географії є такі нетрадиційні форми проведення занять та сучасні педагогічні прийоми, наприклад
«Дивуй» - де наводяться дивні факти або неправдоподібні історії про географічні об’єкти, явища, тощо.
«Фантастична добавка» - де моделюється фантастична ситуація для виконання реальних завдань.
«Практичність теорії» - де доводиться практичність навчальної теми шляхом розв’язання конкретної практичної ситуації.
Відстрочена відгадка» - де формулюється загадка, відповідь на яку можна дізнатися, лише працюючи над новим матеріалом.
«Мікрофон» - де за допомогою «мікрофона» учні самостійно формують позитивну мотивацію для вивчення певної теми.
«Проблемне питання» - де ставиться запитання проблемного характеру.
Наприклад: у 8 класі при вивченні теми «Рельєф України» є прийом «Проблемне питання», де ставиться перед учнями проблемне запитання: «Як видно з фізичної карти України, майже вся територія нашої країни рівнинна. Чим це можна пояснити?», а в 7 класі на уроці за темою «Клімат та внутрішні води Австралії» можна запропонувати дітям вирішити таке проблемне питання: «Чому Австралія найсухіший материк на Землі?». Або ж, у 7 класі на уроці за темою «Населення Австралії» для підвищення мотивації я використовую прийом «Приваблива мета»: перед початком вивчення нової теми я повідомляю учням цікаві факти з життя корінного населення Австралії, історичні відомості про етапи заселення материка європейцями сучасний розвиток країни Австралійський Союз. Ці факти викликають збільшений інтерес, тобто, мотивують дітей до вивчення нового матеріалу. У 8 класі на уроці за темою «Нерудні корисні копалини» я використовую прийом «Викликаю асоціацію», де я пропоную учням висловити асоціації, які викликають у них наступні словосполучення: «корисні копалини», «рудні корисні копалини», «паливні корисні копалини». Також, у 8 класі вивчаючи тему «Прогноз погоди. Синоптична карта», я використовую прийом «Навчальний кінозал», де учні переглядають відео ролик з записом прогнозу погоди, а потім роблять висновок про переглянуту інформацію та надають прогноз погоди на наступну добу.
ВІДЕОРОЛИКИ
Велике місце в роботі займають сучасні педагогічні технології. На уроках географії застосовують метод комп'ютерних технологій та метод творчих проектів. Цей метод не тільки полегшує засвоєння навчального матеріалу, але й дає нові можливості для розвитку творчих здібностей учнів:
підвищує мотивацію учнів до навчання;
активізує пізнавальну діяльність;
розбудовує мислення й творчі здібності дитини;
формує активну життєву позицію в сучаснім суспільстві.
Наприклад, при використанні методичного кейсу відзначаються такі позитивні сторони:
учні мають можливість самостійно здобувати знання, перевіряти свої досягнення за допомогою практичних робіт різного виду (навчальних, тренувальних, підсумкових) і тестових завдань;
створюється ситуація успіху: при невдалім виконанні завдання є можливість повторити його кілька разів, вибираючи індивідуальний темп роботи, не боячись відстати від інших однокласників, або відповісти гірше їх. Частина практичних завдань має ігровий характер, що дозволяє в цікавій формі закріпити знання й уміння;
створюється можливість нелінійного переміщення за курсом (дуже швидко можна знайти потрібний матеріал з будь-якої теми у випадку, якщо він забутий);
демонстрація анімаційних схем, відеофільмів розкриває сутність досліджуваного явища і його динамічність у випадку, коли досліджуваний матеріал важкий для показу або носить абстрактний характер; з’являються широкі функціональні можливості роботи з інтерактивними картами: робота із шарами карти (фізичні, тектонічні, кліматичні, карти природних зон), метод зіставлення карт шляхом накладання однієї карти на іншу, дозволяє реалізувати практично - орієнтований напрямок в навчанні, формуючи найважливіші географічні вміння - картографічні.
Використання комп'ютера на уроці допомагає вирішувати наступні навчальні й пізнавальні завдання: 1) формувати мотивацію до предмету, 2) активізувати дітей на уроці, 3) сприяти розвитку комунікативних умінь і навичок учнів.
На уроках географії для підвищення інтересу та мотивації навчальної та пізнавальної діяльності учнів я використовую різноманітну інформацію через використання сучасних засобів навчання: аудіовізуальні та екранно-звукові (електронні енциклопедії й путівники, адаптовані програмно-методичні комплекси, електронні підручники, тест-програми), фрагменти телепередач, науково-популярних фільмів, відео роликів з Інтернету, різноманітні ігри, яскраві описи, цікаві розповіді , які можуть бути не тільки прикладом, але й мотивом для досягнення успіхів у навчанні.
Великою підмогою в формуванні інформаційної культури вчителя та учня є Інтернет. На своїх уроках я використовую форми та методи пізнавальної діяльності учнів через пошук різноманітної інформації в Інтернеті. Наприклад: «Пошук суперечливих точок зору», «Візитна картка країни». Учні є свідками того, що відбувається на екрані: виверження вулкану, руйнівного цунамі, циклону, що зароджується, або ж стають безпосередніми авторами синоптичних карт, діаграм опадів, тощо . Очевидними для них стають різні атмосферні й тектонічні процеси, наочність яких за допомогою інших дидактичних засобів дуже важко представити. Так, якщо можна знайти опис якого-небудь об'єкту в книзі, то спуститися на дно Світового океану або побачити загальну циркуляцію атмосфери з космосу можна тільки за допомогою сучасних технологій.
ВІДЕО ФРАГМЕНТИ
Також для підвищення інтересу до предмету створюються творчі проекти та відео презентацій. Цей вид діяльності дуже подобається більшості школярів з 6 по 11 клас. Творчий пошук підвищує мотивацію навчальної діяльності та формує ключові компетентності у дітей. При створенні творчих проектів та відео презентацій учнів приваблює пошук інформації та публічність захисту, адже робота оцінюється не тільки вчителем, але й однокласниками. Демонстрація проектів готує учнів до образного сприйняття знань, підвищується навчальна активність учнів на уроці, значно поліпшується сприйняття досліджуваного матеріалу і його запам'ятовування.
Творчі проекти є демонстраційним матеріалом для дітей, які будуть готувати нові проекти, дає можливість учням брати участь у різних конкурсах-виставках, науково-практичних конференціях. Впровадження інформаційних технологій у процес навчання дозволяє відродити відомий всім дослідницький метод навчання. Для підвищенн мотивації, розвитку інтересу та розвитку самостійністі я використовую такі форми сучасних уроків: урокгра, урок -вікторина, урок-практикум, урок-подорож, урокекскурсія, урок-рольова гра, урок-аукціон, урок-казка. Для доросліших учнів практикую урок - семінар або урок - конференцію. Учні готують виступи або електронні презентації для проведення таких уроків.
ЕЛЕКТРОННІ ПРЕЗЕНТАЦІЇ УЧНІВ
Для впровадження проблеми на уроці є 3 етапи:
1. Орієнтовно-мотиваційний (учень повинен сам сформулювати для себе ціль і основне навчальне завдання). 2 .Операційно-виконавчий (учень планує разом із учителем свої дії й можливості в розв'язку цього завдання). 3. Рефлексивно - оціночний (учень уміє оцінити свою діяльність, зробити самооцінку отриманого результату).
1 етап Орієнтовно - мотиваційний. Учень сам визначає мету уроку й навчальне завдання. Наприклад, у 9 класі при вивченні теми «Паливна промисловість України » я не тільки повідомляю тему уроку, але й приваблюю учнів до вивчення складу галузі та її значення в господарському комплексі країни. Учні визначають, що мова йдеться про розвиток вугільної, нафтової та газової галузей. На цьому етапі я ускладнюю діяльність учнів, пропонуючи їм скласти схему міжгалузевих зв'язків паливної промисловості, або ж використовую прийом « чи знаєте ви, що …», починаючи урок з цікавої географії.
2 етап Операційно-виконавчий. Це тяжкий етап, бо він потребує великої уваги з боку вчителя (учень планує під керівництвом вчителя свої дії й можливості в розв'язуванні поставлених завдань). На цьому етапі навчальної діяльності я підвищую мотивацію пізнавальної потреби або потреби в самоосвіті. Наприклад, на другому етапі я використовую прийом: «Свобода вибору». Свобода вибору на уроках географії дає ситуацію, де учень випробовує почуття хазяїна. Вибравши дію самостійно, учень на уроці має набагато більшу відповідальність за її результати. Наприклад, у 9 класі при вивченні теми «Сільське господарство України» я пропоную учням виконати завдання на вибір: 1) скласти конспект теми за підручником; 2) підготувати тестові завдання за темою; 3) попрацювати з модулями ; 4) попрацювати з документами ; 5) розв'язати проблемне питання. Також, на другому етапі уроку я використовую групову або парну роботу. Головне правило групової діяльності - не роз’єднувати учнів на сильних і слабких, а організувати спільну навчальну діяльність дітей. Необхідні умови групової роботи: 1) склад групи - 3-5 учнів, 2) добровільність створення груп, 3) чіткий розподіл ролей у групі. Групова робота на моїх уроках географії сприяє формуванню комунікативних компетенцій, тому що учням доводиться працювати в групі, виконувати різні ролі: бути лідером, веденим, організатором, виконавцем; афішувати результати діяльності групи, виступаючи перед класом. Учні відзначають, що завдяки таким заняттям навчилися виступати «привселюдно», «дискутувати», «швидко думати». Наприклад, в 6 класі, вивчаючи тему «Вулканізм і землетруси» я пропоную учням прийом «Театралізація», де діти поділяються на групи й кожна група розробляє правила поведінки під час землетрусу. Потім представляють поведінку у вигляді позитивного та негативного героїв. Групова робота використовується як при вивченні нового матеріалу, так і під час повторно - узагальнюючих уроків або ігрових уроків .
3-й етап Рефлексивно - оціночний. Рефлексивний метод - це коли учень вміє оцінювати свою діяльність, зробити самооцінку отриманого результату. Цей етап дуже важливий для грамотної організації та мотивації навчання. Я орієнтую своїх учнів на індивідуальні досягнення, заохочую й підкріплюю досягнення учня, порівнюючи їх результати не з результатами інших, а з їх власними, побудованими на минулих успіхах і невдачах. Підсумком подібної стратегії навчання є зростання привабливості успіху, впевненості у своїх силах і як результат - оптимальна мотивація й успішне навчання.
В своїй роботі я використовую один із таких варіантів зробити самооцінку, наприклад: продовжити пропозицію: “Я сьогодні зробив для себе висновок…”, “Я сьогодні зрозумів…”, “Я сьогодні задумався…”. Іншим варіантом я пропоную учням оцінити свою роботу на уроці по 12-бальній шкалі, відповідаючи на запитання. Питання: “10-12” “7-9” “4-6” 1. Як я засвоїв матеріал? 2. Як я працював? 3. З усіма завданнями впорався на Також, пропоную дітям оцінити свою діяльність, відповівши на запитання «так» або «ні». Питання: так ні 1. Одержав міцні знання 2. Мало, що зрозумів, необхідно попрацювати 3. З усіма завданнями впорався сам 4. Робота була нецікава На цьому останньому , рефлексі йно – оціночному етапі, дуже важливо прокоментувати оцінку кожного учня з вірою в його можливості, тобто порівняти його вчорашні досягнення з сьогоднішніми. Наприклад, такий прийом виставлення оцінок, як «накопичувальна система», коли протягом уроку вчитель оцінює кожного учня, підтримує інтерес до навчання протягом усього уроку.
Дитина зацікавлена в якомога більшій кількості одержанних протягом уроку зірочок, фішок або яких-небудь інших символів, що видаються вчителем, які в підсумку уроку перетворяться на оцінку. Для підвищення мотивації до уроків географії найчастіше я даю дітям диференційоване домашнє завдання: - комусь прочитати матеріал, комусь ще і на питання відповісти, комусь просто намалювати схему. Все залежить від можливостей учня. Творче домашнє завдання (скласти кросворд для уроку, підібрати картинки до теми і т.і.) також сприяє підвищенню інтересу до предмету. Привернути увагу учня, здивувати його - це лише початок виникнення інтересу, і добитися цього не так важко. Набагато важче утримати інтерес, зробити його достатньо стійким. Інтерес треба виховувати поступово, підтримуючи його різними прийомами. Спочатку це буде інтерес до безпосередньої діяльності під час виконання певної роботи. Пізніше під чуйним керівництвом педагога інтерес переросте в інтерес до процесу розумової діяльності, до нових знань.
Тест зовнішнього незалежного оцінювання з географії у 2020 році складається із завдань чотирьох форм: завдань з вибором однієї правильної відповіді, завдань на встановлення відповідності («логічні пари»), завдань відкритої форми із короткою відповіддю і завдань із вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповідей.
Загальна кількість завдань тесту з географії – 54, на виконання яких учасникам буде відведено 150 хвилин.
За вибором випускника результат виконання завдань сертифікаційної роботи може бути зарахований як державна підсумкова атестація з географії.
Максимальна кількість тестових балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання сертифікаційної роботи, - 90.
ФОРМИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
Завдання з вибором однієї правильної відповіді. Завдання складається з основи та чотирьох варіантів відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і позначив відповідь у бланку відповідей А.
Тест містить 36 завдань цієї форми (№1-36), що будуть оцінені в 0 або 1 бал: 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді на завдання не надано.
Завдання на встановлення відповідності. Завдання складається з основи та двох стовпчиків інформації, позначених цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Виконання завдання передбачає встановлення відповідності (утворення «логічних пар») між інформацією, позначеною цифрами та буквами. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д) у таблиці бланка відповідей А.
Тест містить 6 завдань цієї форми (№37-42), що будуть оцінені в 0, 1, 2, 3 або 4 бали: 1 бал – за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару»); 0 балів за будь-яку «логічну пару», якщо зроблено більше однієї позначки в рядку та/або колонці; 0 балів за завдання, якщо не вказано жодної правильної відповідності («логічної пари»), або відповіді на завдання не надано.
Завдання відкритої форми з короткою відповіддю. Неструктуроване завдання складається з основи та передбачає розв’язування задачі. Воно вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання, здійснивши відповідні числові розрахунки, записав, дотримуючись вимог і правил, кінцеву відповідь у бланку відповідей А.
Тест містить 6 завдань такої форми (№43-48), що оцінюються в 0 або 2 бали: 2 бали, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь або відповіді на завдання не надано.
Завдання з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповідей. Завдання складається з основи та семи варіантів відповіді, позначених цифрами, серед яких лише три правильні. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і записав три відповіді (цифри) у бланку відповідей А.
Тест містить 6 завдань цієї форми (№49–54). Кожне завдання оцінюється в 0, 1, 2 або 3 бали: 1 бал – за кожен правильно вказаний варіант відповіді (цифру) із трьох можливих; 0 балів, якщо не вказано жодного правильного варіанта відповіді (цифри), або один варіант відповіді (цифра) вказано тричі, або відповіді на завдання не надано. Порядок написання цифр значення не має.
Розв’язання завдань у чернетці не перевіряються і до уваги не беруться.
При підготовці до складання тесту зверніть увагу на Програму для проведення зовнішнього незалежного оцінювання з географії у 2020 році, що розроблена на основі
чинної програми з географії для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (основна школа) та програми з географії рівня стандарту, академічного рівня для 10 класу загальноосвітніх
навчальних закладів (старша школа). Обсяг знань географічної номенклатури, термінів і понять визначається в межах діючої програми чинних підручників.
Програма ЗНО з географії включає всі розділи програмних курсів з географії відповідно стандартного та академічного рівнів.
Радимо учасникам тестування з географії ознайомитися з наступними матеріалами: