Додаток

до листа Міністерства

освіти і науки України

 

від 22.09.2021 № 1/9-482

 

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної

 

середньої освіти у 2021/2022 навчальному році

Викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році здійснюватиметься відповідно до вимог:

Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688);

Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.

Виконання вимог зазначених державних стандартів є обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.

Забезпечувати здійснення контролю за досягненням учнями результатів навчання, визначених відповідними Державними стандартами, згідно з частиною четвертою статті 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту», зобов’язаний керівник закладу освіти.

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідними Державними стандартами результатів навчання, є освітня програма закладу загальної середньої освіти, що містить навчальний план і перелік навчальних програм. Навчальним планом визначається загальний обсяг навчального навантаження, навчальними програмами предметів/інтегрованих курсів – очікувані результати навчання здобувачів освіти. Підручник – це один з педагогічних засобів (з-поміж багатьох інших), що допомагає розв’язувати освітні завдання, визначені освітньою програмою.

Відповідно до навчальної програми предмета/інтегрованого курсу вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу.

Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких документів у межах закладу загальної середньої освіти, міста, району чи області є неприпустимим.

Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту предмета в підручнику. Учитель може, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати місце теми в системі уроків, кількість годин на вивчення окремих тем.

 Контроль виконання педагогічними працівниками та учнями (учнем) освітньої програми (індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану), згідно з частиною четвертою статті 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту», здійснює керівник закладу освіти.

У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, що має місце і в Україні, та необхідністю введення карантинних заходів задля запобігання поширенню вірусних хвороб, у календарно-тематичному плануванні з предметів/інтегрованих курсів важливо врахувати можливість організації освітнього процесу в межах навчального року в умовах карантину.

Для організації дистанційного навчання в цей період пропонуємо скористатися методичними рекомендаціями, поданими у листах МОН від 23.03.2020 № 1/9-173; від 16.04.2020 № 1/9-213; методичними рекомендаціями «Організація дистанційного навчання в школі» (авт.: А. Лотоцька, О. Пасічник), розробленими за підтримки МОН (https://cutt.ly/MynTayc).

Міністерство освіти і науки України спільно з Українським інститутом розвитку освіти та Міністерством цифрової трансформації України із метою забезпечення рівного доступу до якісної шкільної освіти учнів 5 – 11 класів запустили платформу для дистанційного та змішаного навчання «Всеукраїнська школа онлайн». Актуальність створення національної освітньої платформи зумовлена не тільки викликами, пов’язаними з поширенням COVID-19, а й стратегічною необхідністю забезпечення сталості та якості навчального процесу і рівного доступу до знань для всіх учнів України незалежно від їх місця проживання та наявних ресурсів. Всеукраїнська школа онлайн – E-SCHOOL.net.ua – це сучасний онлайн-ресурс для змішаного та дистанційного навчання учнів середньої та старшої школи (5 – 11 класи) з уроками та методичними матеріалами, що відповідають державним стандартам. Навчальний контент платформи містить уроки з 18 основних предметів. «Всеукраїнська школа онлайн» забезпечує учнів відеопоясненнями, конспектом, тестами та можливістю відслідковувати свій навчальний прогрес, а вчителів – необхідними методичними рекомендаціями та прикладами застосування сучасних освітніх технологій.

Заклад освіти може організувати дистанційне навчання за допомогою: поєднання онлайн-занять через Zoom, Skype, Instagram, Google, Hangouts тощо; заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій від вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою; використання безкоштовних вебсерверів та платформ, наприклад Google, Classroom, Moodle, Microsoft Teams.

Надзвичайно важливим є чітка система організації дистанційного навчання в школі з самостійним опрацюванням матеріалу (розклад, критерії оцінювання, узгодження кількості контрольних робіт – не більше ніж три на тиждень, урахування вікових особливостей щодо виконання домашніх завдань). Домашні завдання мають бути посильними для самостійного виконання дітьми та з чіткими порадами й інструкціями.

Актуальною формою дистанційного навчання є також розміщення на сайті закладу освіти записів відеоуроків з різних навчальних предметів, презентацій, відеоконференцій, інформування учнів та батьків про освітні ресурси. Важливо, щоб в учнів були чіткі інструкції до завдань, які необхідно виконати, та вільний доступ до навчальних матеріалів. Якщо вчитель чітко спланує роботу, визначиться, як буде проводити дистанційне навчання, які цифрові сервіси буде використовувати, підготує/використовуватиме якісні навчальні матеріали та організує зворотний зв’язок з учнями, то таке навчання забезпечить необхідну якість освітніх послуг.

Акцентуємо увагу на тому, що відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002, наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012, наказом Міністерства освіти і науки № 401 від 08.04.2016) клас може ділитися на групи:

під час вивчення української та іноземної мов за умови наявності в класі понад 27 учнів;

під час проведення практичних занять з інформатики із використанням комп’ютерів за умови не менше ніж 8 учнів у групі.

Можливість поділу класів на групи під час вивчення окремих предметів має бути зафіксована в освітній програмі закладу освіти.

Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої освіти урегульовано такими документами:  

Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);

Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;

Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів
1 – 4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 813;

Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 (чинні для 5 – 11 класів);

Інструкція з ведення класного журналу 5 – 11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496.

Ураховуючи численні звернення громадян, які надходять до Міністерства освіти і науки України, привертаємо увагу на питання оцінювання результатів навчання учнів/учениць, зокрема підсумкового (тематичного, семестрового, річного) оцінювання.

У 1 – 4 класах відповідно до Державного стандарту початкової освіти здійснюють формувальне і підсумкове оцінювання. Заклади загальної середньої освіти, відповідно до статті 54 Закону України «Про освіту» щодо академічної свободи педагогічних працівників, можуть розробити власну систему оцінювання результатів навчання учнів або скористатись чинними Методичними рекомендаціями щодо оцінювання результатів навчання учнів  
1 – 4 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН № 813
від 13.07.2021).

Підсумкове оцінювання у 5 – 11 класах.

Під час виставлення тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Під час виставлення річної оцінки мають враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо.

Наголошуємо, що відповідно до чинних нормативних актів і семестрова, і річна оцінки можуть підлягати коригуванню.

Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2 Інструкції з ведення класного журналу 5 – 11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496.

Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9 – 10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07. 2015 № 762 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за № 924/27369.

Зауважуємо, що для запобігання перевантаження учнів час проведення контрольних робіт визначається загальношкільним графіком, складеним заступником директора навчального закладу за погодженням із вчителями. Впродовж одного робочого дня учні можуть виконувати письмову (тематичну/контрольну) роботу тільки з однієї дисципліни, а протягом тижня – не більше ніж з трьох. Під час планування письмових контрольних робіт у кожному класі необхідно передбачити їх рівномірний розподіл протягом усього семестру, не допускаючи накопичення письмових контрольних робіт наприкінці семестру, навчального року.

Години варіативного складника навчальних планів можуть бути використані як на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантного складника, так і на упровадження курсів за вибором/факультативів, проведення індивідуальних консультацій та групових занять. Вибір між упровадженням курсів за вибором/факультативів і проведенням індивідуальних консультацій та групових занять заклад освіти здійснює з урахуванням індивідуальних навчальних можливостей і пізнавальних інтересів здобувачів освіти і спрямовує на забезпечення умов диференціації та індивідуалізації освітнього процесу. Умовою для їх упровадження має бути запит батьків, наявність груп дітей з певними пізнавальними інтересами, готовність педагогів до проведення курсів за вибором/факультативів.

У разі використання варіативного складника на вивчення окремих предметів інваріантного складника розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно і фіксується у календарно-тематичному плані, який погоджується керівником навчального закладу чи його заступником; учитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу, відведених для навчального предмета, на підсилення якого використано зазначені години.

У разі використання варіативного складника на вивчення курсу за вибором/факультативу до переліку навчальних програм в освітній програмі закладу освіти додається програма цього курсу. Під час розподілу варіативного складника навчального плану слід враховувати гранично допустиме навчальне навантаження на учня.

Викладання навчальних предметів у 2021/2022 навчальногму році має здійснюватись із урахуванням результатів міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018, у якому Україна брала участь (режим доступу: https://testportal.gov.ua/zvity-dani-4/). Документ містить рекомендації щодо подальшого розвитку освіти в Україні в коротко- та довгостроковій перспективах.

Привертаємо увагу, що дослідження PISA не перевіряє, чи засвоїли учні зміст освітньої програми, а оцінює, наскільки учні здатні використовувати здобуті знання, уміння та навички в реальному житті. Кожне дослідження PISA має провідну компетентність (грамотність): у дослідженні PISA-2018 провідною була читацька грамотність; у двох наступних дослідженнях PISA провідною стане математична а потім природничо-наукова грамотність.

Доводимо до відома, що Організація економічного співробітництва і розвитку, яка відповідає за проведення дослідження PISA, зважаючи на ситуацію, ухвалила рішення продовжити поточний цикл дослідження та змістити всі наступні цикли PISA на один рік. Основний етап Міжнародного дослідження якості освіти PISA, який було заплановано на 2021 рік, через пандемію COVID-19 перенесено на 2022 рік.

Нагадуємо, що 05 серпня 2020 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 960-р було ухвалено Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) (далі – Концепція), реалізація якої передбачена до 2027 року (https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-shvalennya-koncepciyi-rozvitku-a960r). Концепція спрямована на модернізацію STEM-освіти, її широкомасштабне впровадження на всіх рівнях освіти, встановлення партнерства з роботодавцями і науковими установами та їхнє залучення до розвитку природничо-математичної освіти, тому пропонуємо вчителям природничих дисциплін скоригувати свої навчальні плани із змістом зазначеного документа, оскільки розвиток STEM-освіти може бути забезпечений на початковому, базовому та профільному рівнях.

Згідно з Концепцією, навчальні методики та навчальні програми STEM- освіти будуть спрямовані на формування компетентностей, актуальних на сучасному ринку праці. Зокрема, це критичне, інженерне і алгоритмічне мислення, навички оброблення інформації й аналізу даних, цифрова грамотність, креативні якості та інноваційність, навички комунікації.

STEM-освіта упроваджується з урахуванням принципів особистісного підходу, постійного оновлення змісту освіти відповідно до нових досягнень науки та вимог ринку праці, формування необхідних компетентностей на всіх рівнях освіти, розвитку закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування. STEM-освіта може реалізовуватися через усі види освіти – формальну, неформальну, інформальну (на онлайн-платформах, у STEM-центрах/лабораторіях, за допомогою екскурсій, турнірів, конкурсів, фестивалів, практикумів тощо).

Безперечною вимогою часу є формування у здобувачів освіти медіаграмотності. Інфомедійна грамотність розглядається як комплекс знань, умінь та навичок, які можна і треба розвивати не окремим предметом, а в межах фактично кожного предмета і будь-якої теми. Це розвиток вміння працювати з джерелами і першоджерелами інформації, розуміння, якому джерелу можна довіряти, вміння ефективно шукати і перевіряти інформацію. Академією української преси та ГО «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Міністерством освіти і науки України розроблений посібник «Освітні практики із запобігання інфодемії, або Як не ізолюватися від правди» (режим доступу: https://www.aup.com.ua/osvitni-praktiki-iz-zapobigannya-info /) та відповідний відеокурс (режим доступу: https://medialiteracy.org.ua/videokurs-osvitni-praktyky/). Посібник розроблений як освітня відповідь на інфодемію –поширення недостовірної та неточної інформації щодо COVID-19.

Посібник «Освітні практики із запобігання інфодемії, або Як не ізолюватися від правди» містить серію моделей занять із біології, громадянської освіти / історії, української мови та сценарій позакласного заходу, в які інтегрована медіаграмотність. Контент формує навички критичної оцінки медіаповідомлень, розуміння власної ролі у запобіганні інфодемії та відповідальне ставлення щодо поширення «вірусної» інформації. Посібник може бути використаний під час навчального процесу в закладах загальної середньої освіти і закладах післядипломної педагогічної освіти.

Привертаємо увагу керівників закладів освіти, їх заступників та педагогічних працівників, що в змісті науково-методичної роботи в закладах освіти мають відображатися питання теорії та практики впровадження концептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Пропонуємо у цій роботі використовувати видані за кошти державного бюджету навчально-методичні посібники для педагогічних працівників, що висвітлюють загальнодидактичні питання та питання методик навчання у Новій українській школі. З електронним варіантом навчально-методичних посібників можна ознайомитися на сайті Інституту модернізації змісту освіти на сторінці електронної бібліотеки (https://cutt.ly/lyP5Ay2).

Також повідомляємо, що на сторінці електронної бібліотеки, крім електронних версій підручників, розміщені художні та науково-популярні видання серії «Шкільна бібліотека» для 5 – 7 класів закладів загальної середньої освіти.

Перелік навчальної літератури та навчальних програм, що мають грифи «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», «Схвалено для використання в освітньому процесі» або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» (далі – Перелік), постійно оновлюється і доступний на офіційному вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (режим доступу: https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).

До Переліку у цьому році не увійшли ті навчальні програми факультативних курсів, курсів за вибором, строк дії грифа яких сплинув у 2021 році і дія грифа не продовжена відповідно до Порядку надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам (далі – Порядок), затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 20.07.2020 № 931, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.10.2020 за № 1119/35402, (підпункт 1 пункту 5; пункт 15).

Відповідно до Порядку гриф у сфері повної загальної середньої освіти надається модельним навчальним програмам. Навчальна програма, згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту», затверджується педагогічною радою закладу освіти (пункт 8 частини першої статті 1).

З огляду на зазначене, заклад освіти для реалізації варіативної складової навчальних планів на підставі рішення педагогічної ради закладу може використовувати в освітньому процесі навчальні програми факультативів та курсів за вибором, які раніше мали відповідний гриф МОН і були включені до Переліків навчальної літератури та навчальних програм у попередні роки.

Інформуємо, що Державний стандарт базової середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р.  № 898, буде застосовуватися у закладах загальної середньої освіти з 01 вересня 2022 року для учнів 5 класу.

Міністерством з метою забезпечення впровадження нового державного стандарту базової середньої освіти:

затверджено Типову освітню програму для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 19.02.2021 № 235), яка буде впроваджуватися поетапно з 2022/2023 навчального року (режим доступу:https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/602/fd3/0bc/602fd30bccb01131290234.pdf);

надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ МОН від 12.07.2021 № 795 із змінами) модельним навчальним програмам для базової середньої освіти, у змісті яких реалізуються концептуальні засади нового Державного стандарту базової середньої освіти. 

З текстами модельних навчальних програм можна ознайомитись за покликанням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayinskoyi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku .

На сайті Інституту модернізації змісту освіти розміщено авторські презентації модельних навчальних програм для 5 – 6 класів закладів загальної середньої освіти (режим доступу: https://imzo.gov.ua/prezentatsii-model-nykh-navchal-nykh-prohram-dlia-5-6-klasiv-zakladiv-zahal-noi-seredn-oi-osvity/).

Для успішної реалізації основних положень Державного стандарту, що впроваджуватиметься в масовій школі з 2022 р., відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 02.04.2021 № 406, у 2021 році стартував інноваційний освітній проєкт всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти». Цей проєкт реалізуватиметься на базі 136 закладів освіти, що виявили ініціативу впроваджувати ідеї, принципи, ціннісні орієнтири нового Державного стандарту, шукати оптимальні рішення, апробувати нові навчальні матеріали, педагогічні техніки і прийоми тощо.

Також інформуємо, що у цьому році починає діяти загальнонаціональна програма Президента України «Здорова Україна», покликана зробити здоровий спосіб життя частиною українського менталітету. Складовою цієї програми є «Модель здорової школи».

З метою обґрунтування та перевірки ефективності, а також результативності методичного інструментарію впровадження й моніторингу «Моделі здорової школи» Міністерством розпочата реалізація інноваційного освітнього проєкту, який буде здійснюватись на базі закладів загальної середньої освіти Дніпропетровської, Львівської, Полтавської, Рівненської та Херсонської областей (наказ МОН від 04.08.2021 № 626).

Модель здорової школи окреслює вісім компонентів, які необхідні закладу освіти для формування безпечного та здорового освітнього середовища: освітній простір; освіта в галузі здоров’я та безпеки; фізична культура та рухова активність; здорове харчування; медична служба; психологічна служба; підготовка і здоров’я вчителів; залучення сім’ї та громади.

Реалізація інноваційного проєкту «Модель здорової школи» та його результати – це внесок у реалізацію Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку (затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 липня 2018 р. № 530-р), а також Національної стратегії створення безпечного та здорового середовища в Новій українській школі (схвалена Указом Президента України від 25 травня 2020 року № 195/2020).

Важливе питання для розбудови Нової української школи, перетворення закладів загальної середньої освіти на простір здоров’я, де діти не втрачають здоров’я, сидячи за партами і ведучи малорухливий спосіб життя, а навпаки – зміцнюють імунітет, гармонійно розвиваються, демонструють високий рівень рухової активності, фізично готуються до захисту своєї країни. Для досягнення цієї мети розроблено нову модель фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи закладів загальної середньої освіти «Від “ДжуніорЗ” до здорового способу життя».

 

Економіка. Підприємництво та фінансова грамотність

Метою сучасного економічного виховання та освіти (економічного мислення й поведінки) є розвиток підготовки людини до економічного життя і забезпечується оптимальним поєднанням фундаментальної освіти та практичної підготовки, при яких знання перетворюються у переконання, а уміння і навички сприяють швидкій адаптації особистості в житті, яке невпинно трансформується, та використання власного потенціалу для самореалізації й навчання впродовж життя.

Сучасна шкільна економічна освіта представлена двома компонентами. Перший – це формування системних економічних знань, умінь в учнів, що ґрунтується на принципах фундаментальності, варіативності, гуманізації та гуманітаризації змісту освітнього процесу, здатності оперувати цими знаннями та застосовувати їх. Другий компонент економічної освіти – це формування компетентності підприємливості та фінансової грамотності як важливих якостей, необхідних для ефективного виконання економічних завдань, впродовж навчання та подальшій самореалізації у самостійному житті.

Перший компонент значною мірою забезпечується вивченням економіки на профільному рівні, другий – фінансовою грамотністю як вибірково-обов’язковим предметом, що може вивчатися у закладі освіти за наявності належних умов у старшій школі (наказ МОН від 28.11.2019 № 1493 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня») (https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-vnesennva-zmin-do-tipovovi-osvitnovi-programizakladiv-zagalnovi-serednovi-osviti-iii-stupenva) та курсами за вибором у початковій та базовій школі.

Перший і другий компоненти підтримуються спеціальними курсами, перелік яких подано на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (режим доступу: https: //imzo.gov. ua/pidruchniki/perel iki/).

Учні 10 – 11 класів у 2021/2022 навчальному році продовжать вивчення економіки на профільному рівні (105 годин, 3 години на тиждень) за навчальною програмою, що затверджена наказом МОН від 23.10.2017 № 1407. Зазначена навчальна програма розміщена на офіційному вебсайті МОН
(режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednva-osvita/navchalni-programi/navchalniprogrami-dlva-10-11-klasiv).

Сьогодні основними завданнями вивчення економіки є:

у сфері навчання: засвоєння учнями систематизованих знань, умінь, навичок економічної діяльності; вироблення економічної свідомості, світогляду переконань; набуття умінь і навичок самостійного оволодіння й застосування економічних знань, аналізу та оцінки економічних явищ і процесів;

у сфері самопізнання: осмислення свого індивідуального економічного потенціалу; формування стійких навичок свідомої економічної поведінки й мислення; позитивних особистих якостей, вироблення активної життєвої позиції; самореалізація;

у сфері мотивації: розвиток пізнавального інтересу до проблем економіки; формування постійної потреби в економічних знаннях; прагнення до цивілізованого підприємництва, що повинно стати засобом соціального захисту; адаптація молоді до ринкових умов господарювання.

Економіка як предмет забезпечує одну з важливих освітніх компетентностей, а саме «навчає бути», навчає жити разом, тобто володіти здатністю існувати раціонально, морально, виживати усвідомлено, самостійно.

Однією з педагогічних умов формування економічної компетентності є використання інноваційних методів навчання, серед яких особливе місце належить інтерактивним. Інтерактивні технології навчання класифікуються науковцями в основні чотири групи:

кооперативне навчання – найпоширенішими методами цієї групи є робота в парах під час проведення письмових опитувань, тестування, виконання завдань; синтез думок для розв’язання складних проблем під час практичних занять; коло ідей під час вирішення суперечливих питань (такі методи співпраці дають можливість школярам виконувати завдання, що сприяють розвитку навичок спілкування в групі, критично мислити, переконувати);

колективно-групове навчання, при якому використовуються методи «коло ідей», «мікрофон», мозковий штурм у разі вирішення проблемних завдань, наприклад: дерево рішень при аналізі конфліктних ситуацій; ці методи допомагають учням висловити свою думку;

ситуативне моделювання – до цієї групи можна віднести імітаційні ігри-тренінги та рольові ігри;

опрацювання дискусійних питань – застосовуються методи «займи позицію» (власна думка) та дискусія.

Такі методи допомагають учням відстоювати власну думку, вести дискусію, стимулюють до розвитку критичного мислення, поглиблюють знання з обговорюваної теми.

Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності в економіці ефективно поєднуються з іншими загальними дидактичними методами (пояснювально-ілюстративним, репродуктивним, проблемного викладу, частково-пошуковим, дослідницьким), доповнюють й урізноманітнюють їх, а також органічно вписуються в педагогічний процес і відповідають умовам педагогічного середовища школи із сталими гуманістично-демократичиими засадами. Весь процес навчальної діяльності проходить на позитивному емоційному тлі, що забезпечує підвищення ефективності співробітництва вчителя і учня. При цьому вчитель виступає не стільки джерелом інформації, скільки організатором усієї роботи, спрямовуючи її у потрібне русло, створюючи сприятливий психологічний клімат у групі, коректуючи помилки.

Роль учителя особливо зростає, коли учні працюють в умовах ігрових моделей навчання. Це допомагає творчо підходити до процесу навчання взагалі, сприяє розвитку вміння зважувати альтернативні рішення, бачити неординарні шляхи розв’язання проблем.

Практичні роботи з економіки є особливою формою, способом і засобом перевірки та оцінювання результатів навчання. За змістовою тематикою у 10 класі учням пропонується виконання 5, а в 11 класі – 8 практичних робіт. Обов’язковими для оцінювання є 2 практичні роботи за семестр.

Письмові роботи з економіки, у тому числі тематичні, що виконуються протягом семестру, після завершення вивчення теми можуть виконуватися у різному форматі.

Підсумкові робота, одна на рік, виконується письмово і є обов’язковою.

 Рекомендуємо у письмову роботу включати тестові завдання та економічні задачі. Завдання письмової роботи добираються вчителем.

У 2021/2022 навчальному році учні 10 класу зможуть вивчати економічні питання за інтегрованою навчальною програмою «Громадянська освіта» (Розділ 6. Взаємодія громадян і держави в досягненні суспільного добробуту), що затверджена наказом МОН від 23.10.2017 № 1407. Зазначена навчальна програма розміщена на офіційному вебсайті МОН (режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programL/navchalniprogrami-dlya-10-11 -klasiv).

У 2021/2022 навчальному році у 10 (11) класах предмет «Фінансова грамотність» вивчатиметься як вибірково-обов’язковий предмет (наказ МОН від 28.11.2019 № 1493) за новими навчальними програмами «Фінансова грамотність. Фінанси. Що? Чому? Як?» (35 годин, 1 година на тиждень або 105 годин, 3 години на тиждень) для 10 (11) класів закладів загальної середньої освіти (листи МОН від 28.05.2019 № 1/11-4995 та від 28.05.2019 № 1/11-4962), а також за новим підручником «Фінансова грамотність. Фінанси. Що? Чому? Як?» для 10 (11) класів закладів загальної середньої освіти // За ред. Смовженко Т. С. (лист МОН від 28.05.2019 № 1/11-4963).

Учні 5 – 9 класів мають можливість вивчати фінансову грамотність як варіативний курс за програмами: «Родинні фінанси» для 5 класу, «Фінансово грамотний споживач» для 6 класу, «Фінансова культура» для 7 класу, «Прикладні фінанси» для 8 класу, «Економіка & фінанси» для 9 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Довгань А. І., Часнікова О. В., та ін. за заг. ред. Смовженко Т. С.), які розміщено на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (режим доступу: htpp://imzo.gov.ua/kurs-finansovagramotnist/programne-zabezpechennya-u-osnovniy-i-pochatkoviy-shkoli/).

Навчально-методичний комплект для учнів 5 – 9 класів включає: навчальну програму, навчальний посібник для учня, навчально-методичний посібник для вчителя, робочий зошит для учня. Матеріали оновлено і розміщено на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (режим доступу: https//imzo.gov.ua/kurs-finansova-gramotnist/elektronni-versiyi-posibnikivspetskursu/).

Також інформуємо, що на цьому сайті у розділі «Електронна бібліотека», крім електронних версій підручників з економіки (режим доступу: https://lib.imzo.gov.ua/velektronn-vers-pdruchnikv), розміщено посібник серії «Шкільна бібліотека» для 5 – 6 класів закладів загальної середньої освіти «Основи споживчих знань. Споживча етика» (авт.: Овчарук О. В., Пужайчереда Л. М.) (режим доступу: lib.imzo.gov.ua/posbniki-ser-shklna-bbloteka/osnovi-spozhivchikhznan-spozhivcha-etika-posbnik-ser-shklna-bbloteka-dlya-5-6-klasv-zakladv-zagalnoseredno-osvti-avt-ovcharuk-o-v-puzhaychereda-l-m/).

Водночас повідомляємо, що у межах проєкту «Заснування соціальних шкільних підприємств у сільській місцевості та малих містах України для заохочення молоді до соціального підприємництва в Івано-Франківській, Житомирській та Донецькій областях», що запроваджувався Фондом Східна Європа за підтримки МОН, розроблено навчальну програму курсу за вибором та посібник «Соціальне шкільне підприємництво: твій перший стартап» для учнів 8 (9, 10, 11) класів. Цей курс заклади загальної середньої освіти можуть запроваджувати в освітній процес за рахунок варіативної складової освітньої програми закладу.

Підсилити формування економічної компетентності можна використанням і реалізацією завдань курсів за вибором, перелік яких розміщено на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

Пропоновані курси за вибором можуть викладатися за рахунок варіативного компонента змісту освіти для забезпечення пізнавальних і освітніх потреб старшокласників та використовуватися незалежно від обраного профілю навчання й стати актуальними для учнів основної школи.

Також звертаємо увагу, що електронні версії підручників для закладів загальної середньої освіти розміщені в електронній бібліотеці ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (https://lib.imzo.gov.ua/).

Важливу роль у підвищенні фахової обізнаності вчителів відіграють хмарні технології. Основні компанії (Google, Microsoft, IBM) намагаються удосконалити хмарні технології для їх впровадження в освітній процес. Сучасні вебсервіси у хмарі є важливою системою, завдяки якій створюються певні навчальні середовища для підвищення кваліфікації вчителів та розвитку їх професіоналізму, надається можливість залучити до освітнього процесу учнів та їх батьків через використання досягнень Інтернет-технологій, електронних додатків для освіти.

Суттєву допомогу для підвищення фахового рівня та в підготовці до уроків з економіки та фінансової грамотності вчителям надають науково-методичний журнал «Географія та економіка в рідній школі» Міністерства освіти і науки України та науково-методичний журнал «Економіка в школах України», Інтернет-ресурси (наприклад, «Портал споживача» www.consumerinfo.org.ua, «Державна служба статистики України» www.ukrstat.gov.ua, «Національний банк України»  www.bank.gov.ua), авторські творчі майстерні учителів.

Рекомендовані джерела:

1. Національна стратегія фінансової грамотності. Презентація. Офіційний сайт НБУ України (https://bank.gov.ua/news/all/strategiya-finansovoyi-gramotnosti; https: //bank.gov.ua/news/all/natsionalniy-bank-prezentuvav-bachennya- strategiyifinansovoyi-gramotnosti).

2. Авт. кол НАПН України. Концепція економічної освіти в гімназії та ліцеї України.  – К.: ТОВ «КОНВІ ПРІНТ», 2018.

3. Пронікова І. В. Базові поняття економічної освіти школярів в Україні (кінець ХХ  – початок ХХІ століття) [Електронний ресурс] / І. В. Пронікова // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки.  – 2018.  – Вип. 151 (1).  – С. 218 – 221.  – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ VchdpuP_2018_151(1)__50.

4. Овчарук О. В. Інтеграція підприємницької компетентності до змісту навчальних програм середньої освіти: концептуальні підходи // Економіка в школах України: науково-методичний журнал. – 2018 р. – № 1 (158). С. 4 – 18.

5. Фаловська І. Д., Заєць Н. О., Чміль Т. В. Економічна освіта школярів у сучасній Україні: збірник «Молодий вчений». – № 12.1 (64.1), грудень, 2018.

6. Шпак О., Булавенко С., Примаченко Н. Економічна освіта як засіб формування соціальної активності учнів. – Журню «Молодь і ринок». – № 2 (169). – 2019.

7. Кінах Н. В. Структура економічної компетентності педагога нової української школи / Н. В. Кінах // Science Review. – 2017. – № 7(7). – Vol. 4. December 2017. – P. 52 – 54.

8. Лодатко Є. Формування економічної компетентності майбутнього вчителя у контексті викликів нової української школи: Збірник «Гуманізація навчально-виховного процесу». – 2018. – № 1 (87).

 

Освітня галузь «Природознавство»

 

Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 р. № 960-р, наголошує на соціальній значимості природничої освіти як одного з чинників розвитку економіки. У Концепції зазначається, що перед сферою освіти ставиться завдання формування стійкого інтересу до природничо-математичних предметів, оволодіння технологічною грамотністю та навичками розв’язання проблем, залучення до дослідництва, винахідництва, проєктної діяльності.

Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) наголошує на зниженні рівня заінтересованості здобувачів освіти у вивченні предметів, у тому числі природничої освітньої галузі, про що свідчить, зокрема, негативна динаміка кількості випускників закладів загальної середньої освіти, які проходять зовнішнє незалежне оцінювання з фізики, хімії та біології.  

Упровадження STEM-освіти вимагає підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників. Учителям необхідно запроваджувати в практику технології для ефективної реалізації вимог Концепції НУШ: технології критичного мислення, розвивального та проблемного навчання, проєктні технології; вважати пріоритетним розвиток науково-дослідницьких навичок, алгоритмічного мислення, навичок комунікації тощо. Рекомендовано проведення екскурсій, квестів, турнірів, конкурсів, олімпіад, практикумів.

Організація освітнього процесу з природничих дисциплін у 2021/2022 навчальному році має реалізуватися з урахуванням результатів Міжнародного дослідження якості освіти РISА-2018, у якому Україна брала участь вперше. Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 містить рекомендації щодо подальшого розвитку освіти в Україні в коротко- та довгостроковій перспективах (https://testportal.gov.ua/zvity-dani-4/).

Слід враховувати, що дослідження PISA не перевіряє, чи засвоїли учні зміст освітньої програми або певної навчальної програми. Це дослідження оцінює наскільки учні здатні використовувати здобуті знання, уміння та навички в реальному житті. Кожне дослідження PISA має провідну компетентність: для PISA-2018 була читацька грамотність, для PISA-2021 стане математична, для PISA-2024 – природничо-наукова компетентність. За результатами міжнародного дослідження в галузі природничо-наукових дисциплін, 43,6 % українських учнів досягли рівня 3 та вищих за шкалою PISA.
Підлітки продемонстрували здатність виконувати завдання, де потрібно скористатися помірними предметними знаннями, щоб ідентифікувати певні відомі явища або запропонувати прийнятні пояснення. Стосовно менш відомих або складніших ситуацій українські учні змогли запропонувати пояснення лише в разі наявності певних підказок або допомоги. Значний відсоток українських учнів (майже 14 %) може працювати з абстракціями, щоб запропонувати пояснення складніших чи менш відомих ситуацій, здатний обґрунтувати план експерименту, зробити відповідні висновки щодо не дуже складних наборів даних і не досить відомого контексту. Але водночас не більше ніж 4 % учнів здатні використовувати абстрактні наукові ідеї, пояснювати незнайомі й складні явища, якісно інтерпретувати інформацію й робити прогнози, оцінювати альтернативні плани проведення експериментів, робити висновки щодо складних незнайомих явищ. У здобувачів освіти є проблеми з аналізом, дизайном та розумінням принципів проведення наукових досліджень.

На сьогодні результати Міжнародного дослідження якості освіти
PISA-2018 засвідчують, що наразі кожен п’ятий учень у країнах ОЕСР і кожний четвертий в Україні має низький рівень сформованості природничо-наукової грамотності. Базового рівня сформованості природничо-наукової грамотності не досягли 26,4 % учасників дослідження. Ці показники є гіршими за середні значення по країнах ОЕСР, де базового рівня сформованості природничо-наукової грамотності досягають 21 % здобувачів освіти.

У загальному рейтингу всіх 78 країн, які брали участь у PISA-2018, Україна займає з природничо-наукової компетентності 35 – 42 позиції. На підставі результатів участі українських п’ятнадцятирічних здобувачів загальної середньої освіти, які навчаються у різних типах закладів освіти, Національною академією педагогічних наук України підготовлено методичні рекомендації щодо поліпшення читацької, математичної і природничо-наукової грамотності учнів. З електронним варіантом методичних рекомендацій можна ознайомитись на сайті Інституту педагогіки НАПН України (режим доступу: http://undip.org/ua/news/labrary/metod rekom detail.php&ID=9825) та в електронній бібіліотеці НАПН України (http://lib.iitta.gov.ua).

 

Природознавство

У 2021/2022 навчальному році навчання природознавства в закладах загальної середньої освіти здійснюватиметься за навчальною програмою з природознавства для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів, що затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному вебсайті Міністерства (режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programi-5-9- klas2017.html).

Зміст курсу «Природознавство» розрахований на забезпечення учнів особистісними, предметними та міждисциплінарними знаннями і є пропедевтикою для систематичного вивчення в основній школі біології, географії, фізики, хімії, астрономії та екології. Зміст програми відповідає психологічним особливостям п’ятикласників. Саме в цьому віці дитина цікавиться цілісною природничо-науковою картиною світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній; різноманіттям об’єктів і явищ природи, зв’язком між явищами живої і неживої природи, змінами природного середовища під впливом людини тощо.

Програмою визначено обов'язковий перелік способів діяльності, до яких належать: визначення (впізнавання), спостереження, опис, порівняння природних об’єктів, вимірювання, проведення дослідів, використання довідкової літератури, участь у соціально орієнтованій діяльності з вивчення екологічних проблем своєї місцевості, а також мінімальна кількість демонстрацій, практичних робіт, практичних занять, завдань для дослідницького практикуму і проєктної діяльності. В якості пріоритетів програма розглядає формування в учнів способів роботи з природничою інформацією, комунікативних умінь, а також набуття ними елементів природознавчої, здоров’язбережувальної та екологічної компетенцій.

Під час вивчення «Вступу» учні ознайомляться з науками, що вивчають природу, методами пізнання природи (спостереження, експеримент, вимірювання) та обладнанням для її вивчення (лабораторне обладнання, збільшувальні та вимірювальні прилади).

Зміст Розділу І «Тіла, речовини та явища навколо нас» спрямований на ознайомлення школярів з деякими простими і складними, органічними і неорганічними речовинами (які найчастіше трапляються у природі та побуті), з фізичними, хімічними і біологічними явищами природи. Для переконання учнів в існуванні найменших частинок речовини доцільно використати їхній життєвий досвід, безпосередні спостереження за явищами у природі та побуті, продемонструвати досліди, що підтверджують молекулярну будову речовини, рух молекул. Під час демонстрації явища дифузії не рекомендується використовувати аерозолі, парфуми, які можуть спровокувати алергічні реакції у дітей. Зауважуємо, що поняття хімічні елементи, рух молекул, різноманітність речовин, поняття про прості та складні речовини складні для засвоєння п’ятикласниками і вивчатимуться в курсі хімії 7 класу.

Зміст Розділу ІІ «Всесвіт» спрямований на розширення знань учнів про Всесвіт, опанованих ними в початковій школі, їх систематизацію та пропедевтику, а також формування загальнокультурної компетентності учня через засвоєння тих астрономічних знань, що є складовою культури нашої цивілізації. Основні поняття розділу: небесна сфера, сузір’я, небесне тіло (планета, зоря, галактика) та видимі рухи світил на зоряному небі. Теми «Відмінності між галактиками», «Скупчення галактик», як спеціальні предметні знання, розглядатимуться при вивченні астрономії.

Розглядаючи питання про небесну сферу, потрібно звернути увагу учнів на те, що вона є прикладом моделі, як методу пізнання довкілля. Важливим загальнокультурним питанням є поняття сузір’я. Зазвичай, у побуті говорять про фігури, які можна «намалювати» на небесній сфері по яскравих зорях того чи іншого сузір’я, але учитель має формулювати поняття сузір’я правильно, а саме – це ділянка небесної сфери, що має чітко визначені межі. Як і небесна сфера, що існує лише в уяві людини, сузір’я не є реальними об’єктами нашого Всесвіту. Небесні тіла, що належать до конкретного сузір’я, насправді лежать від нас на дуже різних відстанях і між собою зазвичай не пов’язані. Варто звернути увагу на те, що зір у космічному просторі дуже багато, але їх можна згрупувати за певними ознаками. Наприклад, порівнювати їхні розміри, колір, етапи розвитку.

На прикладі планет Сонячної системи доцільно пояснити учням, що планети можуть мати тверді поверхні або складатися з газу. У цьому полягає головна відмінність між ними. Немає необхідності в цьому питанні детально розглядати відмінності будови різних планет Сонячної системи. Краще звернути увагу учнів на те, що планети-гіганти мають великі сімейства супутників, а також кільця. У такий спосіб необхідно сформувати в учнів розуміння того, що зорі не існують у Всесвіті осібно – вони належать до величезних за розмірами зоряних систем – галактик. З цією метою до розділу включено навчальний проєкт «Наш дім – Сонячна система».

Тема «Земля як планета» є найбільш знайомою для п’ятикласників, оскільки елементарні знання про Землю та її оболонки учні здобули у початковій школі. У ході її вивчення учні розширюють знання про компоненти природи, без яких неможливе життя – повітря, вода, ґрунт. Тема має глибоке екологічне навантаження. Під час вивчення даної теми особливу увагу необхідно приділити роботі з картографічним джерелами інформації, розвивати вміння використовувати їх для вирішення практичних завдань, формувати просторову компетенцію.

Основною метою вивчення теми «Планета Земля як середовище життя організмів» є формування в учнів уявлення про організм як відкриту живу систему, для забезпечення своєї життєдіяльності вона постійно потребує обміну інформацією з навколишнім середовищем. Під час вивчення цієї теми учні ознайомлюються з поняттями організм, властивості організму, клітина. Дається уявлення про різноманітність організмів на планеті Земля (рослини, тварини, гриби, бактерії). Закладається системне бачення середовищ життя на планеті Земля шляхом вивчення умов та чинників середовища, вплив на організми чинників неживої природи, пристосування організмів до періодичних змін умов середовища. Основну увагу варто зосередити на формуванні системного уявлення про взаємозв’язки та залежність неживої і живої природи. Виконання навчального проєкту «Вирощування найвищої бобової рослини» спрямовано на розвиток дослідницьких компетенцій п’ятикласників.

Зміст теми «Людина на планеті Земля» націлений на набуття учнями елементів екологічної компетенції: вміння жити і діяти в навколишньому середовищі; дотримуватися норм екологічної поведінки у природі; виявляти екологічні проблеми своєї місцевості та розробляти шляхи їх розв’язання; застосовувати набуті знання в повсякденній діяльності. З метою формування основ ціннісного ставлення до природи (знання рідкісних видів рослин і тварин своєї місцевості, оцінка доступними способами екологічних параметрів навколишнього середовища, усвідомлення необхідності дбайливого використання і захисту природи, прагнення внести посильний внесок у розв’язання місцевих екологічних проблем) до теми включено навчальний проєкт «Смітити не можна – переробляти (про «друге життя» побутових речей)».

Особливої уваги заслуговують особливості організації навчальної діяльності учнів. Використання експерименту в освітньому процесі з природознавства дає змогу не тільки підвищити наочність викладання, а й проілюструвати встановлені в науці закони й закономірності в доступному для учнів вигляді та зробити їх зміст зрозумілим для дітей; показати застосування фізичних, хімічних явищ, що вивчаються, у техніці, технологіях та побуті. Демонстрація таких дослідів є необхідною не лише для ілюстрації зв’язків фундаментальних наук із технікою, а й для підготовки учнів до життя в умовах сучасного технологізованого суспільства, тобто для формування технічного мислення. Підготовка та проведення дослідів передбачає розвиток умінь прогнозувати перебіг подій. У разі збігу результатів виконання досліду і висунутої учнями гіпотези в останніх виникають позитивні емоції та впевненість у собі. Навчальний експеримент може бути своєрідним ефективним поштовхом до активної пізнавальної діяльності учнів, особливо якщо він має проблемний характер. Це, в свою чергу, дає змогу формувати критично-аналітичне мислення. Сучасній людині, яка перебуває серед суперечливих змін у суспільстві (економічних, політичних, екологічних), необхідно вміти критично ставитися до них і аналізувати, уникаючи непотрібних проблем, мати власне, не нав’язане світобачення.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 5 класу здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Практичні роботи оцінюються обов’язково. Питання порядку проведення практичних занять та оцінювання їхніх результатів залишається в компетенції вчителя.

Програмою з природознавства не передбачено проведення обов’язкових письмових узагальнювальних чи контрольних робіт. Під час виставлення тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми.

 

Природничі науки

Відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493) в 10 – 11 класах закладів загальної середньої освіти може вивчатись інтегрований курс «Природничі науки». На вивчення цього курсу навчальним планом Типової освітньої програми передбачено 4 години на тиждень. Викладати цей курс можуть учителі фізики, біології, хімії, географії. Передбачається, що весь курс викладає один учитель.

Вивчення базового предмета «Природничі науки» може здійснюватися за однією з чотирьох навчальних програм, затверджених наказом МОН від 03.08.2018 № 863:

проєкт 1 – «Природничі науки» для 10 – 11 класів гуманітарного профілю загальноосвітніх навчальних закладів. Інтегрований курс (авт. Дьоміна І. О., Задоянний В. А., Костик С. І.);

проєкт 2  – «Природничі науки» 10 – 11 класи. Інтегрований курс (авт. Засєкіна Т. М., Буняк М. М., Бухтіяров В. К., Григорович О. В., Капіруліна С. Л., Козленко О. Г., Нюкало Т. Г., Семененко І. Б., Сокол Т. К., Шабанов Д. А., Шагієва Р. Р.);

проєкт 3  – «Природничі науки. Минуле, сучасне та можливе майбутнє людства і біосфери» для 10 – 11 класів (авт. Шабанов Д. А., Козленко О. Г.);

проєкт 4  – «Природознавство» 10 – 11 класи (авт. Ільченко В. Р., Булава Л. М., Гринюк О. С., Гуз К. Ж., Ільченко О. Г., Коваленко В. С., Ляшенко А. Х.).

Заклад освіти обирає на свій розсуд будь-який варіант програми. Обираючи зазначений курс, заклади освіти мають враховувати, що він реалізовує мінімальні вимоги Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти і рекомендований учням, для яких природничі предмети не є профільними. Проте ця умова не обмежує бажання і можливості учнів складати ЗНО з біології, фізики, хімії чи географії за умови їхньої самостійної підготовки. У такому разі результати ЗНО з предметів фізика, хімія, біологія, географія, зараховуються учням як державна підсумкова атестація. У додаток до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти таким учням виставляється оцінка з навчального предмета «Природничі науки»; для держаної підсумкової атестації, як у формі зовнішнього незалежного оцінювання, так і у письмовій формі у закладі освіти, вони можуть обирати один із предметів природничого циклу; у додаток до свідоцтва виставляється оцінка за державну підсумкову атестацію з обраного предмета.

 Авторськими колективами навчальних програм розробляється навчально-методичне забезпечення інтегрованого курсу «Природничі науки». На офіційному вебсайті Інституту модернізації змісту освіти створено сторінку «Природничі науки», на якій у рубриці Навчально-методичне забезпечення є посилання на відповідні ресурси (режим доступу: https://imzo.gov.ua/osvitniproekti/intehrovanvi-kurs-prvrodnvchi-naukv/navchalno-metodvchnezabezpechennva/).

На сайті Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти можна ознайомитись з розробками уроків, дидактичними матеріалами, посібниками, розробленими учителями-експериментаторами Запорізької області (режим доступу: https://ele.zp.ua/sites/nature).

 

Географія

У 2021/2022 навчальному році учні 6 – 9 класів продовжать вивчати географію за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН від 07.06.2017 № 804, та навчальною програмою для 8 – 9 класів з поглибленим вивченням географії, рекомендованою Міністерством освіти і науки України (лист МОН від 25.08.2020 № 1/11-5718), що розміщені на офіційному вебсайті МОН за посиланням https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami/navchalni-programi-5-9-klas

У старшій профільній школі учні 10 – 11 класів вивчатимуть географію на рівні стандарту (52 години, 1,5 години на тиждень  – 10 клас) та (35 годин, 1 година на тиждень  – 11 клас), на профільному рівні (175 годин, 5 годин на тиждень) за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН від 23.10.2017 № 1407 (режим доступу: (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednyaosvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv).

Кількість годин на вивчення програмного матеріалу за темами курсів 6 – 9 класів та 10 – 11 як на рівні стандарту, так і профільному, є орієнтовною, її можна змінювати в межах визначеного навчального часу. Вчитель може на власний розсуд змінити розподіл годин між темами і розділами, використати години резервного часу з метою глибшого вивчення окремих тем, проведення уроків узагальнення і систематизації знань після вивчення великих розділів і тем, проведення екскурсій, зустрічей, обговорення дискусійних питань, що виникли під час вивчення певних тем тощо.

Сьогодні перед учителем географії поставлено складне методичне завдання – реалізувати на практиці компетентнісний підхід. У географічній освіті це інноваційний напрям, що дає можливість по-новому сприйняти і зрозуміти важливе методичне питання: «З якою метою вчити школярів географії?». Інструментом забезпечення успіху навчання географії має стати наскрізне застосування в освітньому процесі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ): мультимедійні презентації, інтерактивні дошки, електронні словники, довідники, енциклопедії та ін. засоби навчання, аудіо-, відеотехніка, Інтернет-ресурси і т. п.

Сучасний учитель вибирає серед описаних у методичній літературі технологій і методів той, який органічно поєднається з особливостями змісту теми, що вивчається, індивідуальними особливостями учнів та їх підготовкою. Наприклад, «перевернутий клас», «гейміфікація», «бріколаж», змішане навчання (blended learning гібридне), система управління навчальним процесом (LMS), «хмарне» навчання», «скрайбінг», «кейс-метод» та ін.

Оцінюючи результати навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії, необхідно урізноманітнювати завдання, враховуючи всі рівні конгнітивного домену.

Низький рівень знань вважається найнижчим рівнем, тестові завдання цього рівня переважно вимагають згадати раніше засвоєний матеріал, це завдання на перевірку знання термінології, фактів, визначень, класифікацій, правил, методів і т. д.

Рівень розуміння вимагає інтерпретації матеріалу, трансформація текстового матеріалу мовою карт, графіків і малюнків тощо.

Рівень застосування характеризує здатність використовувати вивчений матеріал у новій ситуації. До цієї когнітивної категорії належить застосування знань, законів, закономірностей у практичних ситуаціях, розрахунки із застосуванням вивчених алгоритмів розв’язку тощо.

Рівень аналізу – здатність розкласти ціле на частини. Прикладами завдань, що стосуються аналітичних здібностей, можуть бути такі, що потребують зробити невизначені припущення, розрізнити факти та наслідки, вибрати доречні дані.

Аналіз вимагає не лише володіння знаннями, а й розуміння взаємозв’язків між різними типами відомостей. Аналіз вважається вищим когнітивним рівнем.

Рівень синтезу – складання цілого з частин. Прикладами завдань, що стосуються здатності до синтезу, можуть бути такі, що потребують складання відбору ознак, характеристик, дій або експерименту в конкретній ситуації, створення нових прикладів, формулювання класифікаційних принципів.

Рівень оцінювання стосується здатності давати оцінку, зокрема критичну, процесам, явищам, особливостям, доказам, перспективам. Створення тестових завдань на рівень оцінювання є складним. Як правило, такі завдання базуються на порівнянні, виборі за певним критерієм (провідний, важливий, поширений, ефективний тощо), вони є об’єктивнішими, коли таке порівняння можливе.

Когнітивні рівні завдань корелюються вимогами до оцінювання рівня навчально-пізнавальної діяльності учня, які педагогам відомі.

Рекомендовано при формуванні завдань для визначення рівня навчальних досягнень використати досвід міжнародного дослідження PISA, яке є взірцевим у створенні завдань, що їх найчастіше називають компетентнісно орієнтованими.

Компетентнісно орієнтовані завдання мають розгорнутий стимул, в якому міститься майже вся необхідна для виконання теоретична інформація, подекуди навіть надлишкова  – учні мають самі виокремити факти та дані, необхідні для розв’язування задач та відповіді на запитання: вміння працювати в таких «зашумлених» умовах є однією з важливих навичок компетентної людини. Зазвичай стимул містить одну або декілька моделей, що дають змогу представити дані, необхідні для роботи: у дослідженні PISA – це графічні, математичні та вербальні моделі. За реалізації завдання в електронній формі стимул може містити складні імітаційні моделі, аналіз яких дасть змогу учням здобути необхідні для відповіді на запитання факти. Такі завдання апелюють до важливих для учнів проблем і потреб, але часто це може бути прихованим, не виокремленим у спеціальні речення.

Найповніше компетентнісний підхід можливо застосовувати у шкільному курсі географії у 9 – 11 класах, коли учні вивчають сучасні географічні аспекти буття суспільства. При цьому краєзнавчий компонент має бути спрямований на формування свідомого громадянина України, адже патріотом може стати лише той, хто знає і любить рідну землю, долучається до розвитку своєї малої Батьківщини. Розквіт рідного краю залежить від свідомої активної громадянської позиції кожного. Особливо важливим це стає в умовах, коли значна частина владних повноважень передана на місця. Тому варто практичні заняття проводити саме на основі вивчення місцевості, де мешкають учні. Саме на прикладі підприємств, установ, організацій, які діють у населених пунктах власно об’єднаних територіальних громад, можливо закріпити на практиці ключові компетентності Нової української школи. Активна участь старшокласників у громадських акціях об’єднаних територіальних громад надає їм можливість відповідально ставитись до обрання свого місця у дорослому житті, розвитку рідного села, селища, міста.

Цьому має сприяти запровадження сучасної економічної і соціальної географії у курс середньої школи. Саме на засадах секторальної моделі національної економіки, яка прийнята ООН, та КВЕД на основі стандарту Євростату побудовано вивчення курсу економічної географії у 9 – 11 класах. Замість застарілих радянських підходів у навчальний процес запроваджено вивчення сучасної економіки на основі глобальних ланцюгів доданої вартості, докладне вивчення особливостей розміщення виробництва товарів і надання послуг. Запроваджено відповідний поняттєво-термінологічний апарат сучасної європейської суспільної географії. Для кращого розуміння всіх термінів і понять сучасної суспільної географії радимо користуватись єдиним в Україні безкоштовним спеціалізованим науковим словником (режим доступу: https://geohub.org.ua/geography).

Сучасна людина існує в умовах розвитку високих комп’ютерних технологій, упровадження високошвидкісного Інтернету в усі сфери життя. Людину практично з народження оточує перенасичене різноманітною інформацією освітнє поле, орієнтуватися в якому стає дедалі складніше. Як ніколи важливою стає проблема виховання такої особистості, яка не несе з собою по життю непідйомний багаж енциклопедичних знань, а має таку важливу якість, як критичне мислення, що дає змогу знаходити крихти істини у потоці інформації з різних джерел. Людина потребує критичного мислення, яке допомагає їй жити серед людей, соціалізуватися.

У цьому контексті безперечною вимогою часу є формування у здобувачів освіти медіаграмотності. Зробити уроки більш цікавими для учнів, розвивати в них не лише предметні компетентності, а й медіаграмотність допоможе посібник: Медіаграмотність на заняттях з географії. Навчальне видання / Філончук Зоя // За редакцією Волошенюк О., Іванова В. – Київ: АУП, ЦВП, 2020. – 73 с., іл. Посібник є першим виданням в Україні, що розкриває питання освіти з медіаграмотності на уроках географії. У книжці наведено короткі теоретичні відомості про різні аспекти медіаграмотності, приділено увагу питанням методики впровадження навчання з медіаграмотності та розміщено численні моделі завдань, що можуть бути використані під час занять із географії (https://www.aup.com.ua/mediagramotnist-na-zanyattyakh-z-geogr/).

Виконання аналітичних завдань та досліджень, спрямованих на розвиток умінь і навичок роботи з географічними картами та іншими джерелами інформації, розв’язання географічних, екологічних й соціально-економічних задач, здійснення порівняльного аналізу, що пропонуються під час виконання програмних практичних робіт, через які реалізується практична спрямованість курсу, стануть важливою формою і засобом перевірки та оцінювання результатів навчання, які є обов’язковими для всіх учнів класу. Обов’язковими для оцінювання у кожному семестрі є дві практичні роботи на вибір учителя. Для учнів старшої школи, що вивчають географію на профільному рівні, вчитель обов’язково оцінює п’ять практичних робіт на вибір у кожному семестрі.

Із запропонованої тематики досліджень учень за бажанням вибирає 1 – 2 дослідження (упродовж року) та виконує індивідуально або в групі.

Учитель оцінює таку роботу під час її захисту чи презентації.

Письмові роботи з географії, у тому числі тематичні, що виконуються протягом семестру, після завершення вивчення теми можуть виконуватися у різному форматі.

Підсумкова (контрольна) робота, одна на рік готується вчителем – рекомендовано тестовий формат з картографічним завданням; виконується письмово і є обов’язковою.

Для запобігання перевантаження учнів, час проведення підсумкових (контрольних) робіт визначається загальношкільним графіком, складеним заступником директора освітнього закладу за погодженням із вчителем.

Важливим залишається питання – робота з комп’ютерними симуляціями та імітаційними параметризованими моделями. Наступна PISA буде «електронною», а не «паперовою», тож треба готуватися до роботи з такими завданнями, зокрема за допомогою геосервісів (Wikimapia (wikimapia.org); Google Maps (maps.google.com); Google Earth (earth.google.com) та ін), що надають інструменти для роботи з географічними даними та дозволяють користувачеві ознайомлюватися з різними країнами світу і навіть віртуально подорожувати; шукати різні об’єкти на карті Землі, переглядати, коментувати, доповнювати світлинами у наш інформаційний час достатньо.

«Список навчальних програм, підручників та посібників для закладів загальної середньої освіти, яким надано гриф Міністерства освіти і науки України або схвалення для використання в закладах загальної середньої освіти» включає необхідне для успішного навчання навчально-методичне забезпечення та розміщується на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

Також інформуємо, що на цьому сайті у розділі «Електронна бібліотека», крім електронних версій підручників з географії (режим доступу: https: //lib.imzo .gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/), розміщено науково-популярне видання серії «Шкільна бібліотека»: «Унікальні сторінки географії. Визначні географічні відкриття» посібник для 5 – 6 класів закладів загальної середньої освіти (авт. Гільберг Т. Г., Лис Ю. В., Совенко В. В.) (режим доступу: https://lib.imzo.gov.ua/posbniki-ser-shklnabbloteka/unkaln-stornki-geograf-viznachn-geografchn-vdkrittya-posbnik-ser-shklnabbloteka-dlya-5-6-klasv-zakladv-zagalno-seredno-osvti-avt-glberg-t-g-lis-yu-vsovenko-v-v/).

Освітній процес з географії у 2021/2022 навчальному році має здійснюватися з урахуванням Національного звіту за результатами Міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 (далі – Національний звіт) (режим доступу: http://testportal.gov.ua/), який містить рекомендації щодо подальшого розвитку освіти в Україні в коротко- та довгостроковій перспективах.

Один із напрямів підвищення рівня грамотності з природничо-наукових дисциплін і географії зокрема в короткостроковій перспективі передбачає розгляд можливостей оновлення навчальних ресурсів закладів освіти, це перш за все зміст навчально-методичної складової шкільних предметів.

Цитуючи Національний звіт за результатами PISA із висновків: «Досвід успішних освітніх реформ однієї країни найчастіше не можна використати в іншій країні як готовий рецепт...», будемо формувати своє географічне освітнє середовище, враховуючи кращий міжнародний досвід. Тим паче, що в більшості випадків наслідки тих чи тих рішень, що можуть бути прийняті, в тому числі за підсумками врахування результатів PISA, можна буде оцінити лише за 5 – 7 років.

Учителі географії й цього навчального року можуть отримати фахову підтримку, що надають традиційно науково-методичний журнал «Географія та економіка у рідній школі» Міністерства освіти і науки України, журнал «Географія. Книжковий додаток», науково-популярний журнал з природничих дисциплін «Колосок», а також газета «Краєзнавство. Географія. Туризм», що відображають виклики та тенденції у географічній освіті. Сторінки видань ознайомлюють з ідеями та найкращим досвідом педагогічних працівників за всіма напрямами освітніх трансформацій.

 

Посилання на інформаційні ресурси в Інтернеті, відеолекції, інші джерела:

1. Географіка. Географічний портал [Електронний ресурс].  – Режим доступу: http://geografica.net.ua/publ/galuzi geografiji/metodika vikladannja geografiji/35

2. Інтернет на користь: онлайн ресурси для вивчення географії [Електронний ресурс].  – Режим доступу: https://naurok.com.ua/post/internet-na-koristonlayn-resursi-dlya-vivchennya-geografi

 3. Всеукраїнська школа онлайн портал [Електронний ресурс].– Режим доступу: https://lms.e-school.net.ua/

4. PISA: природничо-наукова грамотність / уклад. Т. С. Вакуленко, С. В. Ломакович, В. М. Терещенко, С. А. Новікова; перекл. К. Є. Шумова.  – Київ, 2018.  – 119 с.

5. Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 / кол. авт.: М. Мазорчук (осн. автор), Т. Вакуленко, В. Терещенко, Г. Бичко, К. Шумова, С. Раков, В. Горох та ін.; Український центр оцінювання якості освіти.  – Київ: УЦОЯО, 2019.  – 439 с.

6. Уроки PISA-2018: Природничо-наукова грамотність і як її розвивати /авт. О. Козленко, Інститут педагогіки НАПН України. – Ж-л «Біологія і хімія в рідній школі». – 2020.  – № 1.  – 8 с.

7. Медіаграмотність на заняттях з географії. Навчальне видання / Філончук Зоя. – За ред. Волошенюк О., Іванова В. – Київ: АУП, ЦВП, 2020. – 73 с., іл.