Інформаційно-методичні матеріали щодо організації освітнього процесу

в закладах освіти у 2022/2023 навчальному році

 

Підготували:

Бараннікова Л.Я. та Павло Долгорукий,

консультанти КУ «ЦПРПП» ЗМР

 

ВІТАЮ!

 

Міністерство освіти і науки України спільно з Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти», Інститутом педагогіки Національної академії педагогічних наук України підготували Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу і викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному роціhttps://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/metodichni%20recomendazii/2022/08/20/02/Instruktazh-metod.rekom.shchodo.orhaniz.osv.protsesu.2022-2023.navchalnomu.rotsi.20.08.2022.pdf.

У вступній частині методичних рекомендацій розглядаються питання:

1.     нормативне забезпечення освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти

2.     структура 2022/2023 навчального року:

- освітній процес у 2022/2023 навчальному році розпочнеться в День знань                      1 вересня і триватиме до 30 червня 2023 року(відповідно до постанови КМУ від 24.06.2022 року № 711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні»);

-2022/2023 навчальний рік може тривати більше або менше 175 днів(відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» на період тривалості воєнного стану призупиняється дія положення частини третьої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» в частині тривалості освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти не менше 175 навчальних днів);

- тривалість та структура навчального року визначається закладом освіти                    (з урахуванням навчального часу на проведення державної підсумкової атестації, навчальної практики, додаткових консультацій для усунення прогалин у навчанні, навчально-польових занять/зборів і навчальнотренувальних занять предмета «Захист України», інших форм організації освітнього процесу, визначених освітньою програмою закладу освіти);

- педагогічною радою закладу освіти визначаються також тривалість навчального тижня (п’ять чи шість днів), дня, занять і відпочинку;

- у закладах освіти щоденно о 9 годині 00 хвилин має проводитись загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (стаття 2 Указу Президента України № 143 від 16 березня 2022 року «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», лист Міністерства освіти і Науки України від 16.03.2022 №1/3472-22).

 

3.     форма організації освітнього процесу:

- Організовуючи дистанційне навчання вчителі можуть скористатися методичними рекомендаціям «Організація дистанційного навчання в школі» https://nus.org.ua/news/yak-nalagodyty-dystantsijne-navchannya-posibnyk-dlya-shkil-vid-go-smart-osvita-ta-mon/ ;

- Положення про інституційну та дуальну форми здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОНУ 23 квітня 2019 року № 536 (у редакції наказу  МОНУ від 10 лютого 2021 року № 160), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 травня 2019 р. за № 547/33518https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/64866/ ;

- Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОНУ 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу МОНУ від 10 лютого 2021 року № 160), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314https://auc.org.ua/sites/default/files/sectors/u-137/indyvidualna.pdf;

- Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОНУ від 08.09. 2020 № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 р. за № 941/35224)https://mon.gov.ua/ua/npa/deyaki-pitannya-organizaciyi-distancijnogo-navchannya-zareyestrovano-v-ministerstvi-yusticiyi-ukrayini-94735224-vid-28-veresnya-2020-roku .

4.     оцінювання результатів навчання здобувачів освіти:

Реформування загальної середньої освіти спрямоване на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, на навчання його самостійно оволодівати новими знаннями, на формування функціональних (пов’язані зі сферою знань, умінням оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом), мотиваційних (пов’язані з інтересами, індивідуальним вибором особистості) та соціальних (пов’язані з соціальною діяльністю особистості, життям суспільства) компетентностей.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання як складової освітнього процесу.

Для забезпечення цілісності освітнього процесу необхідно враховувати результати оцінювання навчальних досягнень учнів/учениць в доборі змісту, форм і методів роботи для кожного уроку/заняття.

Також важливо формувати в учнів уміння аналізувати власну роботу, власні результати навчання, визначати для себе подальші завдання.

У кожний урок/заняття необхідно включати роботу з учнями за результатами оцінювання, самооцінювання, взаємооцінювання.

Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у 2022/2023 навчальному році та психологічні аспекти організації освітнього процесу в умовах воєнного/післявоєнного стану наведені у Додатках 1 – 16:

1.     Природнича освітня галузьу 2022/2023 за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти 2020 рокуhttps://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/metodichni%20recomendazii/2022/08/20/01/Dodatok.7.predmety.pryrodnychoyi.osvitnoyi.haluzi.20.08.2022.pdf(додаток 7) 

2.     Модельні навчальні програмиза Державним стандартом базової середньої освіти / Постанова КМУ від 30.09.2020 р. № 898, яким надано гриф «Рекомендовано МОНУ» наказом від 12.07.2021 № 795 (зі змінами, внесеними у додаток наказами МОНУ від 10.08. 2021 р., № 898, від 29.09. 2021 р. № 1031, від 13.12. 2021 р. №1358, від 02.02. 2022 р. № 96, від 09.02. 2022 № 143, від 11.04. 2022 р. № 324) (гриф Міністерства станом на 01.08.2022 року надано 95 модельним навчальним програмам) https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-ni-prohramy/pryrodnycha-osvitnia-haluz/. Реалізацію модельних навчальних програм забезпечують підручники з грифом «Рекомендовано МОНУ» (наказ МОН від 08.02.2022р. №140 «Про надання грифа «Рекомендовано МОНУ» підручникам для 5 класу закладів загальної середньої освіти» зі змінами)https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0140729-22#Text;

3.     Біологія у 2022/2023 навчальному році за Державним стандартом

базової і повної загальної середньої освіти 2011 року навчальні програми є чинними минулих років:

ü для учнів 6-9 класів https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas

ü для учнів 10-11 класівhttps://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv

4.     Фізика у 2022/2023 навчальному році за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти 2011 року навчальні програми є чинними минулих років:

ü для учнів 7-9 класів https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas

ü для учнів 10-11 класів https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv

5.     Хімія у 2022/2023 навчальному році за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти 2011 року навчальні програми є чинними минулих років:

ü для учнів 7-9 класів https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas

üдля учнів 10-11 класівhttps://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv

6.     Навчальні програми курсів за вибором та факультативів                              є чинними минулих років https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-kursiv-za-viborom-fakultativiv

7.     Географія у 2022/2023 навчальному році за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти 2011 рокуhttps://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/metodichni%20recomendazii/2022/08/20/01/Dodatok.14.heohrafiya.20.08.2022.pdf(додаток 14):

üучні 6-9 класів продовжать вивчати географію за оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом МОН від 03.08.2022 р. №698https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9-klas/2022/08/15/navchalna.programa-2022.geography-6-9.pdf та навчальною програмою для 8-9 класів з поглибленим вивченням географії, рекомендованою Міністерством освіти і науки України (лист МОН від 25.08.2020 № 1/11-5718).

ü10-11 класи - навчальні програми, затверджені наказом МОНУ від 23.10.2017 № 1407 «Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10 – 11 класів закладів загальної середньої освіти» (зі змінами, внесеними наказом МОНУ від 03.08.2022 № 698);  вивчатимуть географію на рівні стандарту (52 години, 1,5 години на тиждень – 10 клас; 35 годин, 1 година на тиждень – 11 клас) оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом МОН від 03.08.2022 р. № 698, та на профільному рівні (175 годин, 5 годин на тиждень) за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН від 23.10.2017 р. № 1407.

Основні точкові зміни, які були внесені до навчальних програм з географії для 8, 10, 11 класів закладів загальної середньої освіти пов’язані із зміною сучасної глобальної суспільно-економічної та геополітичної ситуації у світі. Зокрема, актуалізовано вивчення питання біженців та внутрішньо переміщених осіб у темах з вивчення демографічних процесів населення світу та України у програмі з географії для 8, 11 класів закладів загальної середньої освіти. Також, було вилучено з програми для 10 класу (рівень стандарту) тем, які стосуються вивчення географії Білорусі та деяких тем з географії російської федерації, у зв’язку з їхньою військовою агресією проти України та натомість доповнено до переліку країн Азії вивчення географії Республіки Корея, так як економічна модель цієї країни може бути прикладом для України. Водночас були внесені окремі зміни щодо формулювання змісту деяких тем. Зважаючи на академічну свободу педагогічного працівника, зазначену у статті 54 Закону України «Про освіту», яка передбачає вільний вибір форм, методів і засобів навчання, вчитель може самостійно визначати кількість годин на вивчення програмного матеріалу за темами курсів 6 – 9 класів та 10 – 11 класів, як на рівні стандарту, так і профільному. Він може на власний розсуд змінювати розподіл годин між темами і розділами, використовувати години резервного часу з метою глибшого вивчення окремих тем, проведення уроків узагальнення і систематизації знань після вивчення великих розділів і тем, проведення екскурсій, зустрічей, обговорення дискусійних питань, що виникли під час вивчення певних тем тощо.

В умовах воєнного стану освітній процес у закладах загальної середньої освіти буде організовано за дистанційною, очною та змішаною формами. Також радимо звернути увагу на рекомендації Державної служби якості освіти «Як організувати викладання навчальних предметів в умовах воєнного стану»: https://sqe.gov.ua/yak-organizuvati-vikladannya-navchaln/.

üЩоб уникнути психологічного травмування учнів, потрібно організувати комунікації через встановлення довірливих відносин, налагодження діалогу, обміну.

üДля психологічної підтримки варто скористатися відповідними матеріалами, що постійно поповнюється, розміщеними на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням: http://surl.li/bwzok .

üПротягом дня потрібно проводити психологічні хвилинки для учнів усіх вікових категорій.

üУчитель має бути готовим до того, що учні будуть ділитися розповідями про події війни, нанесли їм психологічну травму.

üРобота вчителя має бути гнучкою.

üАкцентувати увагу на тих темах, які торкаються питань становлення української нації, війни, розвитку міжнаціональних, торгівельних та культурних відносин між країнами.

üЗ метою оптимізації можливо об’єднувати декілька тем в одну, і навпаки.

üЗокрема, при вивченні теми «Україна в геополітичному вимірі» курсу «Географія: регіони та країни» 10 клас (розділ VI. Україна в міжнародному просторі) та теми «Українська держава» курсу «Географічний простір Землі» 11 клас (розділ IV «Суспільна географія України») учителям географії доречно акцентувати увагу учнів на те, що в умовах сучасної геополітичної ситуації, що склалася в Європі (широкомасштабна військова агресія російської федерації проти України) пріоритетними напрямками зовнішньої політики України є партнерство з Європейським Союзом (далі – ЄС), Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії (далі – СК) та Сполученими Штатами Америки тощо…

üУчитель має бути готовим обговорити культурні особливості, звичаї, традиції тих країн, де учень з родиною шукає прихисток від війни; політичну та військову допомогу нашій країні країн-партнерів тощо. Доцільно переглянути очікувані результати навчання і встановити дещо нижчий їх рівень або цілком їх скоригувати, оскільки деякі з них можуть бути недосяжними в нових умовах, деякі – потребуватимуть незначної корекції, частина – залишаться незмінними.

üДоцільність та обсяг домашніх завдань варто визначати індивідуально, зважаючи на психоемоційний стан учнів.

üПід час уроку учитель має використовувати нагоду вчити учнів критично аналізувати інформацію, перевіряти її, не поширювати фейкові новини.

üБазові знання з інформаційної гігієни можна отримати на безкоштовних курсах «Інформаційна гігієна.

üЯк розпізнати брехню в соціальних мережах, в Інтернеті та на телебаченні» та «Інформаційна безпека».

Для вивчення географії особливо необхідне набуття практичних умінь і навичок, які формуються під час виконання практичних робіт:

- практичні роботи можуть носити різний характер: навчальний, тренувальний, підсумковий тощо;

- практичні роботи можуть оцінюватися як вибірково так і фронтально;

- обов’язковими для оцінювання у кожному семестрі є дві практичні роботи на вибір учителя. Для учнів старшої школи, що вивчають географію на профільному рівні, вчитель обов’язково оцінює п’ять практичних робіт на вибір у кожному семестрі;

- у журналі вчитель записує лише окремі практичні роботи на свій розсуд.

Із запропонованої тематики досліджень учень за бажанням вибирає 1 – 2 дослідження (упродовж року) та виконує індивідуально або в групі. Учитель оцінює таку роботу під час її захисту чи презентації.

Письмові роботи з географії, у тому числі тематичні, що виконуються протягом семестру, після завершення вивчення теми можуть виконуватися у різному форматі.

Підсумкова (контрольна) робота, одна на рік готується вчителем – рекомендовано тестовий формат з картографічним завданням; виконується письмово і є обов’язковою.                     

У 2022/2-23 навчальному році пріоритетними напрямами освітньої діяльності є:

- продовження реформи загальної середньої освіти відповідно до Концепції «Нова українська школа», впровадження у 5 класах нового Державного стандарту базової середньої освіти;

- організація освітнього процесу після вимушеного переривання його звичного перебігу, викликаного спочатку тривалими карантинами, потім – військовою агресією російської федерації на території нашої держави;

- організація навчальної діяльності здобувачів освіти в умовах поєднання різних форм організації освітнього процесу;

- посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції, просвіти з питань особистої безпеки;

- психологічна допомога учасникам освітнього процесу. 

Для реалізації варіативної складової навчальних планів на підставі рішення педагогічної ради заклад освіти може використовувати в освітньому процесі навчальні програми факультативів та курсів за вибором, які раніше мали відповідний гриф МОН і були включені до Переліків навчальної літератури та навчальних програм у попередні рокиhttps://drive.google.com/file/d/1ewbGT6e7ZbWodx4v7cbF58GLw7hGZP2K/view

Перелік навчальної літератури та навчальних програм, що мають грифи «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», «Схвалено для використання в освітньому процесі» або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» можна ознайомитися на офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/.

Електронними версіями підручників за класами можна ознайомитися на офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти»https://imzo.gov.ua/pidruchniki/elektronni-versiyi-pidruchnikiv/ .Безоплатний доступ до підручників можна отримати на сайті https://d-learning.com.ua Докладніше:bit.ly/3PF6S2M та https://ua.izzi.digital/#/ .

Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти» розроблено Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2022/2023 навчальному році https://imzo.gov.ua/2022/08/15/lyst-imzo-vid-15-08-2022-22-1-10-1080-metodychni-rekomendatsii-shchodo-rozvytku-stem-osvity-v-zakladakh-zahal-noi-seredn-oi-ta-pozashkil-noi-osvity-u-2022-2023-navchal-nomu-rotsi/ .

 

Покликання на інформаційні ресурси в Інтернеті, відео-лекції

1. Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/ua/tag/nova-ukrainska-shkol

2. Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-ni-prohramy/pryrodnycha-osvitniahaluz/

3. Український інститут розвитку освіти. Всеукраїнська школа онлайн https://uied.org.ua/vseukrayinska-shkola-onlajn/https://lms.e-school.net.ua/                        4. Науково-методичний журнал «Географія та економіка в рідній школі» https://pedpresa.ua/project/geografiya-ta-ekonomika/

5. Цифрова освіта та навчання від Mozaikhttps://ua.mozaweb.com/user.php?cmd=login

6. Тренуй розум разом з нами https://logiclike.com/uk/rozvivalni-igri                                  7. Національний екологонатуралістичний центр учнівської молоді. Науковохудожній журнал для дітей та юнацтва «ПАРОСТОК» https://nenc.gov.ua/?p=597

8. Інститут модернізації змісту освіти Посібники серії "Шкільна бібліотека" https://lib.imzo.gov.ua/posbniki-ser-shklna-bbloteka/

9. «Унікальні сторінки географії. Визначні географічні відкриття» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти (авт. Гільберг Т. Г., Лис Ю. В., Совенко В. В.) (imzo.gov.ua)

10. Український гідрометеорологічний центр https://meteo.gov.ua/

11. Віртуальний Національний музей https://naturalhistory.si.edu/visit/virtual-tour

12. Природознавство у Вашингтоні Музейний портал. Віртуальний музей мінералів https://museum-portal.com/ua/museum/museum-of-minerals/exposition13. НАН України. Колекція мінералів інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім.М.П.Семененкаhttps://www.nas.gov.ua/UA/Org/About/Pages/default.aspx?OrgID=00002

14. НАН України. Дендрологічний парк «Тростянець» https://www.nas.gov.ua/UA/Org/About/Pages/default.aspx?OrgID=00000

15. Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України https://www.nas.gov.ua/UA/Org/About/Pages/default.aspx?OrgID=00005

16. Чорноморський біосферний заповідник https://www.nas.gov.ua/UA/Org/About/Pages/default.aspx?OrgID=00006

17. Tripadvisor Музей науки і техніки Коперника https://www.tripadvisor.ru/LocationPhotoDirectLink-g274856-d2178256- i256970078-Copernicus_Science_CentreWarsaw_Mazovia_Province_Central_Poland.htmlhttps://www.youtube.com/watch?v=6Kwhm9XAmMs

18. Цікава наука MinuteEarth - це серія коротких ілюстрованих історій про науку та нашу дивовижну планету. https://www.youtube.com/channel/UCMIVE71tHEUDkuw8tPxtzSQ

19. Цікава наука. Популярно. https://www.youtube.com/channel/UCMIVE71tHEUDkuw8tPxtzSQ

20. ПРОЄКТ Ukrainer Експедиція https://ukrainer.net/expedition/

21. Географія в іграх https://online.seterra.com/

22. Перетворіть свій текст у хмари слів https://worditout.com/

23. Простий спосіб для створення власних навчальних ресурсів https://wordwall.net/uk

24. Ребуси українською http://rebus1.com/ua/index.php?item=rebus_generator&enter=1

25. Картографічні джерела:

• WorldMapper – колекція карт світу https://worldmapper.org/

• BouncyMaps – карти про корисні копалини, сільське господарство, економіку, населення, релігію тощоhttps://www.bouncymaps.com/

• Tomezones – світова мапа часу https://24timezones.com/map_uk.php#/map

• UA Maps – карти України http://www.ua-maps.com/

• NationalGeographic - https://www.nationalgeographic.com/maps/

• Віртуальні екскурсії https://www.earthcam.com/ http://spacehopper.io/•Сервіси для створення інфографікиЕasel.ly - http://www.easel.ly • Infogr.am - ttps://infogr.am/

• Piktochart – http://piktochart.com

• Canva - https://www.canva.com/uk_ua

•Географія. Все, що треба знати https://geographer.com.ua/

• Географічні вправи https://learningapps.org/

26. Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році

27. Online школа Запоріжжя  – організація освітнього процесу з використанням технологій змішаного та дистанційного навчання учнів в закладах загальної середньої освіти м. Запоріжжя https://school.zp.gov.ua/

 

 

 

 

Викладання курсу «Географія. 9 клас»

в умовах війни росії проти України

(автор І. Г. Савчук)

 

24 лютого 2022 р. почалася війна, яка вплинула на долю кожного українця. Із зон запеклих боїв углиб території держави триває евакуація мирного населення. Частина населення виїхала за кордон, інші залишились
у місцях евакуації чи повернулись до своїх рідних домівок. Життя стале іншим.

Військові дії та міграції населення змінили господарський розвиток не лише України, а й безпосередньо чи опосередковано вплинули на економіку країн Європи, Азії, Африки. Санкції проти країни-агресора суттєво обмежили її можливості щодо закупівлі за кордоном необхідних для сучасної зброї комплектуючих електроніки та засобів наведення й ураження цілі. Змінилися шляхи постачання товарів в Європі, що призвело до нової енергетичної кризи
у світі. В окремих країнах світу це стало причиною великих економічних проблем та зміни влади (наприклад, у Шрі-Ланці). В інших суттєво зросла вартість основних товарів народного споживання (наприклад, Судан). Учні, користуючись інформацією з офіційних сайтів МЗС України та випусків новин вітчизняних та міжнародних телеканалів, з допомогою вчителя можуть встановити зв’язок між сучасною війною і економічними змінами у світі.

Війна призвела до суттєвих змін у функціонуванні економіки України. Кожен учень може розповісти про ті зміни, що торкнулись його сім’ї, навести приклади закриття підприємств, втрати постійної роботи рідними і близькими. Водночас важливо, щоб вчитель за допомогою офіційних сайтів обласних державних адміністрацій наводив приклади допомоги місцевому населенню
та внутрішньо переміщеним особам. З метою визначення економічних втрат України пропонуємо залучати офіційні відкриті інформаційні джерела (наприклад, офіційний сайт Держстату України — ukrstat.gov.ua).

Вивчення курсу економічної географії України і світу має спиратись на усвідомлення учнями важливості відповідних знань з метою повоєнного відновлення держави. Тому доцільно акцентувати увагу на головних факторах (чинниках) розміщення виробництва, формах та видах спеціалізації та кооперації, залучення у глобальні ланцюги доданої вартості, спираючись на поняття «національна економіка» і «світове господарство». Активне відновлення господарства сприятиме глибинним трансформаційним процесам, що дозволять створити конкурентоздатну економіку України. Вчителі можуть запропонувати учням розробити власні пропозиції щодо розміщення на території держави нових підприємств, установ, закладів, що мали б стати осереддям соціально-економічного повоєнного піднесення.

При вивченні первинного сектору економіки доцільно вчителю зупинитись на абсолютних перевагах України на світовому ринку з вирощення більшості видів аграрної продукції помірного клімату. Особливу увагу варто зосередити на особливостях умов транспортування та шляхах вивезення цієї продукції за межі держави. У нагоді стане атлас з географії 9 класу, виданий УОВЦ «Оріон», де показано основні довоєнні країни-партнери у торгівлі зерном та маршрути його постачання. Учні можуть визначити труднощі, які постали перед великими вітчизняними товаровиробниками аграрної продукції у зв’язку з війною, та зусилля з боку вищих органів державної влади щодо їх подолання.

Аналізуючи добувну промисловість, учні мають звернути увагу на велике значення викопних енергоресурсів у виробництві електричного струму
та опалення приміщень. Вчитель звертає увагу на розміщення родовищ відповідних корисних копалин в Україні та світі й розкриває особливості їх видобування. Учням можна запропонувати розрахувати економічну доцільність використання різних видів палива для опалення власних осель (за зразком економіко-географічної задачі у підручнику на с. 114, надавши сучасні вартісні показники). Учні мають усвідомити тісний зв’язок між особливостями розвитку енергетики та добувної промисловості й розуміти доцільність функціонування виробничих ланцюгів між добувною промисловістю та підприємствами металургії.

Вивчаючи другий сектор економіки, варто акцентувати увагу
на можливостях залучення вітчизняних підприємств у виробничі ланцюги від локальних до глобальних. Для цього доцільно використовувати відповідні карти з атласу 9 класу з географії, виданого УОВЦ «Оріон», на яких розкрито, як саме різні види економічної діяльності другого сектору економіки України залучені у світові економічні процеси. Рекомендувати учням знайти
на офіційних сайтах вітчизняних районів і міст інформацію про провідні підприємства, що задіяні у цих процесах. Самостійно учні можуть встановити виробників власного одягу і взуття, обрахувати вартість продовольчого кошика своєї сім’ї, запропонувати вітчизняні аналоги з метою зменшення витрат сімейного бюджету та підтримання національного товаровиробника.

Третинний сектор економіки залишається найбільшим за кількістю зайнятих в економіці більшості країн світу, у т. ч. України. До його складу входять різні види економічної діяльності. Учні можуть самостійно назвати відповідні професії та розмістити на контурній карті власного населеного пункту відповідні заклади й пояснити фактори (чинники) їх розміщення. Особливу увагу при вивченні транспорту доцільно звернути на значення «Укрзалізниці» для забезпечення евакуації населення, наголосити
на перевагах і недоліках кожного з видів транспорту.

Завершуючи вивчення курсу географії 9 класу, учні можуть спільно розробити проєкт майбутньої квітучої рідної України, уклавши економічну карту повоєнної держави з майбутніми провідними центрами господарського розвитку, основними ареалами вирощення аграрної продукції, осередками виробництва головних видів продукції другого сектору економіки, важливими транспортними вузлами і районами постіндустріального розвитку.

Плекаємо географію разом!

І.Г. Савчук,

 

кандидат географічних наук

Методичні поради з викладання курсу «Географія. 10 клас»

в умовах війни Росії проти України

(автор І. Г. Савчук)

 

Стратегічний курс України на набуття членства в ЄС та в НАТО закріплено у Конституції (статті 85, 102, 116). Війна докорінно змінює геополітичну картину світу. В умовах війни Росії проти України допомогу Україні надають не лише країни-члени ЄС і США, а й інші країни світу.

Війна призвела до змін у світових господарських процесах. Санкції, введені проти країни-агресора, торкнулись широкого переліку товарів
і послуг. Нині в глобалізованому світі жодна країна не може виробити будь- яку складну сучасну техніку без залучення комплектуючих з інших країн. Глобальні виробничі ланцюги призвели до загальної взаємозалежності. Тому політика імпортозаміщення не може сприяти прогресу, вона призводить
до технічного відставання. Війна суттєво змінила зовнішню торгівлю світу, насамперед викопними енергоносіями. Так само змінились маршрути руху цивільної авіації та торговельного флоту. В окремих країнах Африки відсутність  постачання  зернових з України призвела до значного ускладнення умов життя найуразливіших прошарків населення. Розвиваючи геополітичне мислення, учні за допомогою вчителя можуть встановити зв’язок між сучасною війною і економічними змінами у світі, глобальними економічними і політичними процесами, спираючись на інформацію з офіційного сайту МЗС України та аналізуючи випуски міжнародних новин.

Вивчення Європи в умовах війни доцільно розпочати з аналізу згуртованості країн-членів ЄС щодо надання допомоги Україні. Учні можуть пояснити особливості розселення українських біженців за його країнами-членами, поділитись власним досвідом перебування у вимушеній евакуації
за кордоном. Доцільно щоб учні, які перебувають за кордоном, створили презентацію про країну (за схемою економіко-географічної характеристики країн), де вони проживають, поділились власними враженнями.

Вивчаючи окремі країни Європи, учні повинні чітко розуміти відмінність понять «країна» і «держава». Учні мають закріпити розуміння таких понять, як «система розселення», «метрополізація», «джентрифікація», «субурбанізація». За допомогою атласу з географії для 10 класу, виданого УОВЦ «Оріон», учні можуть виявити залежність між існуючою системою розселення населення цих країн та тимчасовим розселенням українців у них, проаналізувавши, де тимчасово проживали родичі, рідні, близькі. Пропонуємо учням розповісти, як функціонує місцева громада у цих країнах, та який, на їхню думку, досвід доцільно застосувати в ОТГ України, де вони жили до війни.

При вивченні економіки країн Європи доцільно увагу учнів зосередити
на особливостях сучасного розміщення провідних видів економічної діяльності у кожній з цих країн. Для цього учні можуть використати атлас
з географії для 10 класу, виданого УОВЦ «Оріон», показавши центри надання ділових послуг та осередки сучасного промислового виробництва у країнах Європи. Вчитель на прикладі літака «Аеробус» (с. 50) має пояснити значення глобального виробничого ланцюга у виробництві складних видів техніки.

Окреме місце при вивченні Європи займає економіко-географічна характеристика Росії. Вчитель має вказати на великі диспропорції у розвитку регіонів цієї держави, нерівномірність у розселенні населення і розміщенні виробництва. Окремо слід зупинитись на мілітаризації цієї країни. Вчитель має навести приклади використання постачання певних видів сировини з Росії до інших країн як засобу економічного і політичного тиску на них. Працюючи у групах, учні можуть пояснити вплив санкцій на господарський розвиток цієї країни. Вивчення Білорусі за оновленою версією шкільної програми знято.

Вивчаючи Азію, увагу учнів доцільно зосередити на можливостях залучення вітчизняних підприємств у відповідні виробничі ланцюги від локальних до глобальних. Окремо слід приділити час вивченню досвіду повоєнного відновлення та соціально-економічного зростання у Японії, Китаї, Республіці Корея. З допомогою вчителя учні мають встановити головні фактори (чинники) позитивних змін та запропонувати, як саме їх можна долучити для відбудови України. Самостійно учні можуть встановити, які товари та види послуг з країн Азії вони споживають/купують та запропонувати їхні вітчизняні аналоги з метою підтримки національного товаровиробника.

Розглядаючи Океанію, слід зупинитись на особливостях моделі розвитку первинного сектору економіки Австралії як досвіду при відбудові України. Вчитель має пояснити учням головні фактори (чинники) успішного високорозвинутого суспільства цієї країни. Учні можуть самостійно знайти інформацію про провідні компанії цієї держави та з’ясувати особливості ведення ними транснаціонального бізнесу. При вивченні Полінезії, Меланезії, Мікронезії з метою усвідомлення глобального прояву проблем підтримки здорового способу життя доцільно влаштувати з учнями дискусію-обговорення тексту підручника на с. 153.

Вивчаючи Америку, головний акцент слід зробити на аналізі сучасних моделей економічного розвитку США і Канади (с. 176 і 183). Учні можуть запропонувати проєкт їх впровадження у повоєнній Україні з метою інтенсивної відбудови держави. Учні за допомогою вчителя мають виявити фактори (чинники), які зумовили моноспеціалізацію більшості країн Латинської Америки та визначити, що саме необхідно зробити в Україні, щоб уникнути подібної ситуації після війни. Окремо вчитель пояснює на прикладі макіладорас вплив ефекту сусідства багатої країни з бідною на просторовий економічний розвиток останньої (с. 168). Учні мають навести приклади вітчизняних підприємств, що працюють на давальницькій сировині
та порівняти їх з макіладорас. Вивчаючи Бразилію, варто поставити завдання про порівняння цієї країни з Україною щодо моноспеціалізації сільського господарства та виявлення факторів/чинників, що зумовили подібність аспектів економічного розвитку обох держав.

Вивчаючи Африку, слід розкрити залежність більшості країн цього регіону від кон’юнктури світових ринків збуту сировини, а також доцільно показати роль України у поставках продовольства до них. У нагоді стануть карти атласу з географії для 10 класу, виданого УОВЦ «Оріон». Корисним є проведення учнями круглого столу на тему українсько-африканських відносин. При вивченні Південної Африки варто вказати на ті особливості цієї країни, які дозволяють її виділити як найбільш економічно розвинену
в Африці. При вивченні Єгипту доцільно влаштувати обговорення учнями уривку з тексту статті, розміщеному на с. 224, щодо перспектив перетворення цієї країни у важливого гравця на ринку природного газу у світі.

Пояснення особливості сучасного геополітичного положення України доцільно розпочати з укладання картосхеми на основі офіційної інформації, розміщеної на сайті МЗС України, щодо постачання до держави зброї з різних країн світу у рамках підтримки Вітчизни у боротьбі з військовою агресією. Проілюструвати процес євроінтеграції можна за допомогою офіційних даних Держстату щодо обсягів експорту товарів, запропонувавши їм укласти графік частки країн-членів ЄС у загальному відповідному показнику за останні п’ять років. Пропонуємо учням, на основі інформації з офіційних сайтів обласних державних адміністрацій, навести приклади підприємств, створених на основі прямих іноземних інвестицій з країн-членів ЄС, пояснюючи їх значення
у розвитку економіки регіонів держави. Наприкінці навчального року учні укладають картосхему «Інтеграція України в ЄС» на основі аналізу карт
з атласу з географії для 10 класу, виданого УОВЦ «Оріон».

Плекаємо географію разом!

І.Г. Савчук, кандидат географічних наук